Упрощенная HTML-версия
64
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.1.274.
станках, а молодняк — у спеціальних секціях, де підлога має
тверде покриття, фекалії прибирають кожного дня за допо-
могою гідрозмиву або зіскрібкових транспортерів. Отже, у
ході досліджень доведено, що технологія утримання свиней
впливає на ступінь ураження їх гельмінтами. Визначено,
що трихуроз свиней є поширеною нематодозною інвазією
(ЕІ=26,87%) в умовах господарств центрального регіону
України за низького ступеня інвазованості тварин (54,98±7,74
ЯГФ). Встановлено, що показники ЕІ й ІІ залежать від техно-
логії утримання свиней. Максимальні їх значення визначені
у господарствах з вигульною системою утримання тварин
(ЕІ=31,84%, ІІ=62,78±10,26 ЯГФ).
УДК 636.4:619:612.821:612.128
2016.1.274. ВМІСТ ПОЛІНЕНАСИЧЕНИХ ЖИРНИХ КИС-
ЛОТ В ЛІПІДАХ ПЛАЗМИ КРОВІ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ ЗА-
ЛЕЖНО ВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ КОРКОВОЇ ТА ВЕГЕТАТИВ-
НОЇ НЕРВОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ
/ Постой Р.В., Карповський В.В.,
Скрипкіна В.М., Криворучко Д.І., Трокоз В.О., Карповський В.І. //
Біологія тварин. — 2015. — Т. 17, № 4: Молоді вчені у вирі-
шенні актуальних проблем біології тваринництва та ветери-
нарної медицини: матеріали XIV міжнар. наук.-практ. конф.,
присвяч. 100-річчю від дня народження доктора біол. наук,
проф. Скородинського З.П. та 55-річчю Інституту біології
тварин НААН. — С. 196.
Свині, структура печінки, гістологія, мозок кістковий.
Вивчали вміст поліненасичених жирних кислот (ЖК) у ліпі-
дах плазми крові молодняку свиней залежно від особливос-
тей коркової та вегетативної нервової регуляції. Досліди про-
водили в умовах клініки факультету ветеринарної медицини
Подільського державного аграрно-технічного університету на
клінічно здоровому молодняку свиней великої білої породи
4–5-місячного віку у 2014 р. Типи вищої нервової діяльності
(ВНД) у свиней визначали за експрес-методикою, розробле-
ною кафедрою фізіології, патофізіології та імунології тварин
НУБіП України. За результатами вивчення умовно-рефлек-
торної діяльності у свиней було сформовано 4 дослідні групи
по 3 тварини в кожній. До 1-ї групи входили тварини сильного
врівноваженого рухливого (СВР), 2-ї — тварини сильного
врівноваженого інертного (СВІ), 3-ї — сильного неврівнова-
женого (СН), до 4-ї — слабкого (С.) типів ВНД. У піддослідних
тварин досліджували тонус автономної нервової системи за
допомогою тригеміновагального рефлексу, за результатами
якого тварину відносили до нормотоніків, симпатикотоніків
чи ваготоніків. Для біохімічних досліджень відбирали зразки
крові із краніальної порожнистої вени з дотриманням правил
асептики та антисептики. Жирнокислотний спектр ліпідів
плазми крові визначали методом газової хроматографії.
Найвищий рівень поліненасичених ЖК відзначено у ліпідах
плазми крові молодняку свиней СВР типу ВНД, тоді як у
свиней С. типу сума поліненасичених ЖК була вірогідно мен-
шою. Тварини СВР типу ВНД вірогідно переважали тварин
С. типу за вмістом лінолелаідинової, лінолевої, ліноленової,
арахідонової та клупанодонової кислот. При цьому вміст ціс-
5,8,11,14,17-ейкозапентаєнової та ціс-4,7,10,13,16,19-докоза-
гексаєнової кислот у ліпідах плазми крові свиней СВР типу
ВНД був вірогідно нижчим, ніж у свиней С. типу. У ліпідах
плазми крові молодняку свиней СВІ типу ВНД сумарна кіль-
кість поліненасичених ЖК була меншою (тенденція) порівня-
но зі свинями СВР типу, але незначно більшою, ніж у свиней
С. типу. Проте тварини СВІ типу ВНД мали вірогідно вищий
вміст лінолелаідинової і клупанодонової жирних кислот у
ліпідах плазми крові порівняно з тваринами С. типу. У тварин
СН типу ВНД сумарна кількість ненасичених жирних кислот
була більшою (тенденція), ніж у тварин С. типу ВНД. За цих
умов відмічали вірогідно вищий вміст клупанодонової та
вірогідно нижчий — ціс-5,8,11,14,17- ейкозапентаєнової кис-
лот у ліпідах плазми крові свиней СН типу ВНД порівняно зі
свинями С. типу. Встановлено, що залежно від типологічних
особливостей вищої нервової діяльності молодняку свиней
встановлено суттєві відмінності за даними жирнокислотного
спектра ліпідів плазми крові. У свиней сильного врівнова-
женого рухливого типу вищої нервової діяльності сумарна
кількість та вміст окремих поліненасичених жирних кислот
у ліпідах плазми крові були вірогідно вищими, ніж у свиней
слабкого типу. Визначено, що у молодняку свиней із різним
тонусом автономної нервової системи відмічали незначні
відмінності за відносним вмістом поліненасичених жирних
кислот у ліпідах плазми крові. Зокрема, свині нормотоніки
переважали за сумою поліненасичених жирних кислот та
вмістом окремих незамінних жирних кислот у ліпідах плазми
крові свиней симпатикотоніків.
