Упрощенная HTML-версия
70
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.1.301.
Мед, сахароза, породи бджіл.
Проведено дослідження хімічного складу різних видів меду.
Хімічний склад меду непостійний і залежить від джерела
збору нектару, часу збирання, зрілості меду, породи бджіл,
погодних і кліматичних умов тощо. Проте деякі особливості
складу меду є характерними і типовими. Визначено, що
основні процеси, що відбуваються під час утворення меду, —
це розкладання сахарози на глюкозу і фруктозу, а також ви-
паровування води. Наведено результати щодо вмісту саха-
рози у різних типах меду, а також методи її визначення.
УДК 638.178.2: 637.046
2016.1.301. МІНЕРАЛЬНІ РЕЧОВИНИ ПЕРГИ
/ Бровар-
ський В.Д., Адамчук Л.О., Бріндза Я. // Біологія тварин. —
2015. — Т. 17, № 4: Молоді вчені у вирішенні актуальних
проблем біології тваринництва та ветеринарної медицини:
матеріали XIV міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю
від дня народження доктора біол. наук, проф. Скородин-
ського З.П. та 55-річчю Інституту біології тварин НААН. —
С. 164.
Перга, Лісостеп, макро- і мікроелементи, мінеральні
речовини.
Дослідження вмісту макро- та мікроелементів у перзі, одер-
жаній у зоні Лісостепу України, проводили у 2 етапи: брали
зразки перги від бджолиних сімей та аналізували наукову
інформацію щодо вмісту мінеральних речовин у продуктах
харчування; досліджували наявність та кількісний вміст мак-
ро- і мікроелементів перги. Біохімічний аналіз перги здійсню-
вали на базі Екологічної лабораторії у м. Спішська Нова Весь
(Словаччина). Поміж макроелементів у досліджуваній перзі
було виявлено п’ять мінералів, серед яких найбільше було
P і К — 4475 і 4550 мг/кг відповідно; Ca, Мg та Na у перзі
було менше на 67, 80 і 99% порівняно з К. Однак зауважимо,
що таку велику кількість Ca (1504 мг/кг) містять лише деякі
молочні продукти. Виявлено у перзі наявність 6 з 15 есенці-
альних (життєво необхідні) елементів — As, Ni, Cu, Co, Se, Cr.
Найбільшу кількість серед мінералів становили Al та Cu — 13
і 5,9 мг/кг відповідно. Встановлено, що перга містить 2 ультра-
мікроелементи — Hg (0,002 мг/кг) та сліди Sc. Результати
дослідження підтверджують, що перга належить до продуктів,
які містять велику кількість мінеральних речовин.
УДК 638.19+638.124.42
2016.1.302. КОМБИНИРОВАННЫЙ МЕТОД ВЫЯВЛЕНИЯ
ПОСЕЩАЕМЫХ ПЧЕЛАМИ МЕДОНОСОВ И ПЫЛЬЦЕ-
НОСОВ
/ Лукомец В.М., Маннапов А.Г., Мамонтова Ю.А. //
Пчеловодство. — 2016. — № 1. — С. 16–18. — Библиогр.:
4 назв.
Бджоли робочі, медові зобики бджіл, пилок, види пилкових
зерен, бджолина сім’я.
Описано комбінований метод виявлення відвідуваних
бджолами медоносних і пилконосних рослин. Представлено
результати дослідження наявності пилкових зерен на препа-
ратах, виготовлених із вмісту медових зобиків робочих бджіл,
а також їх співвідношення в різних регіонах. Запропоновано
універсальний спосіб дослідження, який дає уявлення про
загальну картину відвідування бджолами медоносів і пилко-
носів у різні періоди дня.
ТВАРИННИЦТВО. Рибне господарство. Аквакультура
УДК 639.2/.6
639.2/.6 Рибне господарство. Аквакультура
Науковий референт — кандидат с.-г. наук НИНЬКО П.І.
Науковий консультант — доктор с.-г. наук ТРЕТЯК О.М.
УДК [639.3.043.13:636.087.7]:639.371.52
2016.1.303. ВПЛИВ ЗГОДОВУВАННЯ КОРМОВИХ ДОБА-
ВОК NUPRO° I BIO-MOS° НА РЕЗУЛЬТАТИ ВИРОЩУВАННЯ
ДВОЛІТОК КОРОПА (
CYPRINUS CARPIO CARPIO
)
/ Ващен-
ко А.В., Матвієнко Н.М. // Рибогосподарська наука України. —
2015. — № 3. — С. 91–98. — Бібліогр.: 14 назв.
