Упрощенная HTML-версия
69
№ 1 (67), 2016
2016.1.300.
ТВАРИННИЦТВО. Бджільництво. Шовківництво
УДК 638.1/.2
рактеристики вуликової полотнинки та пінопластового утеплю-
вача гнізда. Встановлено, що темні стільники не мають ніяких
переваг перед світлими при формуванні зимового гнізда.
УДК 638.138
2016.1.295. ФАУНИСТИЧЕСКИЙ РЕЗЕРВАТ МЕДОНОС-
НОЙ ПЧЕЛЫ НА ЮЖНОМ БЕРЕГУ КРЫМА
/ Ивашов А.В.,
Быкова Т.О., Саттаров В.Н., Туктаров В.Р. // Пчеловодство. —
2016. — № 1. — С. 21–24. — Библиогр.: 5 назв.
Бджоли, класи морфотипів, ширина волосяної облямівки,
морфометричні ознаки.
Представлено результати досліджень медоносної бджо-
ли на території приватної пасіки в районі Червоних печер
у селищі Перевальне (Північний макросхил Кримських гір).
В основу роботи покладено дані, отримані в процесі екс-
педиційних і лабораторних досліджень у 2014–2015 рр.
Вимірювання морфометричних ознак проведено методом
В.В. Алпатова (1948), ідентифікація морфотипів і ширини
волосяної облямівки робочих бджіл — за методикою Ф. Рут-
нера (2006). Виявлено фенотипічну однорідність бджолиних
сімей за морфотипами і шириною волосяної облямівки на
черевці робочих бджіл, при наявності різноманітності — за
класичними морфометричними ознаками. Представлено
завдання, вирішення яких дасть змогу зберегти популяцію
бджіл на території Кримського півострова і переглянути так-
сономічний статус
Apis mellifera taurica
Alpatov, 1935.
УДК 638.138.1/.178.2:144.6
2016.1.296. ВМІСТ ЗАГАЛЬНИХ ЛІПІДІВ ТА СПІВВІДНО-
ШЕННЯ ЇХНІХ КЛАСІВ У ТКАНИНАХ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ
ЗА УМОВ ЗГОДОВУВАННЯ НАНОАКВАЦИТРАТІВ Аg І Cu У
ВЕСНЯНО-ЛІТНІЙ ПЕРІОД
/ Двилюк І.І. // Біологія тварин. —
2015. — Т. 17, № 4: Молоді вчені у вирішенні актуальних проб-
лем біології тваринництва та ветеринарної медицини: матеріа-
ли XIV міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю від дня
народження доктора біол. наук, проф. Скородинського З.П.
та 55-річчю Інституту біології тварин НААН. — С. 169.
Бджоли медоносні, ліпіди загальні, наноцитрати, сироп
цукровий, фосфоліпіди.
Досліджували вплив наноцитратів Ag і Сu на вміст загаль-
них ліпідів та співвідношення їхніх класів в організмі медонос-
них бджіл у весняно-літній період. Дослідження проведені на
пасіці ЛНУВМ та БТ ім. С.З. Ґжицького на 5 групах бджолиних
сімей по 3 у кожній: 1-ша (контрольна) — з підгодівлею цу-
кровим сиропом концентрацією (1:1) 1000 мл в тиждень; 2-га
дослідна додатково до цукрового сиропу отримувала 0,5 мг
цитрату Ag; 3-тя додатково до цукрового сиропу отримувала
1 мг цитрату Ag; 4-та дослідна отримувала цитрат Cu у дозі
0,5 мг; 5-та — цитрат Cu у дозі 1 мг на 1000 мл цукрового
сиропу за тиждень. Для досліджень у весняно-літній період
підгодівлі відбирали зразки тканин цілого організму робочих
бджіл у кількості 90–100 бджіл з кожної групи бджолосімей
по 30–35 комах з кожного вулика, які використовували для
приготування гомогенатів з тканин організму бджіл. У зразках
тканин медоносних бджіл визначали вміст загальних ліпідів
за методом Фолча. Відносний вміст окремих фракцій ліпідів
досліджували за допомогою тонкошарової хроматографії.
Встановлено вищий вміст загальних ліпідів у тканинах цілого
організму бджіл 4-ї дослідної групи порівняно з контроль-
ною, проте ця різниця статистично невірогідна. Поряд з цим
встановлено суттєву різницю між дослідними і контрольною
групами у співвідношенні окремих класів ліпідів тканин орга-
нізму бджіл. Вміст фосфоліпідів у тканинах організму бджіл
був дещо вищим у 3-й, 4- та 5-й групах (P<0,001) порівняно
з контрольною. Характерні зміни ліпідного складу в тканинах
бджіл спостерігались щодо вмісту вільного холестеролу за
різних доз цитрату Ag та Cu. Вірогідно нижчий відносний
вміст вільного холестеролу спостерігали у зразках тканин 2- і
5-ї (P<0,01) та 3- і 4-ї груп (P<0,001). Очевидно, надходження
більшої кількості цитратів Ag і Cu в організм бджіл (3-тя і 5-та
групи) порівняно з 2-ю і 4-ю групами з нижчою кількістю до-
бавки, сприяло дещо вищому вмісту вільного холестеролу
у м’язах бджіл, внаслідок посилення його використання у
метаболічних реакціях. Аналогічну вірогідну міжгрупову різ-
ницю спостерігали при дослідженні моно- і діацилгліцеролів.
