Упрощенная HTML-версия
61
№ 1 (67), 2016
2016.1.267.
Дослідження проведено на поголів’ї овець асканійської
каракульської породи (n=140) племзаводу “Маркеєво” Хер-
сонської обл. Генетичне типування молодняку здійснено за
антигенними факторами 5 систем груп крові — A, B, C, D, R,
а також типами поліморфних систем транспортних білків
трансферину (Tf) і гемоглобіну (Hb). Установлено, що різні
модальні класи розподілу молодняку овець за живою масою
при народженні відрізняються між собою як за окремими,
так і за комплексними параметрами поліморфних систем.
З’ясовано, що з підвищенням рівня розвитку маси тіла ягнят
зростає ступінь гетерозиготності, визначений за маркерами
білкових локусів. Так, якщо в класі М
–
рівень гетерозигот-
ності за Hb-локусом дорівнює 0,278, то в класах М
0
та M
+
—
0,349 та 0,359 відповідно. Різниця між крайніми варіанта-
ми вірогідна — p<0,05, а за Tf-локусом — менш суттєва.
Одержані результати рекомендується використовувати в
селекції для підвищення розвитку живої маси каракульських
овець.
636.4 Свинарство
Науковий референт — РУЧКО Т.В.
Науковий консультант — академік НААН РИБАЛКО В.П.
УДК 636.084.1:636.4.087.7
2016.1.265. ЗАБІЙНІ ПОКАЗНИКИ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ
ЗА ЗГОДОВУВАННЯ ПРЕМІКСІВ
/ Дачюк І.В., Мазурен-
ко М.О. // Технологія виробництва і переробки продукції
тваринництва: зб. наук. пр. — Біла Церква, 2015. — № 2. —
С. 91–94. — Бібліогр.: 8 назв. Шифр 547033.
Свині, премікси, згодовування, забійні показники, субпро-
дукти, товщина шпику, внутрішні органи, залози.
Вивчали забійні показники молодняку свиней, при вирощу-
ванні на м’ясо, за згодовування преміксів Інтермікс. Науково-
господарський дослід проведено на трьох групах-аналогах
молодняку свиней великої білої породи з початковою живою
масою 14,5 кг. В групах було по 12 гол. тварин, відібраних
після відлучення від свиноматок у 45-добовому віці. Після
15-добового зрівняльного періоду в раціони тварин 2-ї групи
за фази годівлі до 20–35 кг вводився премікс Інтермікс ПВ в
кількості 1,25%. А за фаз до 35–65 кг та до 65–110 кг — пре-
мікс Інтермікс ВС 1% до маси корму. Молодняк свиней 3-ї
групи у фази годівлі основного періоду досліду одержував
премікс відповідно Інтермікс ПВ — 4%, Інтермікс ВС — 3%
та Інтермікс Є — 2,5%. Тварини 1-ї (контрольна) групи у
різні фази основного періоду досліду в основному раціоні
споживали премікс Євромікспіг фірми “Єврокорм сучасна
годівля”, що відповідає вимогам кожної фази годівлі. Визна-
чено, що використання в годівлі молодняку свиней, що ви-
рощується на м’ясо, преміксів Інтермікс сприяє збільшенню
забійної маси на 16,6 кг, або на 19,65%, маси туші — на
14,67 кг, або 21,16%, маси субпродуктів — на 14,2–25,0%,
середньої товщини підшкірного шпику на 4,6–19,6%. Спос-
терігається також збільшення маси печінки, серця, легень,
нирок та ендокринних залоз — надниркових, підшлункової та
щитоподібної відповідно до збільшення маси тіла. Зазначені
зміни відбулися на тлі годування, що забезпечує отримання
середньодобових приростів 709 і 813 г у дослідних групах
порівняно з 672 г у контролі. Витрати корму на 1 кг прирос-
ту зменшуються на 0,18–0,75 енергетичних к. од., або на
4,3–17,9%. Нові премікси Інтермікс доцільно використовувати
в раціонах молодняку свиней при вирощуванні на м’ясо при
застосуванні малоінгредієнтних наборів зернових кормів (ви-
сівки ячменю і пшениці).
УДК 636.21(611–18.46+611–018.4)
2016.1.266. МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ
ГІСТО- ТА ЦИТОГЕНЕЗУ ОРГАНІВ УНІВЕРСАЛЬНОГО КРО-
ВОТВОРЕННЯ ТА ІМУННОГО ЗАХИСТУ У ПЛОДІВ СВИНІ
СВІЙСЬКОЇ
/ Оліяр А.В., Мирний О.М. // Біологія тварин. —
2015. — Т. 17, № 4: Молоді вчені у вирішенні актуальних проб-
лем біології тваринництва та ветеринарної медицини: матері-
али XIV міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю від дня
народження доктора біол. наук, проф. Скородинського З.П.
