Упрощенная HTML-версия
28
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.1.112.
УДК 502/504; 631.92/.95
ОХОРОНА ПРИРОДИ. СТАЛИЙ РОЗВИТОК.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКОЛОГІЯ
НИИ УДОБРЕНИЙ
/ Никитин С.Н. // Достижения науки и тех-
ники АПК. — 2015. — Т. 29, № 10. — С. 13–15. — Библиогр.:
19 назв.
Гній, осад стічних вод, солома, біологічні препарати,
сівозміна.
Дослідили вплив систематичного застосування у сівозміні
засобів хімізації і біологізації на зміну вмісту гумусу у ґрунті
(2004–2012 рр.). Вивчали дію різних видів органічних і міне-
ральних добрив, діатоміту і передпосівної обробки насіння
біопрепаратами. Задіяли 7-пільну сівозміну: чистий пар —
пшениця озима І — пшениця яра І — горох — пшениця озима
ІІ — пшениця яра ІІ — ячмінь. Ґрунт дослідної ділянки —
чорнозем вилугуваний важкосуглинковий. Вміст гумусу в
орному шарі становив 6,43–6,62%, загального азоту — 0,26%,
рухомого фосфору — 214–218 мг/кг і обмінного калію 101–
117 мг/кг ґрунту, рН сольової витяжки 6,3–6,8. Ділянки з ор-
ганічними добривами розбивали впоперек на 3 фони. Перша
ділянка (нульова) залишалась без діатоміту і біопрепаратів,
на 2-й вносили діатоміт (5 т/га), на 3-й висівали насіння, іно-
кульоване біологічними препаратами. На всіх трьох фонах
оцінювали ефективність норми мінеральних (N
140
P
95
K
175
)
і органічних (гній, солома, вико-вівсяна суміш на сидерат,
осад стічних вод (ОСВ)) добрив. Без внесення добрив вміст
гумусу в орному шарі ґрунту за 7-річну ротацію сівозміни на
всіх фонах понизився на 0,23–0,28%, або на 0,0375% за рік.
Внесення мінеральних добрив, гною (25 т/га) і ОСВ (12,5 т/га)
не підтримувало кількість гумусу на висхідному рівні. Вне-
сення на початку сівозміни соломи (5 т/га), гною (50 т/га) і
ОСВ (25 т/га), заорювання вико-вівсяної суміші як сидерата
при щорічному заорюванні соломи вирощуваних культур за-
безпечує збереження або невелике зростання вмісту гумусу
в орному шарі чорнозему вилугуваного важкосуглинкового.
УДК 631.86
2016.1.112. РІДКІ СТАРТОВІ ДОБРИВА — ШЛЯХ ДО ПІД-
ВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН
/ Ковален-
ко О., Полянчиков С.П., Ковбель А.І. // Агроном. — 2015. —
№ 4. — С. 28–29.
Добрива (рідкі комплексні, стартові), підживлення поза-
кореневі, рН ґрунту, поживні елементи.
Відзначено, що в провідних країнах широко використову-
ються комплексні добрива у рідкій формі. Коефіцієнт вико-
ристання рослинами поживних речовин із рідких комплексних
добрив (РКД) значно вищий, ніж класичних твердих добрив.
Виробляють РКД із якісної сировини з низьким умістом шкідли-
вих домішок. Поширені такі марки РКД: NPK
(5-20-5)
, NPK
(8-24-0)
,
NPK
(9-18-9)
, NPK
(3-18-18)
. В Україні вперше виробництво РКД
запроваджено компанією “Квадрат”. Основна сфера їх засто-
сування — внесення як стартових добрив (Starter fertilizer).
Підвищення ефективності порівняно зі звичайними твердими
добривами пояснюється: 1) точним локальним внесенням;
2) надшвидким засвоєнням елементів живлення; 3) поживні
речовини добрива забезпечують синергетичний ефект. Рідкі
комплексні добрива вважаються на сьогодні одними з най-
ефективніших.
УДК 631.873.1:631.812
2016.1.113. АГРОХИМИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА ОРГАНО-
МИНЕРАЛЬНЫХ САПРОПЕЛЕЙ
/ Борисов В.А., Успен-
ская О.Н., Васючков И.Ю., Гренадёров Н.В. // Агрохимия. —
2015. — № 12. — С. 49–55. — Библиогр.: 7 назв.
Агрохімічні властивості сапропелей, сапропелі органо-
мінеральні.