Кормові добавки NUPRO° i BIO-MOS°, вирощування дво-
літок коропа, витрати корму, рибопродуктивність.
Установлено, що при згодовуванні дволіткам коропа зба-
лансованого комбікорму рецепту ПКС 111-2/2/4, збагаченого
кормовою добавкою NUPRO° в кількості 5%, кінцева маса ко-
ропа в досліді становила 557,7 г, що на 203,2 г, або на 57,3%
більше, ніж у контролі. Вихід риби в цьому варіанті досліду
був на 2% вищим порівняно з контролем. Показник рибопро-
дуктивності досягнув 1346,9 кг/га. Витрати корму знизилися
до 2,6 кг на 1 кг приросту риби проти 3,0 у контролі. При
введенні до раціону коропа 2% кормової добавки BIO-MOS°
кінцева маса коропа становила 398,3 г, що на 43,8 г, або на
12,4% більше, ніж у контролі. Вихід риби в цьому варіанті
досліду був на 4% вищим, ніж у контролі. Це позначилось
на величині рибопродуктивності, яка становила 967,8 кг/га.
Витрати корму при цьому знизилися до 2,8 кг на 1 кг приросту
риби проти 3,0 в контролі. Отже, дані кормові добавки можна
рекомендувати для одержання додаткових приростів риби та
підвищення ефективності використання корму.
УДК [639.311.043.2:574.5]:639.371.52
2016.1.304. ОЦІНКА РОЗВИТКУ ПРИРОДНОЇ КОРМОВОЇ
БАЗИ СТАВІВ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА “МЕРКУРІЙ”
ПРИ ВИРОЩУВАННІ РИБОПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ
КОРОПА
/ Грішин Б.О., Кражан С.А., Чужма Н.П. // Рибогос-
подарська наука України. — 2015. — № 3. — С. 34–45. —
Бібліогр.: 9 назв.
Кормова база ставів, рибопосадковий матеріал коропа,
монокультура, сапробіологічні показники, рибопродуктив-
ність.
Визначено показники гідрохімічного режиму експеримен-
тальних ставів рибного господарства “Меркурій” за виро-
щування в монокультурі (50 тис. екз./га) цьоголіток любін-
ського і антонінсько-зозуленецького рамчастих коропів та
їх реципрокних помісей. Загальна мінералізація води ставів
була на рівні 292,7–315,7 мг/дм
3
. Вода належала до гідро-
карбонатного класу групи кальцію. Водневий показник (рН)
води перебував у межах 7,4–7,5. Величини перманганатної
окислюваності коливалися від 12,5 до 14,9 мгО/дм
3
. В се-
редньому вміст амонійного, нітритного та нітратного азоту,
мінерального фосфору, загального заліза не перевищували
нормативних значень. Вивчено якісні та кількісні показники
розвитку фіто-, бактеріо-, зоопланктону та зообентосу ви-
рощувальних ставів. Середньосезонна біомаса фітопланк-
тону знаходилася на рівні 15,96–20,88 мг/дм
3
з домінуван-
ням у флористичному спектрі хлорококових водоростей.
Біомаса бактеріопланктону була в межах 5,08–5,81 мг/дм
3
.
В зоопланктоні переважав кладоцерно-копеподний комплекс
за середньосезонних показників 5,27–17,20 г/м
3
. Зообентос
формували личинки двокрилих з родин
Chironomidae
та
Chaoboridae
за середньосезонних величин біомаси 0,51–
1,8 г/м
2
. За сапробіологічними показниками вода ставів від-
носилася до
?
-мезосапробної зони і відповідала ІІ класу
якості води (категорія “досить чиста”). Рибопродуктивність
вирощувальних ставів перебувала в межах 617,2–815,2 кг/га;
вихід цьоголіток коропа був на рівні 39,82–43,56%, середня
маса становила 31,0–39,3 г.
УДК 597.551.2
2016.1.305. ВПЛИВ АНТРОПОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ
ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА НА АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ
АОС В ТКАНИНАХ КОРОПА
/ Мехед О.Б., Хайтова Г.Д. // Су-
часні проблеми теоретичної і практичної іхтіології: матеріали
VIIІ Міжнар. іхтіолог. наук.-практ. конф. — Херсон, 2015. —
С. 117–120. Шифр 546299.
Антропогенне забруднення, водне середовище, актив-
ність ферментів, антиоксидантна система, тканини ко-
ропа.
Досліджено вплив ксенобіотиків на активність антиокси-
дантних ферментів у тканинах коропа лускатого (білі м’язи,
печінка). Об’єктом дослідження слугував дворічний короп
масою 160–250 г. Вплив токсинів вивчали протягом 14 діб.