Упрощенная HTML-версия
60
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.1.259.
ТВАРИННИЦТВО. Вівчарство. Козівництво
УДК 636.32/.39
УДК 636.32/.38:612.015.33/.34
2016.1.259. ОСОБЛИВОСТІ БІЛКОВО-АЗОТИСТОГО ОБ-
МІНУ У МОЛОДНЯКУ ОВЕЦЬ
/ Микитюк В.В., Поротікова І.І. //
Науковий вісник “Асканія-Нова”. — 2015. — Вип. 8. — С. 173–
182. — Бібліогр.: 7 назв.
Вівці (дніпр. тип аскан. м’ясо-вовнові), обмін речовин
(білково-азот.), Нітроген, годівля баранців, прогнозування
м’ясної продуктивності, баранина.
Вивчали ефективність використання кормів різновіковими
баранцями дніпропетровського типу асканійської м’ясо-вов-
нової породи (ДтАМВ) після відлучення їх від маток у віці 3, 4
і 5 місяців за 60-добовий період вирощування. Встановлено,
що в молодняку овець ДтАМВ, незважаючи на різні строки
відлучення від вівцематок, прояв високої енергії росту за-
безпечується інтенсивністю обмінних процесів в організмі.
Найбільш яскраво виражено це у ягнят, відлучених у 4-мі-
сячному віці, що підтверджується наявністю у них високої
кореляції між живою масою і вмістом альбумінів. Найвища
перетравність сухої та органічної речовини була у баранців
6-місячного віку — 68,3–69,7%. Така ж тенденція спостері-
галась за перетравністю протеїну, що впливало на добові
прирости маси тіла тварин.
УДК 636.325/.326.082.13(477.8)
2016.1.260. ХАРАКТЕРИСТИКА ОВЕЦЬ КАРПАТСЬКОГО
РЕГІОНУ УКРАЇНИ
/ Чокан Т.В., Федорович Є.І., Стапай П.В. //
Зоотехнічна наука: історія, проблеми, перспективи: мате-
ріали V міжнар. наук.-практ. конф., 21–22 трав. 2015 р. —
Кам’янець-Поділ., 2015. — С. 129–131. Шифр 545741.
Вівці (укр. гірськокарпатська), Карпатський регіон, вовна
біла килимова, гірські породи овець.
У минулому вівчарство було однією з провідних галузей у
господарській діяльності гуцулів і мало значний вплив на їх
життєвий устрій, побут і культуру. Вівця одягала, годувала,
обігрівала і лікувала. Нині в Україні гірськокарпатські вівці
єдині серед усіх порід, які продукують цінну білу килимову
вовну. Окрім того дають якісні овчини, з яких виготовляють
кожухи, дублянки, кептарики, шапки, рукавиці тощо. Серед
українських гірськокарпатських (УГ) овець у процесі селек-
ційно-племінної роботи виділено 2 внутрішньопорідні типи:
передкарпатський і закарпатський. Реалізація селекційної
програми покращання УГ овець щодо продукування білої
вовни завершилась успіхом, що стало важливим джерелом
прибутків гірських господарств, які вийшли на внутрішній і
зовнішній ринок. Організація і розширення виробництва ки-
лимів, ліжників та інших товарів з вовни природного кольору
вважається біологічно виправданим та екологічно доцільним.
Проте в останні роки значна частина поголів’я овець УГ
породи, а саме, 95,5–96,0%, знаходиться в господарствах
індивідуальних власників і лише 4–4,5% — у племгосподар-
ствах, що створило значні проблеми для цілеспрямованої
селекційно-племінної роботи з породою. Висвітлено харак-
терні господарсько та біологічно цінні якості українських
гірськокарпатських овець, які потребують належної уваги в
Україні.
УДК 636.36.082.12
2016.1.261. МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНІ МАРКЕРИ І ТИП
ТІЛОБУДОВИ ОВЕЦЬ АСКАНІЙСЬКОЇ ТОНКОРУННОЇ ПОРО-
ДИ
/ Квінт В.О. // Науковий вісник “Асканія-Нова”. — 2015. —
Вип. 8. — С. 162–172. — Бібліогр.: 10 назв.
Вівці (тавр. тип аскан. тонкорунні), мериноси (ПЗ “Аска-
нійське”), генотипування мериносів.
Представлено результати досліджень овець таврійського
типу асканійської тонкорунної породи племзаводу “Асканій-
ське” Каховського р-ну Херсонської обл. (190 гол. маточного
поголів’я; серед них: 36 гол. — ніжний тип тілобудови (НТТ),
124 — міцний (МТТ), 30 гол. — грубий (ГТТ). Установлено,
що мериносові вівці різних типів тілобудови характеризу-
ються певними відмінностями за молекулярно-генетичними
маркерами. Для НТТ притаманні 9, для ГТТ — 8 і МТТ — 14
фенотипів, з яких найпоширенішим є варіант Bb еритро-
цитарних антигенних факторів (22,6–33,3%). Концентрація
інших (Bc, Be, Bq) коливається від 0,8 до 16,8%. Визначено,
що для НТТ характерним є підвищена, а для ГТТ — низька
концентрація факторів Bq, Da та фенотипів TfDD, HbAB, а
також алелів Tf
D
Hb
B
білкових локусів. За антигенами Ab,
Bb, Be та алельними генами Tf
A
, Tf
B
залежність протилежна.
