Упрощенная HTML-версия
37
№ 1 (67), 2016
2016.1.158.
УДК 577.2+581.17
2016.1.155. МОЛЕКУЛЯРНІ МЕХАНІЗМИ СТІЙКОСТІ РОС-
ЛИН ДО НИЗЬКИХ ТЕМПЕРАТУР
/ Єфіменко Т.С., Анто-
нюк М.З. // Наукові записки Національного університету “Киє-
во-Могилянська академія”. Біологія та екологія. — К., 2014. —
Т. 158. — С. 3–13. — Бібліогр.: 74 назви. Шифр 546244.
Стреси абіотичні, морозостійкість рослин, фактори
транскрипційні, СОR-гени, білки-дегідрини, антиоксидантні
ензими, осмопротектори.
Низькі негативні температури є одним з найважливіших
абіотичних стресів, що призводять до ушкодження рослин
та значних втрат врожаю с.-г. культур. Морозостійкість рос-
лин зростає в процесі холодового загартовування за низьких
позитивних температур (вище нуля) і включає різні біохіміч-
ні, фізіологічні та молекулярні зміни. Сприйняття низьких
температур рослинами на початку загартовування може
відбуватися через зміни властивостей мембрани. Найкраще
дослідженими транскрипційними факторами, що забезпечу-
ють розвиток морозостійкості рослин, є CBF-транскрипційні
фактори, які регулюють експресію багатьох COR-генів (Cold-
Regulated Genes). Експресія CBF-генів у свою чергу регулю-
ється позитивними та негативними регуляторами на рівні
транскрипції. Продуктами основних груп COR-генів є білки,
що забезпечують пристосування рослини до холодового
стресу, зокрема: білки-дегідрини, антифризові білки та білки,
що попереджають рекристалізацію льоду, антиоксидантні
ензими, ферменти шляхів біосинтезу простих цукрів та інших
осмопротекторів.
УДК 581.132
2016.1.156. ФОТОСИНТЕЗ: СТРУКТУРНАЯ ОРГАНИЗА-
ЦИЯ И ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ СВЕТОВОЙ
ФАЗЫ ФОТОСИНТЕЗА: монография.
В 3-х томах. Т. 1 /
Кочубей С.М., Бондаренко О.Ю., Шевченко В.В. — К.: Логос,
2015. — 384 с. — Шифр 546513.
Фотосинтез, світлова фаза фотосинтезу, хлоропласти,
модель грани.
У першому томі наведено свідчення з історії відкриття
фотосинтезу і встановлення фундаментальних принципів
організації і функціонування фотосинтетичного процесу, а
також висвітлено розробки в галузі світлової фази фото-
синтезу, які проводилися у відділі біохімії фотосинтезу Інс-
титуту фізіології рослин і генетики НАН України. Наведено
дані про організацію і функціонування фотосинтетичного
апарату вищих рослин і його динамічні властивості. Ви-
кладено сучасні уявлення про ультраструктурну організацію
хлоропластів, розглянуто альтернативні тривимірні моделі
та запропоновано оригінальну модель грани, розроблену на
основі досліджень авторів. Велику увагу приділено будові
та функціонуванню пігмент-білкових комплексів фотосистем
1 та 2. Детально представлено їхній субодиничний склад,
положення в мембрані та організацію електронного транс-
порту всередині комплексів. Наведено оригінальні резуль-
тати досліджень швидких, світло- та термоіндукованих змін
структурної організації хлоропластів.
УДК 581.132
2016.1.157. ФОТОСИНТЕЗ: АССИМИЛЯЦИЯ СО
2
И МЕ-
ХАНИЗМЫ ЕЕ РЕГУЛЯЦИИ: монография.
В 3-х томах.
Т. 2 / Киризий Д.А., Стасик О.О., Прядкина Г.А., Шадчи-
на Т.М. — К.: Логос, 2015. — 480 с. — Шифр 546530.
Фотосинтез, світлова фаза фотосинтезу, хлоропласти,
модель грани.
