Упрощенная HTML-версия
39
№ 1 (67), 2016
2016.1.168.
Досліджено впродовж 2011–2014 рр. особливості впливу
мутагенної депресії на ріст і розвиток рослин пшениці м’якої
озимої сортів Фаворитка, Ласуня, Хуртовина (створені за до-
помогою дії гамма-променів, лінія 418), Колос Миронівщини
(методом гібридизації), Сонечко (НДМС 0,005%), Калинова
(ДАБ 0,1%), Волошкова (термомутагенез) у першому по-
колінні при дії нітрозоалкільних мутагенів. Установлено, що
сортова специфіка при генотип-мутагенній взаємодії про-
явилась у вигляді суттєво більшого зниження фертильності
у сорту Сонечко, стимуляції за показником висота рослин у
сортів Сонечко та Калинова, стимуляції у сорту Калинова
за показником маси зерна з головного колосу та відсутності
депресії у сорту Калинова за показником маса 1000 зерен
при дії НМС 0,0125%. Визначено, що найбільш інформатив-
ними показниками щодо мутагенної депресії у М
1
поколінні
рослин сортів пшениці м’якої озимої були показники схожості
та виживання рослин, фертильності пилку (кореляція з кон-
центрацією мутагену –0,9), такі показники структури вро-
жайності як висота рослин (r=–0,82), маса зерна з головного
колосу (r=–0,80), маса 1000 зерен (r=–0,89). Сорти, що були
створені при використанні хімічних мутагенів, проявили свою
специфіку у мутагенній депресії за показником фертильності
пилку, стимулювальним ефектом або відсутністю депресії по
окремих показниках структури врожайності.
УДК 633.11:581.1
2016.1.165. EFFECT OF COLD HARDENING ON RESISTAN-
CE OF WHEAT SEEDLINGS TO HYDROGEN PEROXIDE AND
IRON (II) IONS ACTION. І. PARTICIPATION OF LOW-MOLE-
CULAR PROTECTORS
/ Kolupaev Yu.E., Ryabchun N.I., Yast-
reb T.O., Oboznyi A.T., Shvidenko M.V. // Вісник Харківського
національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва: зб.
наук. пр. — Х., 2015. — Вип. 2. — С. 50–57. — (Сер. Біологія). —
Бібліогр.: 29 назв. Шифр 546737.
Пшениця, загартування холодове, стрес окиснювальний,
пероксид водню, залізо, стійкість, пролін, цукри, антоціани.
Досліджено вплив холодового загартування проростків
пшениці на їх стійкість до дії агентів окиснювального стресу
(ОС) — пероксиду водню та сульфату заліза (ІІ). Встанов-
лено, що холодове загартування впродовж 6 діб при 2
°
С
зменшувало чутливість проростків пшениці морозостійкого
сорту Лютесценс 329 до 150 мМ пероксиду водню і 5 мМ
Fе
2+
, що виявлялося у менших значеннях інгібування росту
загартованих проростків і накопичення в них продукту перок-
сидного окиснення ліпідів малонового діальдегіду порівняно
з незагартованими. У неморозостійкого сорту Безоста 1 не
виявлялося позитивного впливу холодового загартування
на резистентність проростків до агентів ОС. Загартування
викликало істотне підвищення вмісту проліну і цукрів у про-
ростках пшениці обох сортів. Під впливом пероксиду водню
відзначалося підвищення вмісту проліну і цукрів у незагарто-
ваних проростках обох сортів, однак у сорту Лютесценс 329
ці ефекти були більш помітними. Сульфат заліза викликав
невелике підвищення вмісту проліну в незагартованих про-
ростках двох сортів і практично не впливав на вміст у них
цукрів. За дії агентів ОС на загартовані проростки зміни
вмісту проліну і цукрів були менш суттєвими. Холодове за-
гартовування викликало значне підвищення вмісту антоціанів
у проростках сорту Лютесценс 329, але не впливало на цей
показник у сорту Безоста 1. Після впливу агентів ОС у за-
гартованих проростків сорту Лютесценс 329 пул антоціанів
зберігався на більш високому рівні порівняно з незагартова-
ними, у сорту Безоста 1 позитивний вплив загартування на
збереження пулу антоціанів був менш помітним. Зроблено
висновок про роль первинних і вторинних метаболітів у
базовій та індукованій холодовим загартуванням стійкості
проростків до окиснювального стресу.
УДК 633.11:631.543
2016.1.166. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЗИМІВЛІ ТА ПОДАЛЬ-
ШИЙ ДОГЛЯД ЗА ПОСІВАМИ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
/ Козеч-
ко В., Желязков О., Безсусідня Ю. // Пропозиція. — 2015. —
№ 2. — С. 48–53.
Пшениця озима, зимостійкість, морозостійкість, уро-
жайність пшениці.
