Упрощенная HTML-версия
65
№ 1 (67), 2016
2016.1.280.
тів є найефективнішим з огляду на ріст та продуктивність
молодняку (збільшення маси тіла на 9,1–13,0%, середньо-
добових й абсолютних приростів — у середньому на 9,6% та
зменшення витрат корму на 1 кг приросту маси тіла на 4,8%)
у період вирощування 1–35 діб. Отже, встановлено, що за
правильного вибору форми, виду, дозування підкислювача,
а також схеми його застосування можна отримати оптималь-
ний ефект від добавки, тобто максимальне підвищення про-
дуктивності молодняку перепелів породи фараон.
УДК 636.5.087
2016.1.277. ЗЕЛЕНИЙ КОРМ ДЛЯ ГУСЕЙ
/ Хвостик В. //
Наше птахівництво. — 2016. — № 1. — С. 54–55.
Гуси, годівля, гідропонний метод вирощування кормових
рослин, зелений корм.
Розглянуто ефективність використання гідропонної зе-
лені (ГЗ) у годівлі гусей. Визначено, що використання ГЗ
у період підготовки до несучості і у період несучості гусей
сприяє збільшенню їх несучості на 3,9–4,5%, але найбільш
оптимальним є включення до раціону гусей 30% ГЗ від маси
комбікорму. Встановлено, що заплідненість яєць, при вико-
ристанні ГЗ корму у раціоні збільшувалась на 3,84%, а вивід
гусенят — на 5,7–6%; перетравність протеїну корму поліп-
шилась на 0,5–2,1%; у крові гусей підвищився уміст гемо-
глобіну — на 3,98%, еритроцитів — на 2,41%, лейкоцитів —
на 3,33%. Згодовування 25–30% ГЗ гусям батьківського стада
сприяло збільшенню збереженості птиці до 96%. Відмічено
покращання інкубаційних якостей яєць гусей при згодову-
ванні ГЗ (вміст каротиноїдів і вітамінів у жовтку), а також
збільшення несучості на 1,4–3,8%, виходу інкубаційних яєць,
заплідненості.
УДК 636.5.087.26
2016.1.278. РОЗПОДІЛ ОБМІНОЇ ЕНЕРГІЇ У КУРЕЙ ЗА
ВИКОРИСТАННЯ КОРМОВОЇ ДОБАВКИ МІКРОБІОЛОГІЧ-
НОГО ПОХОДЖЕННЯ У СКЛАДІ КОМБІКОРМУ
/ Мусіч О.І. //
Біологія тварин. — 2015. — Т. 17, № 4: Молоді вчені у вирі-
шенні актуальних проблем біології тваринництва та ветери-
нарної медицини: матеріали XIV міжнар. наук.-практ. конф.,
присвяч. 100-річчю від дня народження доктора біол. наук,
проф. Скородинського З.П. — С. 187.
Кури-несучки, каротин, кормові добавки, комбікорм, го-
дівля курей.
Визначали особливості використання енергії в організмі
курей-несучок у зв’язку із застосуванням біомаси вітатону.
Науково-господарський експеримент провели на курах-не-
сучках породи “Ломанн Браун” в умовах птахофабрики “Аг-
роцентр” Дніпропетровської області. Для цього сформували
5 груп птиці по 100 курей у кожній — з урахуванням віку,
живої маси та походження. Основна кормосуміш (ОК) скла-
далась із кормів, характерних для умов Степу України. Згідно
зі схемою досліду, 1-ша група курей-несучок отримувала
основну кормосуміш (ОК) з вітаміном А, 2-га — ОК+700 г,
3-тя — ОК+800 г, 4-та — ОК+900 г і 5-та — ОК+1100 г вітато-
ну на тонну комбікорму. Встановлено, що валова енергія як
у дослідних, так і в контрольній групі варіювала несуттєво,
на відміну від обмінної. Ступінь використання енергії раціо-
ну, а отже, і сумарна якість корму для птиці є коефіцієнтом
його продуктивного використання (КПІ); застосування біо-
маси мікробіологічного каротину в складі комбікормів для
курей-несучок супроводжувалося підвищенням коефіцієнта
КПІ — від 62,0% у контролі до 66,8–67,9% у курей-несучок
дослідних груп. Визначено, що високі дози біомаси вітатону у
складі комбікормів викликають надлишкове виділення енергії
з послідом, а також відбувається скорочення витрат обмінної
енергії на синтез яєчної маси. Однак встановлено скорочення
(на 3,5–5,0% порівняно з контролем) витрати валової енергії
на теплопродукцію в організмі курей-несучок, які споживали
біомасу мікробіологічного каротину — ця частина валової,
а також обмінної енергії була витрачена на синтез яєчної
маси. Отже, встановлено, що вплив біомаси високопродук-
тивного штаму (ВСД-1) гриба
Blakeslea trispora
(вітатон)
на розподіл спожитої енергії в організмі був незначним.
З одного боку, вітатон викликав скорочення витрат спожитої
обмінної енергії, а з іншого — зменшення витрат енергії на
теплопродукцію, що дало змогу раціонально спрямувати ОЕ
на синтез яєчної маси.
