Упрощенная HTML-версия
63
№ 1 (67), 2016
2016.1.273.
УДК 636.4.082:619:636.47
2016.1.271. ЗАКОНОМІРНОСТІ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІО-
НАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПАРЕНХІМИ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗ-
ЛІВ СВИНІ ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ ПОРОДИ
/ Масюк М.О. // Біологія
тварин. — 2015. — Т. 17, № 4: Молоді вчені у вирішенні акту-
альних проблем біології тваринництва та ветеринарної меди-
цини: матеріали XIV міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 100-
річчю від дня народження доктора біол. наук, проф. Скоро-
динського З.П. та 55-річчю Інституту біології тварин НААН. —
С. 183.
Свині, вузли лімфатичні, гістологічні дослідження, тка-
нини лімфоїдні.
Вивчали особливості будови тканинних компонентів па-
ренхіми соматичних і вісцеральних лімфатичних вузлів 6-
місячних свиней за їх функціональною спеціалізацією. Мате-
ріалом дослідження були лімфатичні вузли (ЛВ): соматичні
(поверхневий пахвинний, нижньощелепний) та вісцеральні
(порожньої кишки, сліпо-ободовий), відібрані від клінічно
здорових 6-місячних свиней (n=10) української великої білої
породи в умовах м’ясокомбінату, з характерною для породи
та віку масою тіла. При гістологічному дослідженні лімфа-
тичних вузлів свині встановлено переважання розвитку тка-
нинних компонентів паренхіми над стромальними, до яких
належать сполучнотканинна капсула та трабекули (ворітні,
проміжні кіркові і мозкові). Їх загальна відносна площа (ВП)
коливається в межах 16,09–19,53% залежно від виду вузлів.
При цьому ВП капсули становить 9,08–11,63% від загальної
ВП строми, а трабекул — 6,30–8,38% відповідно. Паренхіма
лімфатичних вузлів представлена лімфоїдною тканиною і
системою синусів, де її ВП становить 80,47–83,91% площі
зрізу. При цьому ВП лімфоїдної тканини в ЛВ коливається в
межах 57,10–64,25%, а синусів — 19,66–23,52% відповідно.
Більшу частину лімфоїдної тканини займають високоспеціалі-
зовані у функціональному відношенні тканинні компоненти —
одиниці глибокої кори (паракортикальна зона) та лімфоїдні
вузлики. При цьому їх ВП становить відповідно 23,19–27,44%
і 12,43–14,91% від загальної площі лімфоїдної тканини. Так,
найбільшу ВП одиниці глибокої кори займають ЛВ порож-
ньої кишки (27,44±1,57%) та значно меншу і майже одна-
кову — поверхнево-пахвинні (24,99±1,39%), сліпо-ободові
(23,68±1,44%), нижньощелепні (23,19±2,03%) лімфатичні
вузли. Серед лімфоїдних вузликів переважають такі, що
мають центри розмноження. В різних ЛВ їх ВП коливається
від 6,81±1,45% (поверхневий пахвинний ЛВ) до 8,70±0,91%
(ЛВ порожньої кишки) і відповідно від 5,62±0,86% (поверх-
невий пахвинний ЛВ) до 6,45±0,61% (сліпо-ободовий ЛВ).
При цьому абсолютні розміри мають вузлики з центрами
розмноження, де їх діаметр не перевищує 1,49–1,70 см. Так,
серед соматичних ЛВ максимальні розміри мають лімфоїдні
вузлики поверхневого пахвинного ЛВ (1,49±0,05 см), а серед
вісцеральних — вузлики сліпо-ободового ЛВ (1,70±0,06 см).
Установлено, що меншу частину лімфоїдної тканини паренхі-
ми ЛВ свині української великої білої породи займають низь-
коспеціалізовані компоненти — мозкові тяжі, які розміщені на
периферії одиниць глибокої кори біля справжніх воріт вузлів.
Їх відносна площа не перевищує 21,84–21,90% загальної
площі зрізу вузлів. При цьому максимальну ВП вони займа-
ють у поверхневому пахвинному ЛВ та ЛВ порожньої кишки і
дещо меншу — в сліпо-ободовому (21,23±1,27%) та нижньо-
щелепному ЛВ. Отже, встановлено, що закономірності струк-
турно-функціональної організації паренхіми лімфатичних
вузлів значною мірою зумовлені регіональною специфікою
взаємодії органів і тканин, що дренуються вузлами з анти-
генними компонентами зовнішнього середовища. Найбільш
розвиненими функціональними зонами паренхіми лімфа-
тичних вузлів є високоспеціалізовані компоненти — одиниці
глибокої кори та лімфоїдні вузлики з центрами розмноження.
УДК 636.4.084.1/.085.55
2016.1.272. ВПЛИВ ЗМІШАНОЛІГАНДНОГО КОМПЛЕКСУ
КУПРУМУ НА БАЛАНС НІТРОГЕНУ В ОРГАНІЗМІ ПОРО-
СЯТ
/ Бомко В.С., Дослід С.В. // Технологія виробництва
і переробки продукції тваринництва: зб. наук. пр. — Біла
Церква, 2015. — № 2. — С. 76–79. —Бібліогр.: 11 назв. Шифр
547033
Свині, поросята, раціони, продуктивність, комбікорм,
жива маса, баланс N.
