Стр. 31 - rg_2016_n1

Упрощенная HTML-версия

31
№ 1 (67), 2016
2016.1.129.
також встановлення в короткі строки після аварії де, коли і які
контрзаходи необхідно застосувати. Обґрунтовано методо-
логію радіоекологічного районування території, забрудненої
РН після аварії на АЕС, з використанням ГІС-технологій, в
основу якої покладено ландшафтно-басейновий принцип.
Створено модель території, таксономічними одиницями якої
є елементи ландшафту або об’єкти с.-г. землекористування,
а характеристиками — параметри, необхідні для розрахунків
концентрації РН у продукції або поглинутих доз опромінення
населення. Розроблено методологію прогнозування й оцінки
радіаційного стану при забрудненні с.-г. угідь РН, в основі
якої розроблені авторами моделі території, атмосферного
переносу й осадження РН, аерального та кореневого шляхів
надходження радіонуклідів у рослини.
УДК 631.95:504.064.3:631.67(477.72)
2016.1.126. МОНІТОРИНГ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД, ЩО ВИ-
КОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ЗРОШЕННЯ В ХЕРСОНСЬКІЙ
ОБЛАСТІ
/ Заїченко А.А., Шукайло С.П., Попович О.Б. // Нау-
кові засади ефективного ведення степового землеробства
в умовах змін клімату: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ.
конф., 28–29 трав. 2015 р. — Херсон, 2015. — С. 224–227.
Шифр 546155.
Моніторинг гідроекологічний, зрошення, води поверхневі
для зрошення, забруднення зрошувальної води, забрудню-
вачі поливної води.
Досліджувалися динаміка і якість поливної води основних
вододжерел Херсонської обл. за 5 років (2009–2013). Резуль-
тати досліджень свідчать про певну нестабільність її якісних
показників практично за всіма досліджуваними критеріями.
Особливої уваги щодо якості поливної води заслуговують
води Інгулецької зрошувальної системи. За весь період
досліджень у водах річки Інгулець відзначали певні пікові
коливання показників, що перевищували гранично допустимі
межі як за вмістом нітратів, так і за наявністю важких металів
(ВМ) у наднормових величинах. Концентрація вмісту нітра-
тів, зокрема, мала залежність від сезонності відбору проб,
максимальні показники, як правило, відзначалися наприкінці
поливного сезону. Коливання вмісту нітратів навесні зна-
ходились у межах 1,0–20,4 мг/кг, наприкінці сезону — 0,51–
64,2 мг/л. Результати досліджень проб води на предмет ви-
явлення надлишкового вмісту залишків пестицидів досить
позитивні — випадків забруднення ними вод за весь період
досліджень практично не спостерігалось. Стан забруднення
вод ВМ має протилежну динаміку. Найбільше забруднення
води спостерігається в басейні р. Інгулець, де за 5-річний
період зафіксовано 21 випадок перевищення ГДК за вмістом
свинцю (у 7 разів) та кадмію (у 4 рази), зокрема у водах р.
Інгулець біля с. Інгулець та поблизу с. Музиківка (2009 р.).
Розроблені на основі показників динаміки якості поливної
води рекомендації сприятимуть покращанню еколого-агро-
хімічного стану й підвищенню родючості зрошуваних земель
і врожайності с.-г. культур.
УДК 631.95:631.618:631.461
2016.1.127. ВІДНОВЛЕННЯ ПОРУШЕНИХ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬ-
СЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА ДОПОМО-
ГОЮ БІОРЕМЕДІАЦІЇ
/ Ласло О.О. // Вісник Національного
університету водного господарства та природокористування:
зб. наук. пр. — Рівне, 2014. — Вип. 1(65): С.-г. науки. —
С. 94–100. — Бібліогр.: 7 назв. Шифр 546230.
Екологія с.-г., рекультивація, землі порушені, ремедіація,
мікроорганізми ґрунтові, мікробні асоціації адаптовані, біо-
логічна активність ґрунту.
Розроблено комплексну методику біоремедіації (БР) по-
рушених земель с.-г. призначення в умовах Полтавщини.
Вивчалась здатність мікробних угруповань відновлювати
свою структуру і функції за присутності асоціації Мікрос.