УДК 636.5:591.11:612.176:612.063
2016.1.279. КІЛЬКІСТЬ ЛЕЙКОЦИТІВ У КРОВІ ІНДИКІВ
ПІСЛЯ ДІЇ ТЕПЛОВОГО ПОДРАЗНИКА І ЗАСТОСУВАННЯ
ВІТАМІНУ С
/ Камбур М.Д., Лівощенко Є.М., Лівощенко Л.П. //
Біологія тварин. — 2015. — Т. 17, № 4: Молоді вчені у вирі-
шенні актуальних проблем біології тваринництва та ветери-
нарної медицини: матеріали XIV міжнар. наук.-практ. конф.,
присвяч. 100-річчю від дня народження доктора біол. наук,
проф. Скородинського З.П. — С. 173.
Індики, кров, лейкоцити, вітамін С, температура зов-
нішнього середовища.
Досліджували вплив підвищеної температури зовнішнього
середовища на кількість лейкоцитів у крові індичат у критичні
періоди їх росту і розвитку. Дослід проводили на індиках поро-
ди біла широкогруда 10-, 20- і 30-добового віку. Дослідні гру-
пи індиків (по 10 гол.) у кожний віковий період формували за
принципом аналогів, враховуючи масу тіла та вік птиці. Інди-
чатам 1- і 2-ї дослідних груп вітамін С давали протягом 5 діб.
Птиці 1-ї дослідної групи препарат давали з кормом у дозі
1 г/кг корму, а 2-й — розчиняли у воді (0,5 г/л води). Кількість
лейкоцитів визначали за загальноприйнятою методикою.
Визначено, що в індичат 1-ї групи після дії теплового подраз-
ника і застосування вітаміну С спостерігали незначні зміни у
кількості лейкоцитів. На першу добу досліджень відбувалося
зниження кількості лейкоцитів крові в індичат 1-ї дослідної
підгрупи в 1,14 раза (Р<0,05), а у птиці 2-ї дослідної під-
групи — в 1,12 раза порівняно з показником у контролі. На
3-тю добу досліджень кількість лейкоцитів поступово зрос-
тала до 16,39±0,29 Г/л в індичат 1-ї дослідної підгрупи і до
17,04±0,25 Г/л — у птиці 2-ї групи. П’ята доба досліджень
характеризувалася відновленням кількості лейкоцитів у крові
дослідних індичат. До 25-добового віку (15-та доба спостере-
ження) кількість лейкоцитів в індичат усіх дослідних груп зрос-
тала і коливалася у межах від 20,35±0,19 до 20,64±0,22 Г/л.
Подібні зміни після дії теплового подразника і застосування
вітаміну C за кількістю лейкоцитів спостерігали у крові інди-
чат 20- і 30-добового віку. У 20-добових індичат (2-га група)
під впливом теплового подразника і дії вітаміну C спостері-
гали суттєве зниження кількості лейкоцитів у крові. На 1-шу
добу дослідження у крові індичат дослідних підгруп кількість
лейкоцитів знижувалася у 1,49–1,56 раза (Р<0,001). Вірогідна
різниця з контролем зберігалася протягом наступних трьох
діб і цей показник у дослідних індичат коливався у межах
від 14,03±0,28 до 15,63±0,24 Г/л (Р<0,01 і Р<0,05). У по-
дальшому (п’ята доба досліджень) кількість лейкоцитів крові
індичат 1- та 2-ї груп зростала відповідно до 18,47±0,31 г/л
та 19,27±0,25 г/л при 20,34±0,19 г/л у контролі. В індичат
30-добового віку тепловий подразник при застосуванні вітамі-
ну C на кількість лейкоцитів суттєво не впливав — зниження
цього показника крові в індичат дослідних груп на першу добу
до 18,37±0,32 і 18,81±0,28 Г/л було несуттєвим порівняно з
птицею контрольної групи відповідного віку.
УДК 636.5:598.261.7:611.34
2016.1.280. МІКРОБОЦЕНОЗ КИШЕЧНИКА ПЕРЕПЕЛІВ
ПОРОДИ “ФАРАОН” ЗА ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТІВ
“ACTIVO” І “ПРОПОУЛ”
/ Луковська О.І. // Біологія тварин. —
2015. — Т. 17, № 4: Молоді вчені у вирішенні актуальних
проблем біології тваринництва та ветеринарної медицини:
матеріали XIV міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю
від дня народження доктора біол. наук, проф. Скородинсько-
го З.П. — С. 181.
Перепели, препарати “Activo” і “Пропоул”, E. coli, лакто-
бактерії, пребіотичні речовини.
Досліджували зміни складу мікрофлори кишечника перепе-
лів за використання препарату “Activo”, створеного на основі
комбінації природних біологічно активних речовин, отрима-
них із ароматичних трав і спецій, а також препарату “Пропо-
ул”, який містить у своєму складі лактобактерії і пребіотичні
речовини. Для проведення досліду перепелів породи фараон
21-добового віку сформували у три групи (по 50 гол. у кожній)
за принципом груп-аналогів. Перепели усіх груп одержували
повнораціонний комбікорм, збалансований за поживними
і біологічно активними речовинами. Птиця 1-ї дослідної
групи разом з кормом отримувала фітобіотик “Activo” дозою
0,10 кг/т корму, а 2-ї — симбіотик “Пропоул” дозою 7,5 г/кг
корму. Дослід тривав 50 діб, тобто до досягнення птицею
ТВАРИННИЦТВО. Птахівництво
УДК 636.52/.59