Стр. 35 - rg_2016_n1

35 № 1 (67), 2016
2016.1.149. УДК 60:57 БІОТЕХНОЛОГІЯ
ючою виявилася паразитична флора, представлена грибами
Alternaria, Fusarium, Peronospora, а сапротрофна і напів-
сапротрофна — пліснявими грибами Cladosporium , Botrytis ,
Aspergillus, Penicillium, Mucor. Виявлено також бактеріальну
інфекцію — бактерії роду Pseudomonas. Наведено дані щодо
домінуючих патогенів на насінні сортів Аннушка, Київська 98
та Ворскла в умовах 2012–2014 рр. Видовий склад мікро-
міцетів відрізнявся за сортами. Найрізноманітнішим він був
у насіння сої сорту Київська 98. Серед виявлених патогенів
найбільш поширеними були гриби родів Alternaria (26–35%)
і Mucor (22–47%). Наявність різноманітних зовнішніх та суб-
епідермальних фітопатогенних комплексів на насінні сої в
сумі створює суттєву загрозу як для зберігання товарного
зерна, так і для формування повноцінних сходів.
УДК 632:631.811.982
2016.1.145. РЕГУЛЯТОРИ РОСТУ РОСЛИН — ІНДУКТО-
РИ СТІЙКОСТІ ПРОТИ БІОТИЧНОГО СТРЕСУ / Ящук В.У.,
Корецький В.У., Ковбасенко Р.В., Дмитрієв О.П., Ковбасен-
ко В.М. — К., 2015. — 96 с. — Бібліогр.: 500 назв. Шифр
546600.
Патогени, шкідники, стресові умови, захист рослин, іму-
нітет, регулятори росту рослин, гормональна система ре-
гуляції, фітогормони рослин, біологічно активні речовини.
Висвітлено питання взаємовпливу рослин та патогену за
допомогою фітогормонів. Гормональна система регуляції —
одна із найважливіших регуляторних систем, яка контролює
життя кожної рослини на всіх етапах її розвитку не тільки
у нормальних умовах існування, але й при різних стресо-
вих взаємодіях. Розробка та вивчення механізмів дії нових
екологічно безпечних препаратів біологічного походження,
що застосовуються для захисту рослин від несприятливих
стресів, є однією із найважливіших проблем біологічної нау-
ки. Створення індукованої стійкості рослин за допомогою
певних біологічно активних речовин — новий напрям захисту
культур від патогенів за допомогою регуляторів росту рослин.
Показано роль і місце гормонального фактора у взаємодії
рослин з навколишнім середовищем. Підкреслено, що обмі-
ном речовин у рослинах, а також ступенем прояву стійкості
керують гени та гормони.
УДК 632:633.854
2016.1.146. ОСНОВНІ ШКІДНИКИ СОНЯШНИКУ В УМО-
ВАХ СТЕПУ УКРАЇНИ / Горновська С.В. // Карантин і захист
рослин. — 2015. — № 9. — С. 14–16. — Бібліогр.: 6 назв.
Соняшник, шкідники соняшнику, соняшниковий вусач,
мідляк широкогрудий, кравчик.
Досліджено поширеність і шкідливість основних шкідників
на посівах соняшнику в умовах фермерських господарств та
аграрного комплексу “Колос” Луганського НАУ. Встановлено,
що серед фітофагів у зоні Степу України найбільш широко
розповсюджені види: кравчик-головач (Lethrus apterus Laxm.),
мідляк широкогрудий (Blaps lethitera Marsh.), соняшниковий
вусач (Agapanthia danli Richt). У період весняної реактивізації
більшість зазначених фітофагів спочатку живляться дикорос-
лими рослинами, зокрема: подорожником ланцетолистим,
кульбабою лікарською, жовтим осотом, полином гірким та
пирієм повзучим. Поширення мідляка спостерігається на усіх
культурах сівозміни. На обстежених полях цей показник сягав
44%, а середня чисельність шкідника становила 0,7 екз./м2.
В умовах Луганської обл. середня кількість дорослого жука
соняшникового вусача знаходиться в межах 0,5–3,5 екз./м2.
60:57 БІОТЕХНОЛОГІЯ
Науковий референт — кандидат хім. наук ТОВМАЧЕНКО В.М.
Науковий консультант — академік НААН МЕЛЬНИЧУК М.Д.
УДК 60:57:633.15:631.559:631.811.98
2016.1.147. БІОТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБКИ ВІДХОДІВ, ЩО
МІСТЯТЬ ЖИР, В ОРГАНІЧНІ ДОБРИВА / Жук О.В., Латала А.,
Вежба С., Іваниця В.О., Гудзенко Т.В. // Современные ре-
сурсосберегающие технологии. Проблемы и перспективы:
сб. докладов ІІІ Междунар. науч.-практ. конф., Одеса, ОНУ
им. И.И. Мечникова, 9–13 ноября 2015 г. — О., 2015. —
С. 246–251. — Бібліогр.: 9 назв. Шифр 546768.
Біотехнологія, відходи, жири, мікробіологічна переробка,
добрива органічні.
Мета роботи — розробка нової біотехнології переробки ор-
ганічних відходів, що містять жир, у органічні добрива, зокре-
ма біологічні компости, що можуть використовуватися в сіль-
ському господарстві. Використано консорціум штамів мікро-
організмів (КШМ) Pseudomonas fluorescens, Pseudomonas
putida, Streptococcus sp., Candila lipolytica, Bacillus subtilis , Ba-
cillus macerans. Технологія може використовуватись на під-
приємствах по переробці тваринної і рослинної сировини —
біодеструкція жирів у відходах прискорювалася більш ніж у 3
рази, що дає змогу скоротити виробничі площі для створення
буртів при переробці відходів, що містять жири, і істотно по-
ліпшити екологічну ситуацію в районі складування відходів.
Пропонований спосіб передбачає формування компостного
бурту у вигляді призми шириною підстави 2500 мм і вершини
1500 мм при висоті призми-бурту 1500 мм. Відходи з умістом
тваринного жиру 30% укладали на попередньо розміщений
шар соломи товщиною 300 мм. Перед складуванням у від-
ходи вводили біопрепарат, що містив КШМ, пристосованих
до життєдіяльності в жирових речовинах. Отриманий новий
ефективний КШМ значно скоротив час біодеструкції жирових
речовин відходів. Наведено опис основних технологічних
операцій переробки відходів, порівняння з відомим способом
одержання бактеріального добрива.
УДК 60:57:633.72:578.083
2016.1.148. КЛОНАЛЬНОЕ МИКРОРАЗМНОЖЕНИЕ РАС-
ТЕНИЙ ЧАЯ В КУЛЬТУРЕ IN VITRO / Гвасалія М.В. // Вестник
Российской академии сельскохозяйственных наук. — 2015. —
№ 5. — С. 36–37. — Библиогр.: 10 назв.
Чай, сорти чаю, експланти, бруньки апікальні і латераль-
ні, морфогенез.
Вдосконалено метод клонального мікророзмноження чаю в
культурі in vitro. Експлантами слугували апікальні і латеральні
бруньки розміром 0,3–0,5 см, виокремлені від багаторічних
рослин чаю сорту Колхіда. Апробовано 3 варіанта стерилізації
з використанням етилового спирту 70% і розчинів діациду
і “Доместос”. Наведено дані про антибіотики, що випробо-
вувались, і протестовані поживні середовища. Виявлено,
що завдяки високому коефіцієнту розмноження, навіть при
дефіциті початкового матеріалу, можна одержати генетично
однорідний садивний матеріал для закладання сортових і
ремонту розріджених чайних плантацій. Розроблені біотехно-
логічні прийоми дають змогу прискорити селекційний процес
у створенні нових сортів, здатних розширити ареал розпов-
сюдження чаю в північні райони Краснодарського краю.
УДК 60:57:636.2:57.086.83:591.31
2016.1.149. ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ БІОЛОГІЧНО АК-
ТИВНИХ РЕЧОВИН ПРИ КРІОКОНСЕРВУВАННІ ООЦИТ-КУ-
МУЛЮСНИХ КОМПЛЕКСІВ КОРІВ / Троцький П.А. // Науко-
вий вісник “Асканія-Нова”. — 2015. — № 8. — С. 97–103. —
Бібліогр.: 7 назв.
Кріоконсервування, ооцит-кумулюсні комплекси, кріопро-
тектори, вітрифікаційний розчин.
Мета роботи — вивчити вплив різних біологічно активних
речовин (БАР) у еквілібраційному розчині (ЕР) при кріокон-
сервуванні ооцит-кумулюсних комплексів (ОКК) на життєздат-
ність деконсервованих ооцитів корів. Об’єктом досліджень
були ООК корів чорно-рябої породи, у ЕР яких додавали
БАР (фетальна сироватка корів, унітіол, ацетилхолін, без
додавання БАР). В контрольній групі клітини не заморожу-
вали. Встановлено, що застосування сироватки крові корів
у ЕР при кріоконсервуванні ООК корів дає змогу отримувати
63,2% гамет на метафазі-2 мейозу. Вивчення життєздатності