Упрощенная HTML-версия
62
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.1.268.
ТВАРИННИЦТВО. Свинарство
УДК 636.4
тирьох пір року. Для проведення досліджень кожного сезону
за принципом пар-аналогів формували 2 групи свиноматок
по 45 голів у кожній. Для опоросу та вирощування гнізда по-
росят до відлучення свиноматки 1-ї (контрольної) групи були
переведені в корпус цеху репродукції в індивідуальні цегляні
станки розміром 2,5
?
3,0 м з керамзитобетонною підлогою
та локальним підігрівом. Свиноматок 2-ї групи для опоросу
розміщували у реконструйованому приміщенні зі станками
сучасної конструкції розміром 1,8
?
2,4 м, з щілинною підло-
гою, кліткою-боксом для фіксації свиноматки та килимками і
інфрачервоними лампами для локального обігріву поросят.
Встановлено, що на багатоплідність свиноматок не вплинули
конструктивні особливості приміщень та станків для опоросу,
в той час як у літню пору року вона була вірогідно вищою по-
рівняно з осінньою. Виявлено, що поведінка підсисних свино-
маток залежить від пори року і конструктивних особливостей
приміщень та станків для проведення опоросів. У сучасних
станках свиноматки більше на 6,8–19,0% відпочивали і мен-
ше на 27,5–32,4% рухалися. Нові конструктивні особливості
приміщень та станків суттєво не вплинули на багатоплідність
та великоплідність свиноматок, але забезпечували вірогідно
вищу на 3,4–7,0 кг (р<0,05) масу гнізда поросят за відлучення
та на 3,6–6,1% їх збереженість. Отже, встановлено, що пора
року не впливає на масу гнізда поросят за відлучення, але
впливає на збереженість поросят.
УДК 636.4.082.26
2016.1.268. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПОВНИХ
І НЕПОВНИХ ПОЛІАЛЕЛЬНИХ СХЕМ СХРЕЩУВАННЯ У
СВИНАРСТВІ
/ Хватова М.А. // Біологія тварин. — 2015. —
Т. 17, № 4: Молоді вчені у вирішенні актуальних проблем
біології тваринництва та ветеринарної медицини: матеріали
XIV міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю від дня
народження доктора біол. наук, проф. Скородинського З.П.
та 55-річчю Інституту біології тварин НААН. — С. 206.
Свині, схрещування, гетерозис, розведення внутрішньо-
порідне, коефіцієнт кореляції.
Проведені дослідження з використання неповних схем
поліалельного схрещування та повних і неповних топкросів
з тестерами-аналізаторами, метою яких було обґрунтування
можливості ефективного використання різних повних і не-
повних поліалельних методів визначення загальної (ЗКЗ) і
специфічної (СКЗ) комбінаційної здатності та прогнозування
гетерозису за генетико-математичною моделлю з вклю-
ченням цих ефектів. Кількісну оцінку ефектів комбінаційної
здатності визначали за методиками Б. Гріффінга в модифі-
каціях М.В. Турбіна, В.К. Савченка, В.Т. Горіна. Для схрещу-
вання використовували свиней порід великої білої, ландрас,
уельської та української м’ясної. У результаті досліджень
доведено, що застосування кількісної оцінки комбінаційної
здатності продуктивних якостей свиней забезпечує прогнозу-
вання гарантованого ефекту гетерозису з високою точністю
як у внутрішньопородному розведенні, так і промисловому
схрещуванні та гібридизації. Відхилення прогностичних зна-
чень від фактичних було майже нульове. Точність оцінки
прогностичних результатів за різними схемами діалельного
схрещування, а саме: за прямими і реципрокними та бать-
ківськими формами (схема № 1 за Гріффінгом), прямими і
батьківськими (схема № 2), прямими і реципрокними (схема
№ 3) та тільки прямими (схема № 4), повними топкросами
з тестерами-аналізаторами та неповними топкросами була
істотною (Р>0,999). Єдиною відмінністю використання цих
схем є одержання різної кількості комбінацій оцінки. Так, за
1-ю схемою при наявності 4 батьківських форм необхідно
одержувати 16 поєднань, за 2-ю — 10, 3-ю — 12, 4-ю — 6,
повними топкросами — 12, неповними — від 4 до 12. Проте
недостатня кількість комбінацій компенсується оперативні-
стю аналізу та зростання їх у подальших етапах оцінки. При
цьому істотний вплив організованих чинників знижувався не-
значно — від 89,1% до 83,0% у повних схемах і до 26,7% —
у неповних. Найкращі показники ЗКЗ і СКЗ за енергією росту
одержано за участі української м’ясної породи. Селекційний
диференціал ознак віку досягнення живої маси 100 кг стано-
вив від 21,8 діб до 36,5 діб, менший показник — в уельській
породі — від 9,3 до 33,6 діб. Визначено, що коефіцієнти
кореляції (r) між рангами оцінок за повними і неповними схе-
мами становлять від 0,6 до 0,9. Аналіз вихідної інформації
на наявність генотипного різноманіття свідчить про істотний
вплив організованих чинників — від 83,0% до 89,1% у повних
схемах і 26,7% у неповних; у випадкових відповідно 17,0, 10,9
та 73,3%. Частка впливу материнських і батьківських порід
коливалася в межах від 26,4% до 27,0%, а їх взаємодії —
34,9%. За рахунок використання лінійно-родинних поєднань
в уельській породі з високими і позитивними константами
ЗКЗ і СКЗ одержано збільшення багатоплідності — на 2,66
поросяти (25%) за один опорос і маси гнізда при відлученні у
2 місяці — на 35,33 кг (21,17%), що забезпечує економічний
ефект, завдяки зменшенню витрат на отримання одного по-
росяти, від 27,18 грн до 97,66 грн.