З’ясовано, що застосування заходів БР підвищує загальну
біологічну активність забрудненого ґрунту в 15–17 разів на
15-ту добу і в 1,5–2 рази на 25-ту добу культивування. Таким
чином, адаптована мікробна асоціація Мікрос виявилася
ефективною для підвищення біологічної активності ґрунтів,
забруднених пестицидами, що опосередковано свідчить
про інтенсифікацію процесів їх оздоровлення. Відмінна риса
відновлювальної системи землеробства полягає в тому, що
до розширеного відтворення ґрунту залучається переважна
кількість відновлювальних природних джерел, якими здатна
забезпечити лише жива природа. Проте вироблений стерео-
тип землекористування, який залишається лише на землях в
обробітку і був виправданий в умовах екстенсивного ведення
сільського господарства лише на зручних для цього землях,
зараз вважається хибним і шкодочинним у цілому для біо-
сфери, що пов’язано з посиленням антропогенної діяльності
на все довкілля. Біоремедіація передбачає не лише викорис-
тання асоціацій мікроорганізмів для відновлення порушених
земель, але й очищення на основі використання вищих
рослин, серед яких: ризофільтрація, фітоекстракція, фіто-
волатілізація, фітодеградація і фітостимуляція. Дослідження
стану земельних ресурсів Полтавської обл., зокрема поруше-
них й деградованих ґрунтів у їх складі, дали змогу виділити
райони, де необхідно впроваджувати методи біоремедіації.
Доведено, що райони із слабким і середнім типом деградації
можна відновити методом
in situ
, а території з високим типом
потребують використання методу
ex situ
.
УДК 631.95:631.821:631.445.4’461
2016.1.128. ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ КАЛЬ-
ЦІЄВМІСНИХ МЕЛІОРАНТІВ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА
ЧОРНОЗЕМІ ОПІДЗОЛЕНОМУ ВАЖКОСУГЛИНКОВОМУ
/
Десятник К.О. // Агрохімія і ґрунтознавство: міжвід. темат.
наук. зб. — Х., 2015. — Вип. 82. — С. 104–108. — Бібліогр.:
8 назв. Шифр 06 546056.
Агромеліорація, меліоранти кальцієвмісні, чорнозем опід-
золений, мезофауна ґрунту, мікрофлора ґрунту.
Висвітлено результати досліджень (2012–2014 рр.), про-
ведених з метою визначення деяких аспектів впливу різних
за походженням меліорантів та вапнування в цілому на
фізико-хімічні властивості чорнозему опідзоленого важкосу-
глинкового (pH, aCa) та його характеристики як середовища
існування. Визначено чисельність представників основних
груп ґрунтової мікрофлори, мікрофауни (
Collembola
,
Oriba-
tida
) та мезофауни (
Lumbricidae
) залежно від впливу різного
виду меліорантів. З’ясовано, що вирощування кальцієвмісних
культур (буряк цукровий, ячмінь, кукурудза) без внесення
мінеральних і вапняних добрив спричиняє підкислення ґрун-
тового середовища. Зміни, викликані вапнуванням, нарос-
тають до свого максимального значення на початку 1-го року
післядії з подальшим встановленням нейтральної реакції
ґрунтового розчину. Встановлено залежність чисельності
ґрунтової мікрофлори, мікро- і мезофауни від змін рН ґрун-
тового середовища. У зв’язку з цим внесення всіх видів
меліорантів позитивно відобразилося на чисельності пред-
ставників зазначених груп. Виявлено, що внесення вапняних
меліорантів підвищує біогенність ґрунту, про що свідчить
зростання інтегрованого показника біогенності. Максимальна
біогенність ґрунту спостерігається на варіанті з цементним
пилом. Зазначено, що в той же час на варіанті з червоним
шламом інтегрований показник біогенності в 1-й рік дії меліо-
ранта є значно нижчим за контроль.
УДК 631.95:632.95:631.468
2016.1.129. ЕКОЛОГІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ПЕСТИЦИДІВ
ТА АГРОХІМІКАТІВ ЗА ВПЛИВОМ НА МЕЗОФАУНУ
/ Чаба-
нюк Я.В., Бунас А.А., Бровко І.С., Мазур С.О. // Агроеколо-
гічний журнал. — 2015. — № 3. — С. 113–119. — Бібліогр.:
17 назв.
Агроекологія, пестициди, агрохімікати, мезофауна, біо-
індикація.
Наведено результати оцінювання впливу комерційних
пестицидів та агрохімікатів на ґрунтову мезофауну (
Eisenia
fetida
) за допомогою молекулярно-генетичних методів Co-
met та TUNEL. Перший з них передбачає як один з етапів
дослідження — електрофорез однієї клітини, а другий є
тестом на фрагментацію ДНК статевих клітин, які найчас-
тіше використовуються у світовій практиці для виявлення
генотоксичності хімічних речовин у навколишньому природ-
ному середовищі. За використання методу Comet гербіциди
Примекстра Голд та Гезагард порушували структуру ДНК
на 79 та 65% від загальної кількості досліджуваних клітин, у
зразках із застосуванням препарату Харнес кількість клітин з
пошкодженою ДНК становила 45%, а препарату Раундап —
15%. За використання методу TUNEL з’ясовано, що дослід-
жувані препарати — Промекстра Голд, Гезагард, Харнес та
УДК 502/504; 631.92/.95
ОХОРОНА ПРИРОДИ. СТАЛИЙ РОЗВИТОК.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКОЛОГІЯ