Упрощенная HTML-версия
32
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.1.130.
УДК 632
ХВОРОБИ РОСЛИН. ШКІДНИКИ РОСЛИН. ЗАХИСТ РОСЛИН
Раундап зумовлювали фрагментацію ДНК клітин дощових
черв’яків в обсязі 81, 67, 42 та 13% від загальної кількості
відповідно. До основних переваг методів Comet та TUNEL
слід віднести: можливість детекції пошкоджень структури
ДНК на рівні поодиноких клітин фактично за будь-якої приро-
ди впливу; швидкість проведення експериментів та високий
рівень чутливості, що необхідно для реєстрації пошкоджень
структури ДНК на рівні окремої клітини.
632 ХВОРОБИ РОСЛИН. ШКІДНИКИ РОСЛИН.
ЗАХИСТ РОСЛИН
Науковий референт — кандидат хім. наук ТОВМАЧЕНКО В.М.
Науковий консультант — академік НААН ЛІСОВИЙ М.П.
УДК 632.3:632.4:632.95
2016.1.130. РОЗПІЗНАТИ І ЗНЕШКОДИТИ
/ Бондаренко І.
// The ukrainian farmer. — 2015. — № 12. — С. 104–105.
Шкідники популяції, інсектициди, фуміганти, членистоно-
гі, методи захисту (імунологічний, біологічний, хімічний).
Наведено вимоги до умов збереження продуктів запасу
зернових культур — технічну базу умов приймання зерна,
моніторинг видового складу та контроль чисельності популя-
цій шкідників. Загальноприйнятий метод обліку шкідників —
аналіз середніх проб і метод харчових проб, що набуває все
більшої актуальності. Серед приманок високу результатив-
ність мають такі, що містять смажену олію. Суттєве значення
має такий показник як забрудненість партій зерна. Охарак-
теризовано температурні умови збереження та показники
вологості зерна, за яких шкідники не розмножуються і не
завдають шкоди запасам. Розглянуто винищувальні заходи
захисту зерна: імунологічний, біологічний, хімічний метод
боротьби. Особливо актуальним є імунологічний метод, що
передбачає застосування стійких до шкідників сортів сіль-
госпкультур. Останнім часом стали популярними біологічні
методи захисту запасів зерна, що виключають застосування
хімічних речовин. Велика токсичність для шкідників запасів
притаманна мікробіопрепаратам на основі бактерії
Bacillus
thuringiensis
. Застосування їх проти основних видів комах-
шкідників забезпечує високі результати (80–100%). Для до-
сягнення 100%-го результату з тривалим періодом захис-
ної дії застосовують інсектициди, особливо препарати, що
включають піриміфосметил чи дельтаметрин + піпероніл
бутоксид. Відповідні хімічні речовини забезпечують 100%
смертність комах-шкідників протягом 14 днів. Тривалість за-
хисної дії на рівні 70–100% зберігається не менше як чотири
місяці.
УДК 632.35:632.38:663.4
2016.1.131. СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ ОЗИМИНИ ВІД ХВО-
РОБ
/ Бабаянц Ольга // The ukrainian farmer. — 2016. —
№ 1. — С. 58–60.
Захист рослин від хвороб, озимина, пшениця, ячмінь,
борошниста роса, коренева гниль, фунгіциди.
Дано оцінку потенційних ризиків весни 2016 р. унаслідок
розвитку хвороб озимих — пшениці та ячменю як помірні.
Рекомендовано основні заходи фунгіцидного захисту рослин.
Серед них: проведення польових обстежень посівів і оцінка їх
фітосанітарного стану за перших проявів поновлення вегета-
ції і прийняття рішення щодо фунгіцидного захисту пшениці у
фазі ВВСН 30–31, тобто в період від початку виходу в трубку.
Саме у цей час, за умов прохолоди та достатньої вологи,
починається розвиток борошнистої роси й триває розвиток
прикореневих гнилей. Якщо розвиток хвороб наростає й пе-
ревищує 7% ураження, треба провести фунгіцидну обробку.
