Упрощенная HTML-версия
66
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.1.281.
ТВАРИННИЦТВО. Птахівництво
УДК 636.52/.59
71-добового віку. З метою відбору біологічного матеріалу
для досліджень сліпих кишок провели забій птиці 28-, 41-,
71-добового віку. Дослідження кількісного і якісного складу
мікрофлори сліпих кишок 28-добових перепелів 1-ї дослідної
групи, які отримували з кормом “Activo” вказують на позитив-
ну дію препарату. Зокрема, у мікробіоті не виявлено клітин
лактозонегативних штамів кишкової палички, гемолізуваль-
них штамів, дріжджоподібних та цвілевих грибів. Водночас
зменшилась загальна кількість клітин
E. coli
за рахунок
штамів із нормальною ензимною активністю, що призвело до
зміни співвідношення штамів lac+:lac± як 91,7:8,3. Кількість
біфідобактерій та лактобактерій вірогідно не змінювалась і
була в межах 10
8
–10
10
КУО/г. У кишечнику птиці 41-добового
віку виявлено зростання кількості лактозоферментувальних
штамів
E. coli
до 97% за одночасного зменшення кількості
штамів із слабкою ензимною здатністю на тлі незмінної кіль-
кості кишкової палички. Лактозонегативних штамів
E. coli
та
грибів роду
Candida
не зафіксовано. У вмісті сліпих кишок
71-добових перепелів 1-ї дослідної групи виявлено зменшен-
ня кількості штамів кишкової палички з слабкою ензимною
здатністю до 1,7%, та зростання кількості біфідобактерій
до 10
10
КУО/г. За результатами дослідження мікробоцено-
зу сліпих кишок 28-добових перепелів встановлено, що за
умови згодовування препарату “Пропоул” склад мікрофлори
вірогідно не відрізнявся від показників птиці контрольної
групи. На противагу, у 41-добових перепелів дослідної групи
зафіксовано зменшення загальної кількості клітин кишкової
палички за рахунок слабоферментуючих штамів (4,93 %) на
тлі зростання вмісту біфідо- та лактобактерій до 10
10
КУО/г.
Лактозонегативних штамів
E. coli
не виявлено. Разом з тим,
на 71-шу добу життя перепілок 2-ї дослідної групи встанов-
лено збільшення кількості клітин штамів кишкової палички з
нормальною ензимною здатністю (до 97%) за одночасного
зменшення кількості клітин біфідобактерій та лактобактерій
до 10
6
–10
10
КУО/г. Таким чином, встановлено, що застосу-
вання препаратів “Activo” дозою 0,10 кг/т корму та “Пропоул”
дозою 7,5 г/кг корму проявляє позитивний вплив на мікро-
флору кишечника перепелів у критичні періоди їх росту та
розвитку.
УДК 636.5:615.9:615.015.01
2016.1.281. ПРОФІЛАКТИКА ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ
І КОРЕКЦІЯ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ПТИЦІ ЗА
ОТРУЄННЯ НЕОВЕРМОМ
/ Світлична-Кулак Ю.С. // Біологія
тварин. — 2015. — Т. 18, № 1. — С. 126–130. — Бібліогр.:
10 назв.
Кури, перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ), дієнові кон’юган-
ти (ДК), малоновий діальдегід (МДА), антиоксидантна
система (АОС), антиокислювальна активність (АОА), Se,
вітамін Е, активні форми кисню (АФК).
Наведено дані щодо впливу на організм курей нового
антигельмінтного препарату “Неоверму” (похідного авер-
мектинів) за умов одноразового введення його у токсичній
дозі. У досліді використали 12 курей масою 1100–1200 г,
яких утримували на стандартному раціоні. Птицю розділили
на дві дослідні (1-ша і 2-га, n=8) та контрольну (n=4) групи.
Кури 1-ї групи отримували “Неоверм” одноразово згодову-
вали у дозі 0,4 см
3
/кг маси тіла, кури 2-ї групи — 0,4 см
3
“Неоверм” + “Е-селен” (10 см
3
/дм
3
води для випоювання).
Птиці контрольної групи препарат не вводили. Встановлено,
що в результаті утворення підвищеного рівня продуктів ПОЛ
у крові, птиці недостатньо потенціалу власних ресурсів АОС
для запобігання впливу АМК і відповідного включення про-
тективних антирадикальних механізмів, але цей процес мож-
на корегувати за допомогою препарату “Е-селен” у 5-кратній
дозі. Визначено, що механізм прооксидантної дії “Неоверму”
у токсичній дозі (0,4 см
3
/кг маси тіла) полягав у надлишко-
вому утворенні токсичних продуктів ліпопероксидації — ДК
і МДА — в середньому у 2,5 і 2,2 раза (P
?
0,05) відповідно
відносно значень цих показників у контрольної птиці на тлі
витрачання ємності власних антиоксидантних ресурсів за
гальмування активності каталази, зниження рівня структурних
антиоксидантів — вітаміну Е, Se та активності каталази —
у 1,9, 0,23 (P
?