У другому томі висвітлено фізіолого-біохімічні механізми
асиміляції вуглекислого газу, що лежить в основі продук-
тивності рослинного організму. Фотосинтетичні процеси та
особливості їх регуляції як за нормальних, так і стресових
умов, розглядаються на всіх рівнях організації, починаючи від
хлоропластного і закінчуючи цілою рослиною. Значну увагу
приділено процесу фотодихання і його ролі у захисті фото-
синтетичного апарату при відхиленні чинників зовнішнього
середовища від оптимуму. Обговорено вплив температури,
засолення ґрунту, рівня мінерального живлення, освітлен-
ня. Розглянуто закономірності регуляції фотосинтезу в до-
норно-акцепторній системі рослини. Наведено особливості
регуляції фотосинтезу асимілятами, їх розподіл між органами
рослини залежно від атрагуючої властивості, тимчасового
депонування асимілятів і їх транслокації при утворенні нових
акцепторів. Значний обсяг матеріалів присвячений фізіоло-
гії пшениці, дослідженню функціональних характеристик її
фотосинтетичного апарату, їх зв’язку з продуктивністю за-
лежно від умов навколишнього середовища і генотипових
особливостей.
УДК 631.559:631.62
2016.1.158. КРАПЛЯ ДЛЯ ПЕРСПЕКТИВНИХ
/ Шатков-
ський А. // The Ukrainian farmer. — 2015. — № 10. —
С. 86–89.
Урожайність сільськогосподарських культур, зрошення
крапельне, культури перспективні.
Наведено огляд с.-г. культур, вирощування яких на кра-
пельному зрошенні (КЗ) в умовах сухого Степу дає високий
економічний результат. Установлено, що потенціал висо-
копродуктивних гібридів кукурудзи на зерно в умовах України
на КЗ — до 24 т/га зерна 14%-ї вологості. Фактична урожай-
ність становила 16–19 т/га в дослідах та 14–17 т/га в госпо-
дарствах. Рівень урожайності сої, максимальні показники
якої забезпечує вирощування насіннєвих посівів, на КЗ у
дослідах становив 5,8–6,2 т/га. Потенційний вихід сухого на-
сіння голозерних гарбузів із застосуванням КЗ — 1,2–1,5 т/га.
Засвідчено можливість отримання в зоні Степу при КЗ ста-
більної врожайності коренеплодів цукрових буряків на рівні
100–120 т/га при цукристості 16–18%. Встановлено, що КЗ на
ріпаку та рисі передбачає не традиційне локальне, а суцільне
зволоження поверхні поля, що забезпечує врожайність рі-
паку на рівні 5–6 т/га. Визначено, що потенціал урожайності
арахісу на КЗ досягає 4,2 т/га. Застосування КЗ в технології
вирощування люцерни на насіння дає його урожайність до
0,75 т/га, що забезпечує позитивний економічний ефект. За-
значено технологічні параметри вирощування культур, яких
слід дотримуватися у виробництві.
УДК 631.559:631.8:631.58
2016.1.159. ВПЛИВ ФОНІВ ДОБРИВ, МІКРОБІОЛОГІЧ-
НИХ ПРЕПАРАТІВ І СИДЕРАТІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ СІЛЬ-
СЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР В ОРГАНІЧНОМУ ЗЕМ-
ЛЕРОБСТВІ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ
/ Науменко М.Д., Ми-
халевич О.Ф., Панасюк І.А. // Органічне виробництво і про-
довольча безпека: матеріали доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ.
конф. — Житомир, 2015. — С. 509–513. — Бібліогр.: 5 назв.
Шифр 546596.
Землеробство органічне, добрива, сидерати, планриз,
триходермін, урожайність с.-г. культур.
Для розробки і впровадження органічної системи земле-
робства для умов Західного Полісся проведено дослідження
кормової 3-пільної сівозміни (1 — однорічні трави, 2 — озиме
жито, 3 — кукурудза на силос) у довготривалому стаціо-
нарному досліді на дерново-підзолистих глинисто-піщаних
ґрунтах. На всіх культурах упоперек фонів добрив вносили
мікробіологічні препарати — планриз (1 л/га) і триходермін
РОСЛИННИЦТВО. Загальні питання
УДК 633/635; 633.0
633/635 РОСЛИННИЦТВО
633.0 Загальні питання
Науковий референт — кандидат іст. наук ДАВИДЕНКО М.М.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ТАНЧИК С.П.