Упрощенная HTML-версия
59
№ 1 (67), 2016
2016.1.258.
однолітками МО у 2,5 раза та СО — в 1,6 раза. За показника
ОВК — 0,6 л/кг і більше поєднання продуктивних і відтворю-
вальних якостей у тварин було кращим.
УДК 636.237.1.082
2016.1.255. БУРІ ШВІЦИ У СВІТІ. ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ
/
Бондарчук Л.В. // Таврійський науковий вісник. — Херсон,
2015. — Вип. 90. — С. 126–138. — Бібліогр.: 27 назв. Шифр
546568.
ВРХ (бурі швіци), генезис ВРХ, історія швіцької ВРХ.
Розглядається історія генезису швіцької породи (ШП) ВРХ
у світі. Дотепер ШП зберегла свої найкращі господарсько
корисні ознаки — вміст жиру і білка в молоці, відмінну аклі-
матизаційну здатність, міцну будову тіла, пристосованість до
перепаду температурного режиму, ефективне використання
кормів і пасовищ, а також спокійний норов і тривале про-
дуктивне використання. Висвітлено складне відтворювальне
схрещування місцевих порід ВРХ із ШП і в Україні. Показано
бурі породи ВРХ у Карпатах, Сумській і Чернігівській об-
ластях. Зокрема бура карпатська (БК) порода має 10 ліній
та споріднених груп і понад 30 високопродуктивних родин.
Сучасна популяція БК породи — це наявність помісних тва-
рин від схрещування зі швіцькими бугаями американської се-
лекції. Лебединська порода (ЛП) Сумщини (сіра українська
?
швіци) за подальшого розведення кращих помісей ІІ і ІІІ
поколінь “у собі” в оптимальних умовах годівлі та утриман-
ня протягом багатьох поколінь добре акліматизувалась,
адаптувалась і показала високу молочність. До рекордисток
належать корови: Леді 5372 (ПЗ “Чупахівський”) — 12838 кг
молока, 4,19% жиру, Нирка 213 (К-п ім. Леніна) — 11115 кг,
4,3%, Мережка 410 — 12349 кг, 3,93%. Сучасна структура
ЛП включає 10 заводських ліній (провідні — Концентрата
106157, Мастера 106902, Меридіана 90827, Орегона 086356,
Ладді 125640) і близько 200 цінних сімейств. Також ЛП мала
позитивний вплив на формування інших порід: костромська,
бура карпатська, бура кавказька, алатауська. У Чернігівській
обл. у громадському секторі налічується близько 2,5 тис. гол.
бурої худоби. Племінне поголів’я ЛП у Чернігівській обл.
включає 2 племрепродуктори: ТОВ “Мрія” та ТОВ “Промінь”
Новгород-Сіверського р-ну.
УДК 636.237.21.034.084.413
2016.1.256. ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИ-
РОЩУВАННЯ ТЕЛИЧОК УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ ПО-
РОДИ
/ Корж О.В., Петрова О.І., Скляренко Ю.І. // Тав-
рійський науковий вісник. — Херсон, 2015. — Вип. 93. —
С. 128–133. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр 546571.
ВРХ (укр. чорно-ряба молочна), годівля ремонтних тели-
чок, раціони теличок.
Представлено результати досліджень, проведених у ДГ
ІСГПС НААН щодо ефективності використання модифікова-
них схем годівлі ремонтних теличок української чорно-рябої
молочної породи від народження до 6-місячного віку. Показа-
но, що до 6-міс. віку доцільно застосовувати наступну схему
годівлі тварин: незбираного молозива і молока — 180 кг;
предстартерного гранульованого комбікорму “Малюк-60” —
30; цільного зерна кукурудзи — 20; сухого соєвого замінника
молока (розведеного в теплій воді 38–40
°
С) — 36; комбікорму
власного виробництва — 180; сіна лучного — 180; зерно-
сінажу (вика + овес + кормові боби + пелюшка) — 125 кг.
Економічна ефективність годівлі телиць дослідної групи була
вищою на 6,9% порівняно з контролем. Грошові витрати кор-
мів на одержання 1 кг приросту живої маси у дослідній групі
становили 3,64 грн проти 3,39 грн у контрольній. Зазначено,
що запропонована схема годівлі оптимізує за вартістю кормо-
ві інгредієнти раціону без шкоди для енергії росту тварин.
УДК 636.32/.39
ТВАРИННИЦТВО. Вівчарство. Козівництво
636.32/.39 Вівчарство. Козівництво
Науковий референт — КАРГІНА О.В.
Науковий консультант — доктор с.-г. наук ЖУКОРСЬКИЙ О.М.