0,05) і 2,3 раза (P
?
0,01) відповідно, що є
ознакою формування окиснювального стресу в організмі
дослідних курей. Також, встановлено, що за результатами
відновлення пулу ендогенних антиоксидантних ресурсів (по-
силення активності каталази у 1,9 раза (P
?
0,01), ніж у птиці,
якій вводили тільки “Неоверм”, нормалізації до фізіологічного
рівня загальної антиокиснювальної активності, підвищення
концентрації структурних складових неферментативної ланки
АОС — вітаміну Е і Se у 6,1 і 1,3 раза (P
?
0,001) відповідно) у
крові курей можна говорити про виражений антиоксидантний
вплив препарату “Е-селен”.
УДК 636.5:619:616.34-008.89
2016.1.282. ВПЛИВ АМІНОКИСЛОТНО-ВІТАМІННОГО
КОМПЛЕКСУ “ЧИКТОНІК” НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ
ІНДИКІВ, ХВОРИХ НА ГІСТОМОНОЗ
/ Панасенко О.С., Не-
греба Ю.В // Біологія тварин. — 2015. — Т. 17, № 4: Молоді
вчені у вирішенні актуальних проблем біології тваринництва
та ветеринарної медицини: матеріали XIV міжнар. наук.-
практ. конф., присвяч. 100-річчю від дня народження доктора
біол. наук, проф. Скородинського З.П. — С. 192.
Індики, препарат “Чиктонік”, гістомоноз.
Вивчали вплив полівітамінного препарату “Чиктонік” на
ефективність лікування індиків за гістомонозу препаратом
метронідазол. Методом неповного гельмінтологічного роз-
тину було досліджено 30 індиків. Спостереження велись за
окремими групами індиків з різних господарств, загальною
чисельністю близько 250 голів. У досліді перевіряли ефек-
тивність лікування індиків за гістомонозу, використовуючи
препарат метронідазол з розрахунку 250 мг (1 таблетка) на
10 кг маси тіла протягом 5 діб індивідуально примусово кож-
ному індику та паралельно поєднували в дослідних групах
застосування метронідазолу та випоювання “Чиктоніком”.
При дослідженні мазків-відбитків з сліпих кишок виявили
гістомонад розміром 12
?
15
?
21 мкм, які мали 1–4 джгутики.
У кожному окремому випадку лікування індиків, хворих на
гістомоноз, розпочинали при виявленні характерних для
хвороби ознак. Визначено, що використання методу групо-
вого профілактичного згодовування метронідазолу себе не
виправдало, оскільки спалах гістомонозу не завжди можна
передбачити. В деяких господарствах спостерігали прояв
симптомів гістомонозу вже на 1-му місяці життя індиків із року
в рік, а в інших на 2–3 місяцях життя. Встановлено, що гісто-
моноз реєструвався у 82% обстежених індиків з господарств
Сумської області і в більшості випадків клінічно проявлявся
виснаженням птиці, відставанням у рості, анемічністю шкіри
голови, зрідка реєстрували поодинокі випадки потемніння го-
лови. Патолого-анатомічно захворювання характеризувалося
некротично-проліферативними вогнищами в печінці, у деяких
індиків відмічали перфорацію сліпих кишок з розвитком пери-
тоніту. Визначено, що з лікувальною метою у господарствах
краще застосовувати препарати метронідазолу в комплексі
з полівітамінним препаратом — це підвищує ефективність
лікування на 2,8% порівняно з монотерапією.
УДК 636.52/.58:573.6.086.83:636.5.082
2016.1.283. ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЛОКАЛЬНОГО ТРАНС-
ГЕНЕЗА КЛЕТОК ЯЙЦЕВОДА КУР ПОД ВОЗДЕЙСТВИЕМ
ГОРМОНАЛЬНОЙ СТИМУЛЯЦИИ
/ Белоглазов Д.В., Вол-
кова Л.А., Волкова Л.А., Зиновьева Н.А. // Сельскохозяй-
ственная биология. Сер. Биология животных. — 2015. —
Т. 50, № 6. — С. 729–735. — Библиогр.: 25 назв.
Кури, трансгенні тварини, трансфекція.
Досліджували вплив статевого гормону на проліферативну
активність і гістологічні особливості клітин білкової частини
яйцепроводу у молодих нестатевозрілих курочок у зв’язку
з можливістю їх генетичної трансформації
in vitro
за допо-
могою ретровірусних векторів і визначили, що гормональна
обробка дала змогу підвищити результативність локального
трансгенезу клітин яйцепроводу у 3,3 раза. У роботі вико-
ристовувався ретровірусний вектор pLN-GFP. Визначено,
що у 2-місячних курочок через 24 год після введення ін’єкцій
0,1% розчину синестролу виявлено значну зміну структури
яйцепроводів, характерну для курочок 4-місячного віку, а
через 48 год — як у статевозрілих курей.