Показано, що органо-мінеральний сапропель (ОМС) є
цінним добривом, що має біостимулювальний ефект і зба-
гачує ґрунт поживними елементами, біологічно активними
речовинами і мікроелементами. Проведені паралельно агро-
хімічний аналіз сапропелей і вегетаційний дослід за методом
проростків Нейбауера-Шнайдера дали змогу протягом місяця
дати попередню оцінку агрономічної цінності сапропелей і
вмісту корисних компонентів. Наведено агрохімічні показ-
ники ОМС та ґрунту, використаних у дослідах, а також дані
впливу сапропелю на проростання насіння, ріст паростків,
зелену масу, вміст азоту, фосфору і калію та винос поживних
елементів проростками пшениці. За вмістом важких металів,
ртуті, радіонуклідів ОМС є екологічно безпечним добривом.
ОМС активізував процеси в системі ґрунт — рослина, що
зумовлювало більш активне використання поживних еле-
ментів із субстрату.
УДК 633.854.54:631.524.85
2016.1.114. ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОГО МІНЕРАЛЬНОГО
ДОБРИВА “ЕКОЛИСТ” НА ПРОДУКТИВНІСТЬ РІЗНИХ
СОРТІВ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО В УМОВАХ ПЕРЕДКАРПАТТЯ
УКРАЇНИ
/ Шпек М., Стахів В., Павлишак Я. // Вісник Львів-
ського національного аграрного університету. — Л., 2015. —
№ 19. — С. 55–59. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр 546129.
Льон олійний, сорт, продуктивність льону, комплекс-
не мінеральне добриво “Еколист”, ґрунтово-кліматичні
умови.
Вплив норм і строків внесення комплексного мінераль-
ного добрива (КМД) “Еколист” на кількісні і якісні показники
різних сортів льону олійного (ЛО) в умовах Передкарпаття
України вивчали у 2014 р. на базі навчально-дослідної ді-
лянки Дрогобицького державного педагогічного університету
ім. Ів. Франка на дерново-підзолистих середньосуглинкових
ґрунтах. Дослідження показали, що в ґрунтово-кліматичних
умовах Передкарпаття України у 2014 р. найкращим за мор-
фологічними показниками виявився сорт Південна ніч при
застосуванні КМД “Еколист” у два строки: 4 кг/га у фазі “ялин-
ки” та 4 кг/га у фазі бутонізації. Зазначений сорт забезпечив
найвищу врожайність (14,4 т/га). Для сорту Золотистий від-
мічено найменший показник врожайності — 7,5 т/га та най-
вищий вміст олії — 52%. На кількісні та якісні показники ЛО
впливають не тільки ґрунтові та погодні умови вирощування,
а й норми та строки внесення КМД “Еколист”.
502/504 ОХОРОНА ПРИРОДИ. СТАЛИЙ РОЗВИТОК
631.92/.95 СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКОЛОГІЯ
Науковий референт — РОМАНЧУК Л.О.
Науковий консультант — академік НААН ГУДКОВ І.М.
УДК 502.33:631.147
2016.1.115. ОРГАНІЧНЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО:
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ІМПЕРАТИВИ РОЗВИТКУ: моно-
графія
/ Шкуратов О.І., Чудовська В.А., Вдовиченко А.В. —
К., 2015. — 248 с. — Бібліогр.: 237 назв. Шифр 546445.
Екологія с.-г., органічне сільське господарство, еколого-
економічні імперативи.
Обґрунтовано концептуальні засади розвитку органічного
сільського господарства в Україні. Досліджено теоретико-
методичні основи еколого-економічних передумов його роз-
витку, зокрема інституціональне середовище виробництва
органічної с.-г. продукції (ОСГП). Запропоновано шляхи під-
вищення еколого-економічної ефективності її виробництва.
Загострено увагу на вдосконаленні системи ціноутворення
при виробництві ОСГП, а також на державному стимулюванні
його розвитку. Проаналізовано процес формування систе-
ми еколого-економічних імперативів розвитку органічного
сільського господарства. Розглядаються питання стосовно
сертифікації та маркування при виробництві ОСГП та щодо
особливостей оцінки земель у процесі організації органіч-
ного сільського господарства. Методика оцінювання земель
ґрунтується на основі поконтурного обстеження полів, мета
якого — провести їх агроекологічну типізацію за чинниками
деградації й намітити заходи з раціонального використання