Упрощенная HTML-версия
38
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
РОСЛИННИЦТВО. Хлібні злаки. Зернові культури
2016.1.160.
633.1 Хлібні злаки. Зернові культури
Науковий референт — кандидат іст. наук ДАВИДЕНКО М.М.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ТАНЧИК С.П.
УДК 633.1
УДК 633.11:575.24:631.528
2016.1.164. МУТАГЕННА ДЕПРЕСІЯ ПІД ДІЄЮ НІТРО-
ЗОАЛКІЛЬНИХ АГЕНТІВ НА ПРИКЛАДІ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
/
Назаренко М.М. // Таврійський науковий вісник. — Херсон,
2015. — Вип. 93. — С. 68–74. — Бібліогр.: 15 назв. Шифр
546571.
Пшениця озима м’яка, нітрозоалкілсечовина, депресія
мутагенна, структура врожайності.
(2 л/га). Вирощування культур сівозміни проводили на чо-
тирьох фонах добрив у поєднанні з сидератами (пелюшка)
під кукурудзу і озиме жито. Встановлено, що використання
сидератів під кукурудзу і озиме жито забезпечує підвищення
родючості, зменшення засміченості, зростання біологічної
активності ґрунту і урожайності культур сівозміни на 15–20%.
Установлено, що мікробіологічні препарати планриз і три-
ходермін забезпечують підвищення біологічної активності
ґрунту, а також позитивно впливають на продуктивність с.-г.
культур (приріст урожаю на 6–8%). Коефіцієнт енергетичної
ефективності органо-мінерального фону добрив становив
4,20, а органічного — 6,88. Визначено, що застосування
органічних добрив у поєднанні з сидератами забезпечує
зниження витрат енергоресурсів на вирощування с.-г. куль-
тур на 20–25%.
УДК 631.559:631.95:523.9
2016.1.160. ПРО МОЖЛИВІСТЬ ВПЛИВУ СОНЯЧНОЇ АК-
ТИВНОСТІ НА ВРОЖАЙНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАР-
СЬКИХ КУЛЬТУР У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
/ Писарен-
ко П.В., Хлебнікова Я.О. // Вісник Полтавської державної
аграрної академії. — 2015. — № 4. — С. 11–21. — Бібліогр.:
17 назв.
Урожайність с.-г. культур, активність сонячна, числа
Вольфа, циклічність, період вегетаційний.
Проаналізовано дані врожайності с.-г. культур 25-ти райо-
нів Полтавської області за 47-річний період (1966–2012) та
дані середньомісячної сонячної активності (числа Вольфа)
за аналогічний період. Виявлено, що максимум сонячної
активності та максимум урожайності за всіма культурами
співпадають у 1989–1991 рр. Установлено, що зсув по фазі
максимуму врожайності порівняно з піком сонячної активності
переноситься з 1980 р. на 1973–1978 рр. Підкреслюється, що
високі показники врожайності с.-г. культур можуть спричи-
нятися максимумами сонячної активності. Також проведено
кореляційний аналіз по кожному з циклів сонячної активності
між показниками врожайності та середньомісячними числами
Вольфа за вегетаційний період с.-г. культур. Коефіцієнти ко-
реляції між сонячною активністю та врожайністю с.-г. культур
у 22-му 11-річному циклі сонячної активності мають додатні
значення за всіма культурами та становлять більше 35%
відповідності за ними (за винятком 3 із 14).
УДК 631.582:631.8:631.452
2016.1.161. ОЦІНЮВАННЯ БАЛАНСУ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВ-
ЛЕННЯ В ЗЕРНО-КАРТОПЛЯНІЙ СІВОЗМІНІ ЗА ТРАДИ-
ЦІЙНОЇ ТА АЛЬТЕРНАТИВНОЇ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ
/
Тараріко М.Ю. // Вісник аграрної науки. — К., 2015. — № 7. —
С. 71–74. — Бібліогр.: 11 назв.
Родючість ґрунту, добриво, сівозміна, азот, фосфор,
калій, продуктивність сівозміни.