УДК 636.4.082.31:612.015.3
2016.1.269. КОРЕКЦІЯ ВІЛЬНОРАДИКАЛЬНОГО ОКИС-
НЕННЯ БІЛКІВ В ОРГАНІЗМІ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ
/ Полі-
щук С.А. // Технологія виробництва і переробки продукції
тваринництва: зб. наук. пр. — Біла Церква, 2015. — № 2. —
С. 41–45. — Бібліогр.: 11 назв. Шифр 547033.
Кнури-плідники, сперма, окисна модифікація білків, моле-
кули середньої маси, циркулювальні імунні комплекси.
Наведено результати впливу біокомплексного препарату
“Мультибактерін” на показники білкового обміну в організмі
кнурів-плідників великої білої породи та синтетичної лінії
SS23. Встановлено, що за дії препарату “Мультибактерін”
підвищуються адаптаційні можливості організму досліджу-
ваних тварин, у спермі та цитоплазмі сперміїв кнурів великої
білої породи і синтетичної лінії SS23 знижується вміст про-
дуктів окисної модифікації білків, рівень середньомолеку-
лярних пептидів та циркулювальних імунних комплексів, що
позитивно впливає на якісні та кількісні показники функціо-
нування сперми.
УДК 636.4.082:619:616(612.41+612.42)
2016.1.270. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДТВО-
РЮВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ РІЗНИХ ГЕ-
НОТИПІВ
/ Еверт В.В. // Біологія тварин. — 2015. — Т. 17,
№ 4: Молоді вчені у вирішенні актуальних проблем біології
тваринництва та ветеринарної медицини: матеріали XIV
міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю від дня на-
родження доктора біол. наук, проф. Скородинського З.П. та
55-річчю Інституту біології тварин НААН. — С. 170.
Свині, інфекція цирковірусна, патоморфологічні зміни,
печінка, синдром мультисистемного виснаження.
Проведено дослідження морфологічних змін гепатобіліар-
ного тракту у свиней за цирковірусної інфекції при різному
ступені прояву синдрому мультисистемного виснаження.
Встановили, що патоморфологічні зміни у печінці хворих
свиней залежать від стадії розвитку інфекційного процесу,
реактивності організму та варіюють від дистрофічних про-
цесів та незначних лімфоцитарних інфільтратів паренхіми
органу до тяжких некробіотичних змін гепатоцитів з масивни-
ми ділянками некрозу. Описані різні фази розвитку інфекції.
Визначено, що залежно від характеру ураження та розта-
шування клітинних інфільтратів можна виділити лобуляр-
ний, портальний та перипортальний морфологічні варіанти
ураження печінки свиней при синдромі мультисистемного
виснаження. Під час мікроскопічного дослідження виявлена
дискомплексація часточок, різного ступеня альтеративні
зміни гепатоцитів (зникнення глікогену, білкова, гідропічна і
жирова дистрофії, некроз, розпад і лізис клітин) та розлади
гемодинаміки; вогнищева дрібнокрапельна жирова гепато-
дистрофія; масивний прогресуючий некроз гепатоцитів; дис-
комплексація і розпад паренхіматозних елементів, на місці
яких розташований білково-жировий детрит, явища застійної
гіперемії. В інтерстиціальній міждольковій тканині виявляли
лімфоїдно-гістіоцитарні інфільтрати та розростання пухкої
сполучної тканини. У подальшому інтенсивніше відбувалася
інфільтрація перипортальної сполучної тканини лімфоїдно-
гістіоцитарними, плазматичними елементами з активним
формуванням колагенових волокон. Отже, встановлено, що
патогістологічні зміни у паренхімі печінки свиней за синдрому
мультисистемного виснаження виявляються у вигляді гостро-
го та хронічного запалення органа у комплексі з глибокими
дистрофічними та некротичними змінами гепатоцитів, що
розвиваються внаслідок впливу інфекційно-токсичного чин-
ника.