Наведено рекомендовані препарати і норми їх витрат, а
також дані щодо регуляторів росту рослин (РРР) і застере-
ження щодо їх застосування. Дано також рекомендації щодо
застосування фунгіцидів проти збудників хвороб колосу та
зерна — фузаріозу та альтернаріозу. Захист колосу — най-
відповідальніший момент у технології вирощування пшениці
озимої. Для фунгіцидного захисту ячменю озимого слід піді-
брати препарати, що спрацьовують проти найнебезпечніших
патогенів — збудників темно-бурої та сітчастої плямистості.
Абсолютною необхідністю є прогнозування розвитку патоге-
нів, які долають великі відстані і мають значну агресивність.
Селекція на імунітет має йти на випередження проблеми.
УДК 632.4:633.11
2016.1.132. ГРИБНІ ХВОРОБИ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ
/ Реть-
ман М., Піковський М. // Пропозиція. — 2016. — № 1. —
С. 70–73.
Хвороби грибні, пшениця яра, кореневі гнилі, тверда
сажка, борошниста роса, бура листкова іржа, септоріоз,
фузаріоз колосу.
Наведено дані щодо факторів ураження посівів пшениці
ярої грибними хворобами. Серед них: тверда сажка, коре-
неві гнилі, бура листкова іржа, борошниста роса, септоріоз,
фузаріоз колосу та чорний зародок насіння. Дано опис харак-
терних ознак хвороб, роду грибів, що викликають хворобу,
ареал поширення збудників, методи діагностики хвороб.
Наведено ілюстрації уражених грибними хворобами рослин
пшениці ярої. Елементами профілактики епіфітотій хвороб
на посівах пшениці ярої є максимальне використання агро-
технічних заходів, які дають змогу контролювати джерела
інфекції патогенів та створювати сприятливі для розвитку
рослин умови, а також імунологічного методу, що передба-
чає вирощування сортів, які характеризуються підвищеною
стійкістю проти хвороб. Велике значення в обмеженні хвороб
має якість насіннєвого матеріалу, а також протруювання
і знезараження насіннєвого матеріалу. Наведено перелік
рекомендованих протруйників та хвороб, проти яких вони зас-
тосовуються. Одним з основних прийомів контролю хвороб
пшениці ярої у період вегетаційного періоду рослин є хіміч-
ний захист. Наведено перелік фунгіцидів рекомендованих
до використання. Своєчасне збирання врожаю, проведене у
стислі строки і без втрат, попереджає розвиток виснаження
зерна та накопичення інфекції багатьох хвороб.
УДК 632.4:633.11“324”
2016.1.133. МІКОФЛОРА НАСІННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
ЯК ДЖЕРЕЛО ІНФЕКЦІЇ КОРЕНЕВИХ ГНИЛЕЙ В УМОВАХ
ПІВНІЧНОГО СТЕПУ
/ Горщар О.А., Педаш Т.М. // Бюлетень
Інституту сільського господарства степової зони НААН. — Д.,
2015. — № 8. — С. 105–108. — Бібліогр.: 9 назв. Шифр
546502.
Пшениця озима, насіння, мікофлора, кореневі гнилі, збуд-
ники, ураження.
Мета досліджень — визначення частки насіннєвої інфекції
у відновленні кореневих гнилей в умовах Північного Степу
України. У дослідах 2008–2010 рр. визначено загальну мік-
рофлору, лабораторну схожість насіннєвого матеріалу та
ураженість насіння пшениці озимої п’яти сортів (Українка
одеська, Заможність, Куяльник, Зіра, Ліона). Вивчено вплив
дезінфекції (оброблення спиртом) на схожість та ураженість
насіння пшениці озимої сорту Куяльник (наведено серед-
нє за 2008–2010 рр.). Встановлено, що ураженість насіння
грибами з роду
Fusarium
, обробленого спиртом, зростає
порівняно з варіантом без його дезінфекції на 2,2%. Це
можна пояснити зниженням впливу з боку інших патогенів
за рахунок дезінфекції та внутрішнім розміщенням грибниці
фузаріуму. Зроблено висновок, що на схожість, ураженість
та склад мікрофлори насіння пшениці озимої впливають
погодні умови під час достигання та збирання врожаю, а
також сортові особливості. За роки досліджень менш ураже-
ним було зерно сорту Українка одеська. В умовах північної
частини Степу України за роки досліджень насіння пшениці
озимої як джерело інфекції кореневих гнилей суттєвої ролі
в поширенні даного комплексного захворювання не віді-
гравало.