При цьому вищим рівнем генетичної мінливості з показником
середньої гетерозиготності 0,558 відрізняються тварини міц-
ного типу конституції, що цілком відповідає гіпотезі щодо най-
більшої пристосованості цих овець до умов середовища.
УДК 636.39.082:60:591.465.3
2016.1.262. АНАЛІЗ ООЦИТ-КУМУЛЮСНИХ КОМПЛЕКСІВ
КІЗ ТА ПАРАМЕТРІВ ЇХ ДОЗРІВАННЯ В УМОВАХ
IN VITRO
/ Дзіцюк В.В., Зюзюн А.Б., Осипчук О.С. // Вісник аграрної
науки. — 2015. — № 12. — С. 39–42.
Кози, біотехнологія у козівництві, ооцит-кумулюсні комп-
лекси, ембріони кіз (in vitro).
Дослідження проведено в лабораторії біотехнології Інс-
титуту розведення і генетики тварин ім. М.В. Зубця НААН.
З метою вдосконалення репродуктивної біотехнології в ко-
зівництві, зокрема методів відбору та культивування ооцит-
кумулюсних комплексів (ОКК) кіз
in vitro
, проведено аналіз
популяцій ОКК, одержаних із яєчників, та визначено опти-
мальні часові параметри їх дозрівання в умовах
in vitro
.
Встановлено, що для одержання ОКК кіз доцільніше вико-
ристовувати яєчники на стадії фолікулярного росту, тому що
в популяції ОКК, вилучених із яєчників на лютеїновій фазі,
значно більша кількість (P<0,05) дегенерованих ооцитів.
Культивування ооцитів кіз упродовж 27 год в умовах
in vitro
дало змогу підвищити рівень дозрівання до 52,7% ооцитів і
зменшити кількість гамет з дегенерованим хроматином до
9,1%. Зроблено висновок, що оптимальний час культиву-
вання ооцитів кіз
in vitro
для досягнення стадії метафази
ІІ мейозу — 27 годин.
УДК 636.39.09:612.015.31
2016.1.263. ЕТІОПАТОГЕНЕЗ ОСТЕОДИСТРОФІЇ У КІЗ
ЗААНЕНСЬКОЇ ПОРОДИ
/ Маслак Ю.В., Собакар А.В. //
Вісник Полтавської державної аграрної академії. — 2015. —
№ 1/2. — С. 119–123. — Бібліогр.: 20 назв.
Кози зааненської породи, мінеральний обмін у кіз, годівля
кіз, макро- і мікроелементи, остеодистрофія у кіз, кісткова
система кіз, обмін речовин у кіз, мікроелементози.
Основними чинниками остеодистрофії у кіз молочних порід
є порушення годівлі та гіподинамія. Особливу роль відіграє
нестача кальцію, фосфору та мікроелементів, зокрема ко-
бальту, цинку, купруму, мангану. Представлено результати
досліджень на козах зааненської породи (20 гол.) віком 3–5
років та продуктивністю 700 кг молока за лактацію (ННЦ тва-
ринництва і рослинництва, Харківська державна зооветери-
нарна академія). Наведено показники мінерального обміну, а
також активності ферментів та сполучної тканини у сироватці
крові клінічно здорових та хворих на остеодистрофію кіз.
Раціон кіз включав: сіно злаково-різнотравне — 2 кг і дерть
ячмінну — 0,2 кг. Грубі корми — 90,9%, концентровані —
9,1%. Встановлено незбалансованість за основними по-
живними речовинами. Забезпеченість кормовими одини-
цями становила 95,8%, перетравним протеїном — 90,0%.
У раціоні спостерігався надлишок кальцію (189,3% до по-
треби) та магнію, кальціє-фосфорне співвідношення — 3,39:1
(за норми 1,78:1), дефіцит за купрумом, цинком та кобальтом
на 54,2%, 75,2 і 17,4% відповідно. Визначено, що алімен-
тарна остеодистрофія кіз молочних порід характеризуєть-
ся як клінічними ознаками, так і специфічною динамікою
біохімічних показників, що відображають зміни загального
метаболічного статусу тварин та стан сполучної тканини,
зокрема кісткової. У сироватці крові про це свідчать уміст
глікопротеїнів, загальних хондроїтин-сульфатів, окремих
фракцій глікозаміногліканів, активність лужної фосфатази та
її кісткового ізоферменту, кислої фосфатази, загального та
іонізованого кальцію і фосфору.
УДК 636.933.2.082.12
2016.1.264. МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНІ МАРКЕРИ І ЖИ-
ВА МАСА МОЛОДНЯКУ ОВЕЦЬ АСКАНІЙСЬКОЇ КАРА-
КУЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ
/ Іовенко В.М., Кудрик Н.А., Зине-
вич В.М. // Науковий вісник “Асканія-Нова”. — 2015. —
Вип. 8. — С. 152–161. — Бібліогр.: 3 назви.
Вівці (асканійські каракульські), генетичне типування
овець, каракульські вівці (ПЗ “Маркеєво”), гетерозигот-
ність овець.