УДК 636.32/.38.082.453.52
2016.1.257. ЗВ’ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ СПЕРМОПРОДУКЦІЇ
З ПАРАМЕТРАМИ ТІЛА І ВІКОМ БАРАНІВ-ПЛІДНИКІВ
/
Іванина О.В. // Науковий вісник “Асканія-Нова”. — 2015. —
Вип. 8. — С. 141–151. — Бібліогр.: 8 назв.
Вівці (асканійські тонкорунні), барани-плідники, оцінка
репродуктивності баранів, племінна справа у вівчарстві.
Дослідження проведено на 15 баранах-плідниках асканій-
ської тонкорунної породи (вік 2–6 років, племзавод “Аска-
нія-Нова”), у квітні (до прояву сезонного пригнічення якості
спермопродукції) 2014 р. Встановлено, що вік і маса баранів
позитивно, з різним рівнем вірогідності, корелює з розмірами
сім’яників. Активність сперми у 2–6-річних баранів цієї породи
слабко негативно корелює з більшістю параметрів тіла та
обхватом сім’яників (p>0,05). При цьому помірно негативно —
із шириною сім’яників. Об’єм еякуляту слабко позитивно
корелює з параметрами будови тіла (p>0,05) і слабко не-
гативно — з обхватом сім’яників. Концентрація сперміїв
помірно негативно, з різним рівнем вірогідності, корелює
з параметрами будови тіла. Інтенсивність сперматогенезу
сягає максимуму у 4-річному віці, а потім знижується, що
підтверджує припущення про нелінійний характер зв’язку між
показником обхвату сім’яників і активністю сперми. Характер
кореляційних співвідношень між параметрами сім’яників і по-
казниками спермопродукції у 2- і 4-річних плідників різниться.
Загальна кількість сперміїв в еякуляті найвища у 2-річних і
найнижча — у 6-річних, а об’єм еякуляту однаковий у 2-, 4- та
5,5-річних баранів. Ці дані рекомендується використовувати
для практичної ранньої прогностичної оцінка баранців як
майбутніх плідників, а також для розробки методики із цих
питань у племінній справі.
УДК 636.32/.38.085.12(477)(1–924.86)
2016.1.258. КОРЕКЦІЯ НОРМ КОБАЛЬТУ ДЛЯ ОВЕЦЬ
У ЗОНІ СТЕПУ УКРАЇНИ
/ Єфремов Д.В. // Таврійський нау-
ковий вісник. — Херсон, 2015. — Вип. 93. — С. 107–111. —
Бібліогр.: 8 назв. Шифр 546571.
Вівці (тавр. тип аскан. тонкорунні), годівля овець, ко-
бальт, Степ України, раціони овець (кобальт).
Дослідження проведено на вівцематках таврійського типу ас-
канійської тонкорунної (ВТАТ) породи (30 гол. — ДПДГ “Асканія-
Нова”) та одержаного від них молодняку. Під час досліду всім
ВТАТ породи на початку їх лактації згодовували аналогічні ра-
ціони зимово-стійлового періоду: 1,5 кг бобово-злакового сіна,
3,5 кг силосу кукурудзяного та 0,7 кг концентратів (ячмінь —
48%, кукурудза — 30, макуха соняшникова — 20, фосфат
кормовий — 1, мінеральний премікс — 1). Різниця полягала
у концентрації кобальту. У контрольній групі (10 гол.) він
становив 0,55 мг/кг сухої речовини, у 1-й дослід. гр. — 0,70,
у 2-й — 0,80 мг/кг, або більше норми на 25 і 50% відповідно.
Наведено показники динаміки живої маси ВТАТ та ягнят від
них. Найвища молочність спостерігалася в овець 2-ї дос-
лід. гр. — 32,0 кг. Водночас у 1-й дослід. — 29,7, у контролі —
30,3 кг. Жива маса молодняку при народженні була майже
однаковою — 4,9–5,0 кг, а при відлученні у 3-міс. віці — 25,7–
27,0 кг у дослідних групах, що переважало контроль на 0,6 та
1,3 кг відповідно. У цілому за період підсису середньодобові
прирости у молодняку 1-ї дослід. гр. становили 231 г, 2-ї —
247, у контролі — 227 г. Підвищення концентрації кобальту
в раціонах сприяло збільшенню настригу вовни у митому
волокні лише у тварин 1-ї дослід. гр. (на 7,0%). Проте вихід
митої вовни найкращим був у 2-й дослід. гр. Встановлено,
що зі збільшенням концентрації кобальту на 50% від норми у
тварин зростає коефіцієнт перетравності: сухої речовини на
2,3 абс.%, органічної — 2,7, протеїну — 2,6, клітковини — 3,4
та БЕР — на 3,3 абс.%. Зроблено висновок про доцільність
підвищення норми кобальту в раціоні вівцематок таврійсько-
го типу асканійської тонкорунної породи на 50%. Це сприяє
посиленню перебігу метаболічних процесів в їх організмі,
підвищенню молочності на 6% та підсису на 9%.