Зокрема встановлено вірогідно вищу їх відносну кількість у
зразках тканин бджіл 2-, 3-, 4-ї дослідних груп (P<0,05–0,001)
порівняно з контролем. Вірогідно менший вміст етерифіко-
ваного холестеролу спостерігали у тканинах організму бджіл
дослідних груп, зокрема у 2-й — в 1,45 раза, у 3-й — в 1,20
раза, у 4-й — в 1,43 раза та у V — в 1,2 раза порівняно з
контрольною групою. Встановлені відмінності фракційного
розподілу ліпідів тканин бджіл можуть зумовлюватися як
безпосереднім метаболічним впливом добавок Ag та Cu, так
і опосередковано через взаємодію з іншими мінеральними
елементами через активацію ферментних систем, у які ці
мікроелементи залучаються у процесі обміну, проявляючи,
очевидно, антагоністичний та синергічний вплив.
УДК 638.138.1/.178.2:144.6
2016.1.297. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СЕЛЕКЦІЙНИХ ОЗНАК З
ПИЛКОВОЮ ПРОДУКТИВНІСТЮ БДЖІЛ
/ Адамчук Л.О.,
Білоцерківець Т.І. // Біологія тварин. — 2015. — Т. 17, № 4:
Молоді вчені у вирішенні актуальних проблем біології тва-
ринництва та ветеринарної медицини: матеріали XIV міжнар.
наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю від дня народження
доктора біол. наук, проф. Скородинського З.П. та 55-річчю
Інституту біології тварин НААН. — С. 159.
Бджоли, ознаки селекційні, продуктивність пилкова, сім’ї
бджолині .
Проведено аналіз шляхів поліпшення пилкової продуктив-
ності бджолиних сімей через їх взаємозв’язок з селекційними
ознаками. Визначено, що підвищення пилкопродуктивності
бджіл можливе за умов підбору бджолиних сімей, які мають
високі показники господарсько корисних селекційних ознак,
пов’язаних із збиранням пилку. Створення сприятливих умов
у гнізді бджіл і поліпшення кормової бази відіграє провідну
роль у збільшенні запасів білкового корму. Визначено, що
стимуляція бджіл до пилкозбиральної діяльності можлива
через використання порід, які мають найвищу біологічну
знатність та пристосованість до природно-кліматичних умов;
дресирування бджіл на найбільш продуктивні пилконосні рос-
лини; підвезення сімей до масивів рослин, пилок яких має
найбільшу біологічну цінність для бджіл.
УДК 638.15
2016.1.298. ФІЗОЦЕФАЛЬОЗ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ
/ Ці-
кава В. // Український пасічник. — 2016. — № 2. — С. 26–29.
Бджоли, хвороби бджіл, фізоцефальоз, форідоз.
Описано інвазійні хвороби медоносних бджіл, збудниками
яких є личинки мух, які паразитують у тілі бджіл і харчу-
ються тканинами бджоли, руйнуючи її організм, і мають
назву облігатні міази. Визначено, що за своїм походженням
міази можуть бути випадкові і факультативні. Випадкові
міази виникають під час споживання кормів, забруднених
яйцями мух. Факультативні міази — це міази, коли мухи
відкладають яйця або молодих личинок у відкриті рани тіла
бджоли. За місцем розташування міази бувають головними,
коли личинка уражає органи голови, грудними — уражає
грудні порожнини, внутрішніми — розвивається у черевній
порожнині. У бджіл простежуються такі міази: сенотаініоз,
фізоцефалез, форідоз.
УДК 638.154.3
2016.1.299. БАКТЕРІАЛЬНІ ХВОРОБИ МЕДОНОСНИХ
БДЖІЛ
/ Цікава В. // Український пасічник. — 2016. — № 1. —
С. 13–17.
Бджоли, бактеріальні хвороби бджіл, розплід бджолиний.
Наведено описання хвороби бджолиного розплоду — швей-
царського гнильцю і парагнильцю. Описано клінічні прояви
хвороби швейцарський гнилець, її збудник — стрептокок апіс.
Стрептокок апіс зберігає життєздатність у перзі та медоперговій
суміші 129 днів, у стільниках, вощині та меду — 256 днів, у воді —
14 днів. За кілька хвилин стрептокок гине при температурі
700°С. У розчинах хлорного вапна з вмістом 2% активного хло-
ру гине за 30 хв. Наведені способи профілактики та лікування
хвороби. Описано також клінічні прояви хвороби парагнилець,
її збудник — спороутворювальна бацила параальвей, а також
дані щодо профілактики та методів її лікування.
УДК 638.162.2/.166
2016.1.300. ВМІСТ САХАРОЗИ В РІЗНИХ МЕДАХ І МЕТО-
ДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ
/ Цікава В. // Український пасічник. —
2016. — № 1. — С. 20–22.