Упрощенная HTML-версия
19
№ 2 (68), 2016
2016.2.76.
Відмічено, що ґрунт є живим організмом, який може бути
здоровим або хворим. У давнину ґрунт покривався великим
видовим різноманіттям рослин, які за допомогою ґрунтової
біоти слугували їжею для ґрунту. Ґрунтова біота надзвичайно
різноманітна. Так, в одному грамі живого ґрунту міститься
близько 10 млрд мікроорганізмів із загальною поверхнею
більше футбольного поля. Так було до втручання людини
і оранки ґрунту. Зупинити втрати родючості ґрунту можли-
во лише за застосування нових технологій, зокрема no-till,
симбіозних с.-г. культур — сої та інших бобових. Соя є
лікувальним засобом родючості ґрунту за правильного її
використання у сівозміні. Вона, по-перше, не викликає труд-
нощів при вирощуванні за технологією no-till. По-друге, як
високобілкова і олійна культура, має високий харчовий і
кормовий потенціал. По-третє, за обов’язкового інокулювання
насіння високоефективними мікробними препаратами, крім
самозабезпечення азотом, залишає у ґрунті більше 100 кг/га
легкозасвоюваного азоту. Сівозміна з соєю є способом під-
тримання родючості ґрунту, збільшення різноманіття біоти.
Яскравим прикладом збереження родючості ґрунту є фірма
“Мрія” Білоцерківського р-ну Київської обл., у якій протягом
останніх 15 років землю не орють. Сою вирощують після
озимої пшениці, а всю побічну продукцію використовують як
органічне добриво. Внаслідок цього, частка гумусу щороку
зростає на 0,5%, а кількість черв’яків на 1 м
2
збільшилась у
десятки разів (167 шт.) проти 6–12 шт. на оранці.
УДК 631.5:631.445.4:633.11“324”
2016.2.73. ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ РЕ-
СУРСОВ ПРИ ВОЗДЕЛЫВАНИИ ОЗИМОЙ ПШЕНИЦЫ НА
ЧЕРНОЗЁМАХ ОБЫКНОВЕННЫХ
/ Ильинская И.Н. // Дости-
жения науки и техники АПК. — 2016. — Т. 30, № 2. — С. 65–
68. — Библиогр.: 10 назв.
Пшениця озима, сівозміни, агротехніка вирощування,
продуктивність пшениці.
Наведено результати щодо пошуку шляхів економного і
раціонального використання матеріальних і природних ре-
сурсів для підвищення реалізації біокліматичного потенціалу
пшениці озимої у різних сівозмінах приазовської зони Ростов-
ської обл. Вивчали інтенсивний сорт Авест при вирощуванні
після попередників: пар, горох, кукурудза на силос, пшениця
озима, які оброблялись чотирма системами: ґрунтозахисна
(чизельна і комбінована), поверхнева (дискування), звичайна
(полицева оранка — контроль). Норми добрив були різні і
залежали від попередника: після пару — N
40
i N
90
; гороху —
N
90
і N
150
P
20
K
30
; пшениці озимої — N
90
P
50
K
60
і N
180
P
40
K
90
і
кукурудзи на силос — N
90
P
70
K
90
і N
150
P
90
K
120
. Контроль — без
добрив. Встановлено, що більш продуктивні витрати вологи
пшеницею озимою були у сівозмінах, де попередником був
чистий пар — коефіцієнт водовитрачання варіював у межах
97,7–100,2 мм на тонну врожаю. На всіх попередниках, де
застосовувалась полицева оранка, одержано більш низькі
коефіцієнти вологовитрат. Максимальна окупність 1 кг діючої
речовини добрив врожаєм зерна пшениці озимої відмічена
за внесення в пар N
40
, після гороху N
90
, після кукурудзи на
силос N
90
P
70
K
90
, після пшениці озимої N
90
P
50
K
60
— 139 кг за
чизельної і полицевої обробки. Поверхневі обробки ґрунту
знижували окупність добрив на 8,5–9,0%. Зроблено висно-
вок, що за вирощування пшениці озимої після різних попе-
редників, їх обробку слід проводити способом чизелювання
з внесенням оптимальних норм мінеральних добрив.
УДК 631.5:633.85
2016.2.74. ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ГІБРИДА
СОНЯШНИКУ КАМЕНЯР В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД АГРОПРИЙО-
МІВ ВИРОЩУВАННЯ
/ Поляков О.І., Нікітенко О.В., Вахнен-
ко С.В. // Науково-технічний бюлетень Інституту олійних
культур НААН: зб. наук. пр. — Запоріжжя, 2014. — Вип. 21. —
С. 97–104. — Бібліогр.: 5 назв. Шифр 547198.
Соняшник, гібрид Каменяр, обробіток ґрунту, фізіологічно
активні речовини, продуктивність.
