Упрощенная HTML-версия
71
№ 1 (67), 2016
2016.1.310.
Рибу утримували в режимі зимового голодування у трьох
варіантах: контроль, дія зенкору, натрій лаурилсульфату.
Відмічено, що надзвичайна сприйнятливість до дії гербіциду
зенкор має печінка, в якій відбуваються зміни активності всіх
трьох ензимів — супероксиддисмутази (СОД), каталази та
глутатіонпероксидази, але найбільша активація спостеріга-
ється у СОД — на 46,15% порівняно з контролем. Досліджу-
вані ферменти білих м’язів проявляють нижчу реакцію до дії
гербіциду, але підвищення активності ензимів також спос-
терігається; активність глутатіонпероксидази підвищується
на 34,65% порівняно з показником риб контрольної групи.
За дії 40%-го лаурилсульфатвмісного миючого засобу значні
зміни активності ензимів відмічено в тканинах печінки риб,
зокрема збільшення показника СОД сягає 48,35% порівняно
з таким у риб, що знаходились у фізіологічних умовах. Фер-
менти білих м’язів проявляють нижчу реакцію до дії цього
миючого засобу. Отже, рівень активності ферментів системи
антиоксидантного захисту в організмі риб під впливом ксе-
нобіотиків може виступати важливим фактором адаптації до
змін навколишнього середовища.
УДК 597.551.2
2016.1.306. ВПЛИВ ТІОЦИАНАТУ АМОНІЮ НА ВИЖИ-
ВАНІСТЬ ІКРИ БІЛОГО ТОВСТОЛОБА (
HYPOPHTALMICH-
TIS MOLITRIX
) ТА БІЛОГО АМУРА (
CTENOPHARINQODON
IDELLA
)
/ Шерело А.Г. // Сучасні проблеми теоретичної і
практичної іхтіології: матеріали VIIІ Міжнар. іхтіол. наук.-
практ. конф. — Херсон, 2015. — С. 222–223. — Бібліогр.:
3 назви. Шифр 546174.
Тіоцианат амонію, виживаність ікри, стадії розвитку
ікри.
Дослідження проводилось на базі Білоцерківської гідробіо-
логічної станції Ін-ту гідробіології НАН України. Біологічним
матеріалом була ікра білого товстолоба та білого амура,
одержана заводським способом. Для досліджень ікру виса-
джували у 3-літрові кристалізатори у кількості близько 100
ікринок на кристалізатор, які витримувались протягом всього
періоду розвитку у воді з концентрацією 150, 200, 250 та
300 мг/л тіоцианату амонію у трьох повторностях, контроль —
вода з р. Рось. Воду змінювали двічі на день. На кожній стадії
розвитку ікри визначався відсоток виживаності. Найбільш
показовими для ікри білого товстолоба виявились стадії за-
кінчення гаструляції та рухливого ембріона, а для ікри білого
амура — стадії дрібноклітинної морули та закінчення гастру-
ляції, для яких встановлені летальні концентрації тіоцианату
амонію. Показано згубну дію тіоцианату амонію на життєздат-
ність ікри білого товстолоба та білого амура. Зі збільшенням
концентрації цієї речовини протягом усього періоду розвитку
порівняно з контролем спостерігалось поступове зниження
відсотка виживаності ікринок. Зроблено припущення, що
вплив тіоцианату амонію на виживаність ікри білого товсто-
лоба та білого амура залежить від його концентрації у воді,
тривалості його експозиції, а також ступеня розвитку організ-
му, оскільки з кожною наступною стадією розвитку зародка
чутливість його до дії токсиканта зростає.
УДК 597.553–113(282.247.325.2)
2016.1.307. ОСОБЛИВОСТІ ЖИВЛЕННЯ ЩУКИ (
ESOX
LUCIUS
L.) КАНІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА У ВЕСНЯНИЙ
ПЕРІОД
/ Гурбик О.Б., Діденко О.В., Бузевич І.Ю. // Гидробио-
логический журнал. — 2015. — Т. 51, № 4. — С. 31–39. —
Бібліогр.: 18 назв.
Щука, кормові об’єкти, харчова грудка, Канівське водо-
сховище.
Відмічено, що щука є аборигенним представником про-
мислової іхтіофауни Канівського водосховища і в останні
роки займає помітний сегмент у формуванні уловів найбільш
цінних крупночастикових видів. Її раціон включав 12 видів
риб. Основу живлення щуки за частотою траплянь стано-
вили: плітка (27,3%), окунь (22,7%), краснопірка (11,4%) та
карась сріблястий (11,4%). За індексом відносної значущості
кормових об’єктів у харчовій грудці щуки домінувала плітка
(35,7%), далі йшли карась сріблястий (21,1%) і окунь (20,2%).
Щука споживає відносно дрібних риб із середньою довжиною
12,7 см, хоча щодо максимальної довжини об’єктів, які були
знайдені у шлунках щуки, то у великих риб вона досягала
половини довжини хижака. Вибіркова здатність у живленні
щуки Канівського водосховища виражена незначною мірою,
тобто вона споживає найбільш доступні та поширені кормові
об’єкти.
