Упрощенная HTML-версия
34
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
при обробленні препаратом Органік-баланс технічна ефек-
тивність була на рівні еталону (79%). Біологічні препарати
покращували схожість насіння та стартовий розвиток рослин
порівняно з контролем та хімічним протруйником. Технічна
ефективність усіх біологічних препаратів за осіннього зас-
тосування була достатньою для стримування септоріозу
листя та колосу на низьких рівнях (до 5%), зокрема вищу
технічну ефективність проти хвороб мав Фітоцид, р. — 80 та
81%. Система захисту повинна базуватися на обов’язковому
застосуванні біопрепаратів для передпосівного оброблення
насіння та не менш як дворазового оброблення рослин під
час вегетації. Ефективною альтернативою хімічному методу
можуть бути осінні обприскування біопрепаратами, коли роз-
виток хвороб є низьким. Це захистить рослини від хвороб
восени та взимку. За сильного розвитку хвороб можна чер-
гувати застосування біологічних та хімічних препаратів.
УДК 632.938:633.1:577.175.1
2016.1.140. ЗАСТОСУВАННЯ РЕТАРДАНТІВ У ПОСІВАХ
ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР
/ Ходаніцький В., Ходаніцька О. // Про-
позиція. — 2016. — № 1. — С. 78–80.
Ретарданти, культури зернові, вилягання зернових, фі-
тогормони, засоби захисту рослин, ростогальмівна дія.
Охарактеризовано проблему вилягання злакових рослин,
яка існує внаслідок несвоєчасного або надмірного внесення
мінеральних добрив, що перешкоджає отриманню високих
урожаїв, знижує ефективність дії добрив, ускладнює процес
збирання, погіршує якісні показники зерна. Це негативне
явище спричиняється насамперед великою кількістю азоту,
надмірними опадами, загущеними посівами. Проти вилягання
велику ефективність мають ретарданти (Р.) — аналоги на-
туральних фітогормонів, що здатні імітувати дію природного
гормона або впливати на ріст через зміну всього гормональ-
ного статусу рослин. Щодо зернових культур дія Р. проявля-
ється насамперед зниженням висоти стебла, потовщенням
стінок соломини, збільшенням міцності нижніх міжвузлів.
Наведено дані щодо низки препаратів, які проявляють галь-
мівну дію на ріст рослин пшениці озимої, зокрема: Хлормек-
ватхлорид, Моддус, Терпал, Стабілан 750SL. Це синтетичні
регулятори росту і розвитку рослин, що здатні вкорочувати
стебло. Правильне застосування Р. у відповідні фази ве-
гетації пшениці озимої та ячменю дає змогу зменшити до
мінімуму ризик вилягання посівів. Внесення ретардантів у
оптимальні строки є обов’язковим заходом.
УДК 632.95+579.841+632.35
2016.1.141. ЗБУДНИКИ БАКТЕРІАЛЬНИХ ХВОРОБ ПШЕ-
НИЦІ ЗА ДІЇ АБІОТИЧНИХ ФАКТОРІВ
/ Буценко Л.М., Буле-
ца Н.М., Пасічник Л.А. // Вісник аграрної науки. — 2015. —
№ 9. — С. 31–35. — Бібліогр.: 19 назв.
Пшениця, фітопатогенні бактерії, пестициди, анти-
бактеріальна дія.
Мета досліджень — визначити чутливість збудників бак-
теріального опіку, плямистості, базального та чорного бак-
теріозів до пестицидів. Досліджували 23 пестициди різного
спрямування, дозволені до використання в Україні. Вплив
пестицидів на ріст бактерій визначали їх культивуванням на
картопляному агарі з досліджуваними препаратами упродовж
3 діб за температури 28
°
С. Також вивчали показники росту
бактерій у рідкому поживному середовищі (картопляний бу-
льон) з пестицидами, які застосовують для захисту пшениці.
Наведено дані щодо впливу пестицидів на ріст збудників і
токсичність фунгіцидів для збудників бактеріозів пшениці,
а також впливу препаратів на виживання досліджуваних
фітопатогенів у рідкому поживному середовищі. Зроблено
висновки: фітопатогенні бактерії виявляють полівалентну
чутливість до пестицидів. Немає чіткої антибактеріальної
дії інсектицидів і гербіцидів, дозволених до використання в
Україні, до збудників бактеріозів пшениці за умов внесення їх
в агаризоване поживне середовище. З препаратів фунгіцид-
ного спрямування антибактеріальну дію виявляють Делан,
Полірам, Ридоміл голд у рекомендованій і в 10 разів змен-
шеній дозі, а пестициди Карамба, Шавіт та Альєт — у дозі,
збільшеній у кілька разів від рекомендованої. Інші фунгіциди
слабо або й узагалі не діють на збудників бактеріозів пшени-
ці. Збудник чорного бактеріозу пшениці (у рідкому поживному
середовищі) виявляє високу чутливість до досліджуваних
пестицидів. Оскільки більшість досліджуваних пестицидів не
повністю пригнічують розвиток збудників бактеріозів пшениці,
то необхідною умовою їх застосування є подальша перевірка
цих препаратів для виявлення інших можливих впливів на
фітопатогени та їх властивості.
УДК 632.954:633.11“324”
2016.1.142. ЕФЕКТИВНІСТЬ ОСІННЬОГО ЗАСТОСУВАН-
НЯ ГЕРБІЦИДІВ НА ПОСІВАХ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
/ Михаль-
ська Л.М. // Агроном. — 2015. — № 4. — С. 52–54.
Гербіциди, пшениця озима, забур’яненість, осіннє засто-
сування гербіцидів.
Метою досліджень було встановлення ефективності дії
гербіцидів за умов осіннього застосування у технологіях
вирощування високопродуктивних сортів пшениці озимої
(ПО). Дослідження проведено у 2011–2014 рр. на базі Дос-
лідного господарства Ін-ту фізіології рослин і генетики НАН
України (смт Глеваха, Київська обл.) на виробничих посівах
ПО сорту Смуглянка. Виявлено, що осіннє застосування всіх
досліджуваних гербіцидів (Марафон, Гроділ Максі та Калібр)
є ефективним засобом проти бур’янів у посівах ПО. Визна-
чено фітотоксичність гербіцидів до рослин ПО — всі застосо-
вані препарати не мали суттєвого впливу, окрім незначного
пригнічення у фазі виходу в трубку за умов застосування у
підвищеній нормі (0,06 кг/га) гербіциду Калібр. Спостерігали
посилення накопичення біологічно важливих неорганічних
аніонів у рослинах ПО, що може означати кращий стан
рослин як восени, так і після перезимівлі. Встановлено, що
застосування гербіцидів Марафон 375 та Стомп 330 восени,
як інгібіторів мітотичного циклу і фотосинтезу, сприяє підви-
щенню ефективності контролювання бур’янів та є перспек-
тивним засобом протидії виникненню стійких до інгібіторів
ацетолактатсинтази біотипів бур’янів.
УДК 632:581.2:582.23:63:576.3:576.6
2016.1.143. БІОБЕЗПЕКА ВИРОЩУВАННЯ СОРТІВ СІЛЬ-
СЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР
/ Стерлікова О.М., Без-
носко І.В., Благініна А.А., Тищенко А.Ф., Ковтун В.В., Пар-
фенюк А.І. // Вісник аграрної науки. — 2015. — № 11. —
С. 57–61. — Бібліогр.: 29 назв.
Фітопатогенний фон, сорти культурних рослин, агро-
ценоз, біобезпека, фізіолого-біохімічні речовини, ендофітні
бактерії.
Мета досліджень — науково-методичне обґрунтування
сорту рослин як біотичного екологічного чинника, що впливає
на формування фітопатогенного фону, та вивчення показни-
ків зниження якості рослинної сировини при взаємодії сортів
культурних рослин і фітопатогенних мікроміцетів. Досліджен-
ня здійснено в лабораторії біоконтролю агроекосистем Ін-ту
агроекології та природокористування НААН (ІАП), Сквирській
дослідній станції ІАП Миронівського ін-ту пшениці ім. В.М. Ре-
месла НААН і Носівській Науково-дослідній станції. Розроб-
лено методику і проведено екологічне оцінювання 44 сор-
тів культурних рослин різного селекційного походження за
впливом на спороутворення фітопатогенних мікроміцетів. За
встановленим показником тестовані сорти рослин розділено
на 2 групи: екологічного ризику та екологічної безпеки. Такий
розподіл зумовлений впливом рослин різного селекційного
походження протягом вегетації на репродуктивну здатність
фітопатогенних мікроміцетів. Виявлено, що такий вплив
можуть зумовлювати фізіолого-біохімічні речовини, біогенні
елементи, ендофітна мікробіота. Зроблено висновок про
доцільність оцінювання сортів і гібридів культурних рослин
як екологічного чинника формування фітопатогенного фону
мікроміцетів в агроценозах.
УДК 632:615.32:58:633.34:581.14
2016.1.144. ВИДОВИЙ СКЛАД ФІТОПАТОГЕННОЇ ФЛОРИ
НАСІННЯ СОЇ
/ Поспєлова Г.Д. // Вісник Полтавської дер-
жавної аграрної академії. — 2015. — № 1/2. — С. 44–48. —
Бібліогр.: 11 назв.
Соя, патогенний комплекс, фітоекспертиза, ендогенна
та екзогенна інфекції, патогенна флора.
Мета досліджень — вивчення посівних якостей насіння
сої різних сортів, а також енергії проростання, лабораторної
схожості та інфікування патогенною мікрофлорою насіння сої
сортів Аннушка, Київська 98 і Ворскла. Визначено, що доміну-
2016.1.140.
УДК 632
ХВОРОБИ РОСЛИН. ШКІДНИКИ РОСЛИН. ЗАХИСТ РОСЛИН