636.52/.59 Птахівництво
Науковий референт — РУЧКО Т.В.
Науковий консультант — академік НААН САХАЦЬКИЙ М.І.
ТВАРИННИЦТВО. Птахівництво
УДК 636.52/.59
УДК 636.5.082
2016.1.275. ВІДБІР КРАЩОГО ПОГОЛІВ’Я
/ Хвостик В. //
Наше птахівництво. — 2016. — № 2. — С. 22–25.
Качки, племінний завод, селекційні ознаки, оцінка молод-
няку, контроль поєднуваності.
Наведено описання структури племінного стада качок та
співвідношення груп (гніздове і вільне парування, перевірка
поєднувальності ліній) у племінних заводах. Розглянуто
комплекс кількісних та якісних ознак, за якими ведеться се-
лекційно-племінна робота з качками: екстер’єр, морфологічні
ознаки, жива маса, збереженість молодняку та дорослої
птиці, опереність (якість пір’яного покриву та можливість
прижиттєвого обскубування), витрати кормів на 1 кг корму,
несучість, маса яєць, відтворні якості птиці — заплідненість
яєць, виводимість і вивід каченят, м’ясні якості каченят (сорт-
ність тушки, забійний вихід та ін.), статева активність самців
і якість сперми. Детально розглянуто оцінювання молодняку,
відбір у гнізда качурів-плідників і молодих качок. Описано
контроль поєднуваності ліній. Розглянуто племінну роботу в
репродукторних господарствах.
УДК 636.5.084.42:598.261.7
2016.1.276. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПІДКИС-
ЛЮВАЧІВ ТА ПРОБІОТИКА ЗА ВИРОЩУВАННЯ МОЛОД-
НЯКУ ПЕРЕПЕЛІВ
/ Ібатуллін І.І., Нечай Н.М., Дейнеко Р.М.,
Отченашко В.В. // Біологія тварин. — 2015. — Т. 18, № 1. —
С. 33–39. — Бібліогр.: 19 назв.
Перепели, пробіотик, підкислювач корму, комбікорм, маса
тіла, витрати корму.
Наведено експериментальні дані щодо порівняння ефек-
тивності використання різних форм і видів підкислювачів та
пробіотика у годівлі молодняку перепелів породи фараон.
Експериментальні дослідження проведені в умовах Проблем-
ної науково-дослідної лабораторії кормових добавок Нац.
ун-ту біоресурсів і природокористування України. Дослід про-
водився за методом груп-аналогів. У добовому віці відбирали
500 перепелів, з яких сформували 5 груп — контрольну і
4 дослідні, по 100 голів у кожній. Дослід тривав 35 діб і був
поділений на 5 підперіодів тривалістю 7 діб кожен. Досліджу-
вали такі показники, як маса тіла, абсолютні та середньо-
добові прирости перепелів, витрати корму на 1 кг прирос-
ту живої маси. Показано, що застосування досліджуваних
кормових добавок позитивно впливає на продуктивність
птиці — це пов’язано з вибором оптимального типу та рівня
використовуваної кислоти (підкислювач), оскільки склад
комбікорму, вік птиці і напрям її продуктивності були одна-
ковими. Також внаслідок антимікробної активності органічних
кислот відбувається загальне зниження кишкових бактерій
і підвищення швидкості всмоктування поживних речовин,
особливо енергії та амінокислот, що призводить до ефектив-
ного використання кормів і поліпшення добових приростів.
Встановлено, що згодовування перепелам комбікорму із
введенням рідкого підкислювача на основі молочної кислоти
з розрахунку 0,3 мл/100 г з додаванням мінеральних елемен-