В умовах радіоактивного забруднення центрального По-
лісся визначено вплив традиційної та альтернативної систем
удобрення на родючість дерново-підзолистого ґрунту і про-
дуктивність короткоротаційної зернопросапної сівозміни. За-
стосовано польовий, аналітичний, біоенергетичний методи.
Установлено, що за традиційної та альтернативної систем
удобрення в сівозміні складається позитивний баланс фос-
фору з інтенсивністю 128–248% та калію — 128–202%. Від-
значено позитивний вплив органо-мінеральної системи удоб-
рення на родючість ґрунту та врожайність культур сівозміни
незалежно від виду органічного добрива. Традиційні органо-
мінеральні системи удобрення порівняно з альтернативною
забезпечують значно вищий рівень продуктивності коротко-
ротаційної сівозміни (на 82%). Збільшення дози мінеральних
добрив до полуторної сприяло незначному підвищенню про-
дуктивності зерно-картопляної сівозміни.
УДК 631.95:631.58:631.55
2016.1.162. ЗМІСТ СУЧАСНИХ СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТ-
ВА В УКРАЇНІ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЇХ КЛАСИФІКАЦІЇ
/
Манько Ю.П., Танчик С.П., Примак І.Д. // Вісник аграрної нау-
ки. — К., 2015. — № 12. — С. 17–21. — Бібліогр.: 14 назв.
Система землеробства, екологізація, ефективність
енергетична.
Розроблено уніфіковану класифікацію сучасних систем
вітчизняного землеробства за основними диференційова-
ними ознаками та експериментальне виявлення і наукове
обґрунтування їх раціональних варіантів, адаптованих до
природно-сільськогосподарських зон і конкретних агроланд-
шафтів. Запропоновано диференційовану класифікацію сис-
тем землеробства, засновану на 3 групах базових ознак:
агрономічних — за способом використання землі, економіч-
них — за інтенсивністю виробництва та екологічних — за
рівнем екологізації галузі, а також алгоритм їх інтегрованої
назви з повнішим відображенням у ній змісту понять. Багато-
річні (2002–2014 рр.) стаціонарні дослідження господарської,
енергетичної, економічної та екологічної ефективності варіан-
тів систем землеробства підтвердили, що раціональною для
Лісостепу Правобережного є плодозмінна система високоін-
тенсивного екологічного землеробства на чорноземах типо-
вих з полицево-безполицевим основним обробітком ґрунту,
органо-мінеральною системою його удобрення за насичен-
ня сівозмінної площі органічними добривами з розрахунку
24 т/га і поживними речовинами мінеральних добрив —
150 кг/га (N
46
P
49
K
55
) та застосування екологічно й економічно
обґрунтованих заходів захисту рослин.
УДК 633.34:633.11
2016.1.163. ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ВИРОЩУВАННЯ ОРГАНІЧНОЇ СОЇ ТА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
НА ФУРАЖ
/ Чайка Т.О., Пономаренко С.В. // Вісник Уман-
ського національного університету садівництва. — Умань,
2015. — № 1. — С. 100–105. — Бібліогр.: 3 назви.
Соя органічна, пшениця озима органічна, землеробство
органічне, препарати біологічні, карта технологічна, стан-
дарти органічні.
Досліджено технологічні процеси вирощування сої та ози-
мої пшениці на фураж эа органічними стандартами на період
4 роки, що забезпечує дотримання сівозміни та задовольняє
існуючий попит на органічну с.-г. продукцію за кордоном.
Розроблено технологічні карти вирощування зазначених
культур та доведено їх економічну прибутковість завдяки
меншим витратам на пальне та біологічні препарати й ви-
щим цінам на органічну продукцію. Доведено, що економічна
ефективність вирощування сої за органічними стандартами
становить у 1-й рік 233%, а на 3-й — 565%; пшениці озимої
на 2-й рік — 260%, а на 4-й — 513%. Розраховані грошові
потоки за чотири роки свідчать про економічну прибутковість
органічного сільського господарства та його перспективність
у сучасних умовах. На основі проведених досліджень визна-
чено ризики вирощування сої та пшениці озимої на фураж за
органічними стандартами, які можна мінімізувати вже через
3 роки шляхом дотримання основних принципів органічного
землеробства, керуючись практикою І. Овсинського і М. Кур-
дюмова.