Упрощенная HTML-версия
67
№ 1 (67), 2016
2016.1.288.
ТВАРИННИЦТВО. Домашні кролі. Хутрові звірі
УДК 636.92/.93
636.92/.93 Домашні кролі. Хутрові звірі
Науковий референт — кандидат хім. наук ТОВМАЧЕНКО В.М.
УДК 636.8:636.085
2016.1.284. ІНТЕНСИВНЕ ВИРОБНИЦТВО КРОЛЯТИНИ —
ШЛЯХ ДО РОЗВ’ЯЗАННЯ БІЛКОВОЇ ПРОБЛЕМИ
/ Лучін І.,
Дармограй Л. // Тваринництво України. — 2015. — № 7. —
С. 20–22. — Бібліогр.: 9 назв.
Кролі помісні, приріст (кролі), високобілкові компоненти,
балансування раціонів, ширина поперека, дріжджі.
Досліджено використання дешевих місцевих високобілко-
вих компонентів (кормові дріжджі) в раціонах помісних кролів
(ПП “Старі Богородчани” Івано-Франківської обл.). Викорис-
тали генотип молодняку кролів — трипородні помісі білого
велетня (БВ), місцевої шиншили (МШ) та фландра (Ф) —
4/8 БВ 3/8 МШ 1/8 Ф. Було сформовано 3 групи 40–42-ден-
ного молодняку кролів по 30 голів у кожній від попередньо
одержаних поєднань. Вміст кормових дріжджів у раціонах
по групах коливався у межах 1–11%. Кормові інгредієнти:
дерть кукурудзяна, вівсяна, пшенична; висівки пшеничні;
макуха соєва, соняшникова; сінне борошно (лучне); дріжджі
кормові, сіль кухонна, премікс. Використання дріжджів у ра-
ціонах помісних кролів до 9% дає змогу зробити виробництво
кролятини більш ефективним — забезпечити підвищення
продуктивності до 8% та зменшити витрати на виробництво
1 ц кролятини на 460 грн. Найвища рентабельність виро-
щування помісного молодняку кролів була 44,4% у групі,
де відгодовували молодняк кролів на раціоні з 9% умістом
кормових дріжджів.
УДК 636.9:616–092–9:636.028:616.995.428
2016.1.285. СЕЗОННА АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ ТА ПРО-
ДУКТІВ ОКИСЛЕННЯ ЛІПІДІВ У КРОЛІВ, ХВОРИХ НА ПСО-
РОПТОЗ
/ Шидер Є., Юськів І. // Тваринництво України. —
2015. — № 4. — С. 28–31. — Бібліогр.: 13 назв.
Псороптоз, кролі, вушна короста, плазма крові, оксида-
тивний стрес.
Метою досліджень було вивчення динаміки стану системи
антиоксидантного захисту та показників перекисного окис-
нення ліпідів у кролів з псороптозною інвазією протягом року.
Об’єктом дослідження були 92 кролі каліфорнійської породи
віком 6–9, а також 12 місяців і старші (здорові та спонтанно
хворі на псороптоз). З них було сформовано 4 групи аналогів:
взимку та навесні по 6 тварин у кожній, влітку — по 5 тварин
відповідно. Дослідили активність ферментів антиоксидантної
системи у крові кролів. Установлено, що при псороптозі кро-
лів найбільша активність каталази та супероксиддисмутази
спостерігається влітку, а найменша — взимку. Результати
свідчать про посилення явища оксидантного стресу у зимово-
весняний період. Виявлено значно вищу інтенсивність пере-
кисного окиснення ліпідів у досліджуваних кролів, уражених
кліщами
Psoroptes cuniculi
порівняно з незараженими та
вплив сезону року та віку на цей показник. Влітку та восени
у крові кролів спостерігається найвища концентрація антиок-
сидантів та невисокий вміст продуктів перекисного окиснення
ліпідів, що збігаються з низькою схильністю кролів до інвазії
псороптозом та слабко вираженими клінічними ознаками у
спонтанно хворих. Високий рівень продуктів перекисненого
окиснення ліпідів є одним із факторів, що провокують орга-
нізм кролів до зараження
Psoroptes cuniculi
.
УДК 636.92/.93
2016.1.286. ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПЛО-
ДОВ ОРЕХА МАНЬЧЖУРСКОГО В КОРМЛЕНИИ МОЛОДНЯ-
КА НОРОК
/ Рассказова Н.Т., Пулинец Е.К. // Кролиководство
и звероводство. — 2015. — № 5. — С. 13–14.
Горіх маньчжурський, відгодівля норок, жива маса норок,
ріст молодняку норок, якість шкурок.