та 55-річчю Інституту біології тварин НААН. — С. 189.
Свині, структура печінки, гістологія, мозок кістковий,
печінка.
Розглянуто структурно-функціональні закономірності гіс-
то- та цитогенезу печінки і кісткового мозку свині свійської у
пренатальному періоді онтогенезу. Роботу проводили на базі
лабораторії гістології, патоморфології та імуноцитохімії НДЦ
біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК ДДАЕУ.
Досліджували печінку, кістки осьового скелета та скелета кін-
цівок плодів свині свійської 1,5-, 2-, 2,5-, 3-, 3,5- та 4-місячного
віку (n=6). Особливості гісто- та цитоархітектоніки печінки і
кісткового мозку (КМ) досліджували на парафінових та за-
морожених гістозрізах органів (цілих або їх окремих ділянок)
товщиною 5–7 мкм, забарвлених гематоксиліном і еозином,
азур II еозином та суданом III. Визначали відносну площу
(ВП) клітинних компонентів печінки (гемопоетичні клітини і
гепатоцити) та кісткового мозку (остеогенні, кровотворні, стро-
мальні і жирові клітини) в основних та додаткових осередках
окостеніння (ООК) за методикою “крапкового підрахунку”
Г.Г. Автандилова. Встановлено, що мієлоїдна тканина парен-
хіми печінки в плодів у свині 1,5-місячного віку представлена
переважно гепатоцитами та гемопоетичними клітинами. На по-
чатку плідного періоду онтогенезу ВП гепатоцитів у печінці ста-
новить 18,19±1,23%, зростаючи до 4-місячного віку на 41,0%,
тоді як ВП гемопоетичних клітин становить 77,45±3,91%,
зменшуючись до моменту народження на 40,0%. У скелеті 1,5-
місячних плодів кровотворення відбувається лише в основних
ООК, де КМ представлений двома основними формами —
остеобластичним (остеогенна) та червоним (кровотворна), а
в основному ООК хвостових хребців та гілці нижньощелепної
кістки — лише остеогенним. Основними клітинами остеоблас-
тичного КМ 1,5-місячних плодів свині свійської є остеогенні,
ВП яких коливається в різних ООК від 80,0% до 85,0%. ВП
стромальних клітин у зонах росту ООК 1,5-місячних плодів не
перевищує 18,0–26,0%, а позаклітинні структури представлені
колагеновими та ретикулярними волокнами. У кровотворному
КМ 1,5-місячних плодів переважають гемопоетичні клітини —
від 15,0 до 55,0%, ВП яких зростає у центральних ділянках
ООК. Характерно, що у червоному КМ серед кровотворних
клітин виявляються остеогенні, ВП яких не перевищує 25,0%.
Кількість стромальних клітин у різних ООК скелета колива-
ється в межах 10,0–20,0%. Жирові клітини (адипоцити) в КМ
навіть найбільш розвинених основних ООК кісток осьового
скелета та скелета кінцівок протягом усього плідного періоду
не виявляються. Отже, визначено, що основна роль у станов-
ленні функції універсального гемопоезу у 1-й і 2-й третинах
пренатального періоду онтогенезу належить печінці, основним
ООК осьового скелета та скелета кінцівок, а в останній —
морфологічні ознаки кровотворення з’являються також у до-
даткових ООК трубчастих кісток скелета кінцівок на тлі зга-
сання кровотворної функції печінки. Структурно-функціональні
ознаки трансформації кровотворного кісткового мозку в жиро-
вій тканині свині свійської протягом всього плідного періоду
не виявляються навіть у найбільш розвинених основних ООК
як осьового скелета, так і скелета кінцівок.
УДК 636.4.033:612.8
2016.1.267. ПОВЕДІНКА ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПІДСИС-
НИХ СВИНОМАТОК ВПРОДОВЖ РОКУ ЗА РІЗНИХ УМОВ
УТРИМАННЯ
/ Повод М.Г. // Технологія виробництва і пере-
робки продукції тваринництва: зб. наук. пр. — Біла Церква,
2015. — № 2. — С. 35–41. — Бібліогр.: 10 назв. Шифр
547033.
Свиноматка, поведінка, поросята, багатоплідність, збе-
реженість поросят, маса гнізда, конструктивні особливо-
сті, станки для опоросу.
Проведено дослідження поведінки та продуктивності під-
сисних свиноматок за різних умов утримання впродовж чо-
ТВАРИННИЦТВО. Свинарство
УДК 636.4