Викладено теоретичні і експериментальні матеріали об-
ґрунтування доцільності використання змішанолігандного
комплексу Cu у годівлі поросят-сисунів до 28-добового віку.
Досліди проводили в умовах ТОВ Еліта смт Терезине Біло-
церківського р-ну Київської обл. на поросятах порід велика
біла та ландрас і їх помісях першого покоління. Для прове-
дення досліду формували 5 груп по 18 гол. поросят у віці 5
діб у кожній. Поросятам-сисунам контрольної групи, почина-
ючи з 5-ї доби життя, згодовували комбікорм-передстартер, в
якому містився Cu у сульфатній формі. Поросятам 2-ї дослід-
ної групи згодовували аналогічний комбікорм, де сульфат Cu
повністю заміняли органічно-мінеральною змішанолігандною
сполукою цього металу. Тварини 3-ї групи споживали корм,
у якому Cu у змішанолігандній формі було лише 50% по-
рівняно з контрольною. Свині 4-ї дослідної групи споживали
передстартери, у яких Cu було 25,0% від контролю (метал
містився у органічно-мінеральній сполуці). Поросятам-си-
сунам 5-ї групи згодовували комбікорм, у якому органічної
сполуки металу було 12,5% від контролю. Аналіз отриманих
даних показав, що в 1-му досліді, за кількістю засвоєного
N, свині великої білої породи 2-, 3-, 4- і 5-ї дослідних груп
перевищували контроль відповідно на 2,1; 2,9; 5,2 і 6,3%.
Різні рівні Cu в раціоні зумовили різницю між групами свиней
за кількістю N, виділеного з калом. Так, установлено, що за
вказаним показником тварини 2-, 3-, 4- і 5-ї дослідних груп
поступалися свиням контрольної групи відповідно на 4,5; 5,6;
6,9 та 8,3%. За кількістю N, що виділявся з сечею, тварини 2-
та 3-ї дослідних груп були рівними. Перевага свиней 4- та 5-ї
дослідних груп над контролем за цим показником становила
відповідно — 4,7 та 5,1%. За співвідношенням між кількістю
засвоєного та спожитого Нітрогену свині 2-ї дослідної групи
переважали контроль на 1,0%; 3-ї — на 1,4; 4-ї — на 2,7; 5-ї —
на 3,1%. Визначено, що введення хелатів Cu до комбікорму
свиней породи ландрас суттєво не вплинуло на баланс N в
їх організмі, хоча певні відмінності спостерігалися — твари-
нами 2-, 3-, 4- і 5-ї дослідних груп було засвоєно на 2,1; 4,3;
6,3 та 4,6% більше азоту порівняно з аналогами контрольної
групи. Отже, встановлено, що введення підсисним порося-
там змішанолігандного комплексу Cu сприяє підвищенню
кількості засвоєного N, що свідчить про інтенсивніший ріст
м’язової тканини в організмі поросят дослідних груп. Опти-
мальними дозами введення змішанолігандного комплексу Cu
до раціонів молодняку свиней великої білої породи є 2,72 г/т
комбікорму, ландрас — 5,45 г/т і 3- та 4-порідних гібридів
відповідно 10,9 г/т комбікорму.
УДК 636.4.084:619:595.132
2016.1.273. РІВЕНЬ УРАЖЕННЯ СВИНЕЙ ЗБУДНИКОМ
ТРИХУРОЗУ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЇ УТРИМАННЯ
/
Мельничук В.В. // Біологія тварин. — 2015. — Т. 17, № 4:
Молоді вчені у вирішенні актуальних проблем біології тва-
ринництва та ветеринарної медицини: матеріали XIV міжнар.
наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю від дня народження
доктора біол. наук, проф. Скородинського З.П. та 55-річчю
Інституту біології тварин НААН. — С. 184.
Свині, трихуриси, технологія утримання свиней, уражен-
ня гельмінтами свиней.
Вивчали рівень ураження свиней трихурисами в умовах
господарств центрального регіону України (Глобинський,
Гребінківський, Котелевський, Миргородський, Полтавський,
Пирятинський, Гадяцький р-ни Полтавської обл.; Згурівський
та Яготинський р-ни Київської обл.) залежно від технології
утримання тварин протягом 2013–2015 рр. Проведено епі-
зоотичне обстеженні поголів’я — основними показниками
ураження свиней збудником трихурозу були визначені екс-
тенсивність (ЕІ) та інтенсивність інвазії (ІІ). Визначено мак-
симальні екстенсивність й інтенсивність трихурозної інвазії,
які реєстрували у свиней господарств з вигульною системою
утримання (ЕІ=31,84%, ІІ=62,78±10,26 ЯГФ) — це пов’язано
із накопиченням великої кількості яєць гельмінтів на вигуль-
них майданчиках, де й відбувається зараження свиней. При
цьому інтенсивність трихурозної інвазії коливалася в межах
від 4 до 3880 ЯГФ. С.-г. свинарські підприємства з безви-
гульною системою утримання виявилися більш благополуч-
ними щодо трихурозу. Середня ЕІ та ІІ становили 19,08% та
34,84±8,02 ЯГФ відповідно (за коливань від 4 до 880 ЯГФ).
У таких господарствах свиноматки утримуються в окремих
ТВАРИННИЦТВО. Свинарство
УДК 636.4