Мета роботи — вивчити вплив плодів горіха маньчжурського
(ГМ) на ріст відсадженого молодняку сріблясто-блакитних но-
рок. Дослідження провели в 2014 р. у ТОВ “Звірогосподарство
“Валентинівське”. Було сформовано 3 групи: І (контроль) —
отримувала загальногосподарський раціон (ЗР); ІІ — ЗР +
20 мг порошку плодів ГМ на 1 кг ж.м. звіра; ІІІ — ЗР + 25 мг
порошку плодів ГМ на 1 кг ж.м. Наведено дані щодо зміни
живої маси молодняку норок і показники розміру і якості шку-
рок за групами. Уведення в раціон відсадженого молодняку
сріблясто-блакитних норок порошку плодів горіха маньчжур-
ського в дозі 20 і 25 мг/кг живої маси сприяє збільшенню маси
тіла тварин і покращанню якості шкурок.
УДК 636.92/.93
2016.1.287. МОДЕЛИ КРОЛИКОВОДЧЕСКИХ ХОЗЯЙСТВ
И ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРОИЗВОДСТВА ПРОДУКЦИИ В НИХ
(НА ПРИМЕРЕ ИНДИВИДУАЛЬНОГО ЧАСТНОГО ПРЕДПРИЯ-
ТИЯ)
/ Александров В.Н., Александрова В.С., Чичкова Т.Л.,
Кузин А.В. // Кролиководство и звероводство. — 2015. —
№ 5. — С. 20–23. — Библиогр.: 6 назв.
Кролі, модель кролівницького господарства, господар-
ство (особисте підсобне, селянське фермерське), підпри-
ємство індивідуальне приватне, виручка, затрати, валовий
дохід, рентабельність, собівартість, технологічна група.
Розглянуто питання економічної ефективності виробництва
продукції кролівництва в господарствах різних регіонів Росії
в умовах становлення ринку. Кролівничі господарства роз-
поділили: ОПГ (особисті підсобні господарства), ІПП (індиві-
дуальні приватні підприємства), СФГ (селянські фермерські
господарства) — малі СФГм, середні СФГс, крупні СФГк.
Ферми з поголів’ям менше 24 кролиць пропоновано вважати
господарствами кролівників-аматорів. На основі обстеження
(анкетування з виїздом у 12 конкретних господарств) розро-
блено рекомендації і дано техніко-економічні показники по
всіх категоріях господарств. Установлено, що зі збільшенням
числа окролів (5, 6, 7 і 8 на 1 кролицю на рік) ефективність
виробництва крольчатини зростає: рентабельність збільшу-
ється на 9–12%, а собівартість зменшується. У період кризи
фермеру необхідно розрахувати мінімально необхідне йому
поголів’я кролиць основного стада і забезпечити одержання
від них мінімально необхідної кількості молодняку для реа-
лізації в торговій мережі.
УДК 636.92:619:615.371
2016.1.288. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ГЕНОТОКСИЧНОСТІ, НЕ-
ШКІДЛИВОСТІ, НЕТОКСИЧНОСТІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-
ГО ЗРАЗКА ВАКЦИНИ “МУЛЬТИБОВІСАН”
/ Риженко В.П. ,
Горбатюк О.І., Риженко Г.Ф., Андріящук В.О., Рудой О.В.,
Дибкова С.М., Резніченко Л.С., Жовнір О.М., Тютюн С.М.,
Каменчук П.П. // Ветеринарна біотехнологія: бюлетень. — К.,
2015. — Вип. 27. — С. 239–246. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр
546379.
Мультикомпонентна вакцина “Мультибовісан”, геноток-
сичність, тест-культура, нешкідливість, гомеостаз.
Висвітлено результати досліджень
in vitro
генотоксичності
експериментального зразка вакцини “Мультибовісан” (ВМ)
за використання ДНК-методу для виявлення первинних по-
шкоджень ДНК живих клітин тест-культур IMR-32 та МДВК
під дією вакцинного препарату. Наведено аналіз результатів
досліджень з визначення нешкідливості, відсутності токсич-
ності чи негативного впливу дослідного зразка вакцини на
гомеостаз організму щеплених кролів за клінічними обсте-
женнями, показниками приростів маси тіла у вакцинованих
тварин та гематологічними даними. Встановлено відсутність
генотоксичної дії експериментального зразка ВМ на гомео-
стаз організму, оскільки упродовж експерименту в групі ще-
плених кролів не виявлено загибелі тварин; їх середня маса
зростала у 1,3 раза; місцева реакція тварин за введення пре-
парату була незначною, локальною і зникала упродовж 4–5
діб. Після застосування дослідного зразка асоційованої ВМ
гематологічні показники упродовж експерименту варіювали
у межах норми. Концентрація гемоглобіну вірогідно зростала
на 18,6% (P<0,05) порівняно з початковими показниками, що
підтверджує безпечність вакцинного препарату для тварин.
Подальші дослідження будуть спрямовані на вивчення по-