Наведено результати досліджень щодо вивчення впливу
застосування фізіологічно активних речовин на ріст, розвиток
та врожайність соняшнику гібрида Каменяр за різних спосо-
бів обробітку ґрунту. Вивчали регулятори росту Агробак плюс
та Ростконцентрат за основного обробітку ґрунту: оранка,
безполицева, поверхневий. Встановлено, що способи основ-
ного обробітку ґрунту та застосування фізіологічно активних
речовин впливали на густоту стояння рослин та біометричні
показники соняшнику гібрида Каменяр. Найбільша густота
стояння рослин (46,5–47,5 тис./га) була по оранці плугом
ПЛН-3-35 на глибину 22–25 см, найменша — по поверх-
невому обробітку — 44,6–45,5 тис./га. Фізіологічно активні
речовини (Агробак плюс та Ростконцентрат) сприяли підви-
щенню врожайності (2,69 т/га), олійності насіння соняшнику
(1110 кг/га), що на 0,15 т/га і на 0,68 т/га більше контролю.
Ефективною дозою застосування фізіологічно активних ре-
човин є внесення в ґрунт Агробак плюс (2,0 л/га) + обробка
насіння Агробак плюс (400 мл/т) + 2 обробки по вегетації (2–4
та 6–8 пар листків) баковою сумішшю Агробак плюс (2 л/га)
та Ростконцентрат (0,75 л/га).
УДК 631.526.3:631.582:631.53.048:633.11
2016.2.75. УРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ СОРТІВ ПШЕНИЦІ
ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОПЕРЕДНИКІВ ТА НОРМ ВИСІВУ
В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
/ Паламар-
чук О.М. // Науковий вісник Національного університету біо-
ресурсів і природокористування України: зб. наук. пр. — К.,
2015. — Вип. 210, ч. 1. — С. 79–85. — (Сер. Агрономія). —
Бібліогр.: 10 назв. Шифр 547125.
Пшениця озима, попередник, сорт, норми висіву, врожай-
ність, якість зерна.
Наведено результати досліджень щодо впливу попередни-
ків (горох, кукурудза на силос, соя, гречка та ріпак озимий),
сортів (Поліська 90, Подолянка, Миронівська 65, Смуглянка)
та норм висіву (4,0; 4,5; 5,0; 5,5 млн схожих насінин/га) на
врожайність і якість зерна пшениці озимої. Абсолютні по-
казники врожайності пшениці озимої варіювали в межах
4,0–7,4 т/га залежно від взаємодії факторів. Так, залежно від
попередників, урожайність пшениці озимої змінювалась від
4,9 т/га (кукурудза на силос) до 6,0 т/га (горох); від сорту —
4,7 т/га (Поліська 90) до 6,5 т/га (Смуглянка), норм висіву —
від 5,1 т/га (4,0 і 5,5 млн насінин/га) до 6,7 т/га (5,0 млн/га).
На формування показників якості зерна істотно впливали
як попередники, так і сорти пшениці. Так, вміст білка й
клейковини в зерні сортів пшениці, які вирощувались по
попередниках соя, гречка та ріпак озимий, суттєво не відріз-
нялись від контрольного варіанта (попередник горох), хоча
й спостерігалась невелика тенденція до зниження; після
кукурудзи на силос — суттєво поступались контрольному
варіанту. Зроблено висновок, що в умовах Правобережного
Лісостепу України за показниками врожайності (7,2–7,4 т/га)
та найвищими якісними ознаками доцільно вирощувати сорт
Смуглянка з нормою висіву 5 млн схожих насінин/га після
попередників горох та гречка, що на 35,8–39,6% більше за
показники контролю.
УДК 631.53.02:631.543.1:633.19
2016.2.76. УРОЖАЙНІСТЬ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО ЗАЛЕЖНО
ВІД ГЛИБИНИ ЗАГОРТАННЯ НАСІННЯ
/ Дмитришак М.Я. //
Вісник Житомирського національного агроекологічного уні-
верситету: наук.-теорет. зб. — Житомир, 2015. — № 2(50),
т. 1. — С. 212–215. — Бібліогр.: 3 назви. Шифр 546506.
Тритикале яре, глибина загортання насіння, польова
схожість, виживання рослин, продуктивний стеблостій,
врожайність.
Наведено результати вивчення впливу глибини загор-
тання насіння на польову схожість, коефіцієнт кущіння,
продуктивний стеблостій та врожайність тритикале ярого
в умовах правобережного Лісостепу України. Вивчали сорт
Вересоч, насіння якого загорталось на глибину 0,5; 2,0; 4,0;
6,0; 8,0 і 10 см. Установлено, що глибина загортання на-
сіння значно впливає на ріст і розвиток рослин тритикале
ярого. Так, насіння, висіяне на глибину 4–6 см, потрапляє у
більш сприятливі умови зволоження, повітряного і теплового
режимів. Внаслідок цього збільшується польова схожість,
а сходи забезпечують краще виживання рослин протягом
вегетації, рослина формується оптимально розкущеною з
вищими показниками густоти продуктивного стеблостою,
кількості зерен у колосі, маси 1000 зерен, маси зерна з коло-
са і найбільшою продуктивністю — 5,66–5,54 т/га. Зроблено
висновок, що як мілке (0,5; 2,0 см), так і глибоке (8–10 см)
загортання насіння знижує польову схожість і загальне ви-
живання рослин. Максимальну врожайність тритикале яре
АГРОТЕХНІКА
УДК 631.5