УДК 597.556.333.1:591.524:591.05(282.247.32)(551.486.4)
2016.1.308. ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНИХ ТА БІО-
ХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ БИЧКА-КРУГЛЯКА
NEOQOBIUS
MELANOSTOMUS
З ДНІПРОВСЬКО-БУЗЬКОГО ЛИМАНУ
ТА р. ДНІПРО
/ Пустовгар В.П., Потрохов О.С., Зіньков-
ський О.Г., Худіяш Ю.М. // Гидробиологический журнал. —
2015. — Т. 51, № 4. — С. 66–73. — Бібліогр.: 12 назв.
Бичок кругляк, осморегуляційні процеси, обмін речовин,
морфологічні ознаки, енергетичний обмін.
Показано, що умови існування для бичка-кругляка в р.
Дніпро не є специфічними для нього. Низька солоність води,
очевидно, призводить до активізації осморегуляційних про-
цесів та не може не позначитись на обміні речовин у цілому.
За довготривалого знаходження кругляка у прісній водоймі
змінюються морфологічні ознаки риб. Але ця мінливість може
відбуватися лише в межах фенотипічної. Бичок-кругляк у
процесі адаптації активно використовує нейрогуморальну ре-
гуляцію обмінних процесів. Це дає йому можливість активно
розширювати ареал. У сучасних умовах екологічні чинники
водного середовища відповідають його вимогам, а в нових
ареалах кругляк не знаходить активного конкурента за жит-
тєвий простір. Основний кормовий об’єкт виду — дрейсена —
завжди присутній у достатній кількості. Під впливом прісної
води у бичка-кругляка істотно змінюється енергетичний об-
мін, накопичення основних енергетичних речовин у печінці
в річковій системі відбувається з переважанням глікогену, а
м’язи риб містять більшу кількість ліпідів порівняно з бичками
з солонуватоводних водойм. Отже, чинники навколишнього
середовища істотно впливають на структуру популяції бичка-
кругляка, а сам вид демонструє високу потенційну можли-
вість пристосування до різних екологічних умов.
УДК 639.21:616.15
2016.1.309. ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИХ ФАКТОРІВ НА
ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ РИБ ЗАПОРІЗЬКОГО ВОДО-
СХОВИЩА
/ Федоненко О.В., Шарамок Т.С. // Сучасні про-
блеми теоретичної і практичної іхтіології: матеріали VIIІ Між-
нар. іхтіолог. наук.-практ. конф. — Херсон, 2015. — С. 193–
196. — Бібліогр.: 5 назв. Шифр 546174.
Антропогенні фактори, гематологічні показники риб,
Самарська затока, Запорізьке водосховище, токсичне на-
вантаження.
Досліджено показники крові 4-річних особин карася сріб-
лястого та плітки з двох ділянок Запорізького водосховища.
Рівень загального білка в сироватці крові карася та плітки із
Самарської затоки порівняно з особинами, виловленими в
с. Військовому, більший на 40% та 32%. Вміст глюкози
у карася з обох ділянок майже не відрізняється, різниця
становила 4%. У плітки із Самарської затоки цей показник
був вищим на 35%. Показники амілази у карася та плітки із
Самарської затоки на 38% та 30% вище, ніж у риб нижньої
ділянки водосховища. Це може свідчити про порушення
енергетичного обміну за умов інтоксикації важкими мета-
лами. Показники АЛТ у сироватці крові карася сріблястого
та плітки із Самарської затоки вище на 32% та 25%, ніж у
риб виловлених у районі с. Військового Запорізького водо-
сховища. Спостерігались вищі значення АСТ у карасів із
Самарської затоки на 12% та у плітки на 36%. Ці показники
можуть свідчити про порушення печінки та інших внутрішніх
органів. У більшості досліджуваних об’єктів із Самарської за-
токи спостерігалися цитоліз та амітоз еритроцитів, мікроядра
в еритроцитах, зниження кількості еритроцитів, гіпохромія,
збільшення молодих форм еритроцитів, підвищення кількості
лейкоцитів у крові, збільшення гранулоцитів у лейкоцитних
формулах. Це вказує на те, що на організм риб із Самарської
затоки здійснюється токсичне навантаження, наслідки якого
відображаються на крові досліджуваних риб.
УДК 639.3.045.69.25.47
2016.1.310. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
РІЗНИХ СТИМУЛЯТОРІВ НЕРЕСТОВОГО СТАНУ В УМОВАХ
ШТУЧНОГО ВІДТВОРЕННЯ СТЕРЛЯДІ (
ACIPENSER RUTHE-
NUS
L.)
/ Коваленко В.О., Поплавська О.С., Шумова В.М.,
ТВАРИННИЦТВО. Рибне господарство. Аквакультура
УДК 639.2/.6