Наведено результати досліджень за 2006–2014 рр. із
визначення вмісту вуглеводів у листках та вузлах кущіння
рослин та вплив цього показника на морозо- і зимостійкість
пшениці озимої за вирощування її після різних попередників,
за різних строків сівби і норм висіву насіння. Встановлено,
що у середньому за роки досліджень вміст цукрів, залежно
від строків сівби становив у сорту Золотоколоса 14,0–17,1%,
у сортів Селянка і Подолянка — 14,0–17,3 і 13,8–16,9% від-
повідно. Серед досліджуваних сортів найвищим вмістом
вуглеводів вирізнявся сорт Селянка, рослини якого за сівби
5–7 вересня накопичували їх у листках 17,3%, у вузлах ку-
щіння — 24,7–26,8% залежно від строку сівби. У середньому
за роки досліджень під час проморожування монолітів за
температури 16°С протягом 72 год морозостійкість сорту
Золотоколоса за строків сівби 25 та 15 вересня становила
98,1 та 96,6% відповідно. Стійкість до впливу низьких тем-
ператур у сорту Селянка була найвищою і становила 98,3
та 97,0%, сорту Подолянка — найнижчою: 98,0 та 96,2%
відповідно. Визначено, що найбільшу кількість збережених
рослин пшениці озимої відмічали на варіантах досліду, де
сівбу було проведено 25–26 вересня (97%), а найменшу —
5–7 вересня (94–95%). Зроблено висновок про залежність
показника морозостійкості від багатьох факторів, зокрема
від умов навколишнього середовища, строків сівби та сор-
тових особливостей рослин пшениці озимої. За умовами
зимівлі та стану посівів запропоновано заходи весняного
догляду.
УДК 633.11:631.576.3
2016.1.167. РІСТ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА
ОЗИМОЇ СПЕЛЬТИ ЗА УМОВ ПІВДНЯ СТЕПОВОЇ ЗОНИ
УКРАЇНИ
/ Ружицька О.М., Борисова О.В. // Вісник Одеського
національного університету. Сер. Біологія. — 2015. — Т. 20,
вип. 1. — С. 47–58. — Бібліогр.: 29 назв.
Спельта, ріст спельти, продуктивність спельти, по-
верхня фотосинтетична, якість зерна спельти.
Досліджено особливості росту, формування листової по-
верхні, насіннєвої продуктивності та якості зерна спельти.
Проведено порівняльну характеристику визначених показ-
ників із аналогічними показниками сортів озимої м’якої пше-
ниці (
Тriticum aestivum
L.) у степовій зоні України. Виявлено,
що за умов агротехніки, традиційної для озимої пшениці в
даному регіоні, та кліматичних умов 2011–2012 рр. дослідні
зразки спельти пройшли всі фенологічні фази розвитку та
мали насіннєву продуктивність колосу та рослини на 31–57%
менше, ніж у сортів м’якої пшениці. Рослини спельти харак-
теризувались більшими довжиною та масою вегетативної
частини, площею та масою сирої речовини листя з однієї
рослини, вмістом хлорофілу в листках. Установлено, що
твердозерність спельти була на 37–72 одиниці нижчою від
сортів м’якої пшениці, вміст білка у зерні пшениці спельти
перевищував такий показник м’якої пшениці на 3,8–4,7%, а
вміст клейковини — на 7,6%.
УДК 633.111:631.527
2016.1.168. ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПШЕНИЦІ
М’ЯКОЇ ЯРОЇ У СЕЛЕКЦІЇ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ
/ Кириленко В. //
Вісник Львівського національного аграрного університету. —
Л., 2014. — № 19: Агрономія. — С. 143–149. — Бібліогр.:
8 назв. Шифр 546129.
Пшениця м’яка озима, пшениця м’яка яра, зав’язування
зерен, гібридна комбінація, лінія, сорт.
Проаналізовано середній за роками показник зав’язуван-
ня зерен у гібридів пшениці м’якої озимої типу: озимий /
ярий (добір озимих із ярих); озимий / ярий // озимий; ярий /
озимий // озимий; озимий / ярий; ярий / озимий. За викорис-
тання ярих сортів у схрещуваннях з озимими парні схрещу-
вання виявилися менш ефективними порівняно з різними
типами складних через домінування у них зниженого рівня
перезимівлі. Відмічено, що у складних схрещуваннях формо-
творчий процес сприяв добору морфотипів, які відрізнялись
як окремими адаптивними ознаками та властивостями, так
і їх поєднанням. Створено нові сорти пшениці м’якої ози-
мої Пам’яті Ремесла та Колос Миронівщини на генетичній
основі ярих сортів Hja 22139 (Фінляндія), ВТ 2288 (Туніс),
Shamschi (Індія). Вони вдало поєднують такі адаптивні влас-
тивості й ознаки: високий рівень продуктивності, зимо-,
морозо- та посухостійкість, стійкість до ураження хворо-
бами.
РОСЛИННИЦТВО. Хлібні злаки. Зернові культури
УДК 633.1