Стр. 27 - rg_2016_n1

Упрощенная HTML-версия

27
№ 1 (67), 2016
2016.1.111.
тоценози зберігають свою продуктивність за систематичного
удобрення N
60-120
P
45
K
60
, забезпечуючи 7,1–10,1 т/га сіна із
виходом 5,8–7,6 т/га к.од. Травостій без добрив за рахунок
лише природної родючості ґрунту забезпечує найнижчу уро-
жайність (3,2–4,4 т/га сухої маси).
УДК 631.816:631.559:633.14
2016.1.107. ВЛИЯНИЕ МИНЕРАЛЬНЫХ УДОБРЕНИЙ НА
УРОЖАЙНОСТЬ ОЗИМОЙ РЖИ, ВОЗДЕЛЫВАЕМОЙ ПО
СИДЕРАЛЬНОМУ ПАРУ
/ Анкудович Ю.Н. // Плодородие. —
2015. — № 6. — С. 8–9. — Библиогр.: 5 назв.
Добрива мінеральні, сидеральний пар, жито озиме, вро-
жайність.
Вивчали вплив мінеральних добрив на врожайність жита
озимого (ЖО), що вирощувалось по сидеральному пару, та
ефективні дози і співвідношення добрив. Дослідження прове-
дено у 2011–2014 рр. у тривалому польовому досліді. Норми
добрив — N
20
P
20
K
20
; N
40
P
40
K
40
; N
60
P
60
K
60
, об’єкт досліджень —
ЖО сорту Тетра коротке, попередник — сидеральний пар.
Як сидерат використано також ЖО, яке висіяно весною і
заоране в рік сівби на початку липня у фазі кущіння. Доб-
рива вносили перед сівбою ЖО на зерно згідно зі схемою
досліду. Наведено дані температурних умов, рівня опадів та
урожайності ЖО залежно від доз і співвідношень добрив за
роки досліджень. Найбільший вплив на врожайність ЖО мали
мінеральні добрива в дозах N
40
P
40
K
40
; N
60
P
60
K
60
кг д.р./га,
достовірні прирости отримано у всі роки дослідження. Дія
сидерального добрива за період досліджень не мала значно-
го впливу на врожайність зерна ЖО. Вирішальне значення
для формування врожаю ЖО на ґрунтах півночі Томської
обл. мають мінеральні добрива. Найбільший вплив має
азот (28–46%); дія фосфору і калію є значно меншою (5–14
і 2–3% відповідно).
УДК 631.816:633.11“324”:631.51
2016.1.108. ЕФЕКТИВНІСТЬ МІНІМАЛЬНОГО ОБРОБІТ-
КУ ҐРУНТУ І УДОБРЕННЯ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ПШЕНИЦІ
ОЗИМОЇ ПО ЧИСТОМУ ПАРУ
/ Судак В.М. // Бюлетень
Інституту сільського господарства степової зони НААН. — Д.,
2015. — № 8. — С. 117–120. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр
546502.
Обробіток ґрунту, післяжнивні рештки, добрива міне-
ральні, фактори родючості ґрунту, урожайність зерна,
економічна ефективність.
Досліджено вплив різних способів основного обробітку
ґрунту (ООҐ) та удобрення при вирощуванні пшениці озимої
(ПО) по чистому пару на агрофізичні властивості і водний
режим чорнозему, забур’яненість посівів, урожайність та
економіку виробництва зерна. Запропоновано ресурсоощадні
способи обробітку ґрунту (дисковий, плоскорізний), які на
органо-мінеральному фоні за сукупністю ознак не поступа-
ються традиційній зяблевій оранці. Дослідження здійснювали
впродовж 2011–2014 рр. в 5-пільній сівозміні: чистий пар —
пшениця озима — соняшник — ячмінь ярий — кукурудза на
зерно. Дослідження різних способів ООҐ по чистому пару
провели на 3 фонах живлення: 1) післяжнивні рештки (ПР),
без добрив; 2) ПР + N
30
P
30
K
30
; 3) ПР + N
60
P
30
K
30
. Наведено
результати досліджень агрофізичного стану ґрунту перед
сівбою ПО, накопичення продуктивної вологи в ґрунті впро-
довж осінньо-зимового періоду на ділянках з чистим паром,
урожайності ПО, залежно від способу обробітку ґрунту та
удобрення на фоні післяжнивних решток. Зроблено висно-
вок про те, що мілкий мульчувальний обробіток ґрунту при
вирощуванні ПО по чистому пару зумовлює поліпшення
структурного стану чорнозему. За рівнем урожайності ПО
мінімальний обробіток чистого пару на органо-мінерально-
му фоні не поступався оранці, при цьому одержано значну
економію пального і високу рентабельність виробництва
зерна.
УДК 631.824:631.811.4
2016.1.109. ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ МАГНІЙ І ЩЕ РАЗ ПРО
КАЛЬЦІЙ (ПРО РОЛЬ МАГНІЮ І КАЛЬЦІЮ В ІНТЕНСИВНИХ
ТЕХНОЛОГІЯХ)
/ Лихочвор В., Демчишин А. // Пропозиція. —
2016. — № 1. — С. 62–65.
Магній, кальцій, технології інтенсивні, система удобрен-
ня, оксидне кальцієво-магнієве добриво.
Розглянуто питання внесення необхідних для рослини
макро- та мікроелементів у сучасних інтенсивних технологіях
(ІТ) вирощування польових культур. Основну увагу приділено
магнію (Mg) і кальцію (Ca). Перший впливає на всі процеси у
клітинах рослин, де відбувається передавання хімічної енергії
або її акумуляція (фотосинтез, дихання, гліколіз та ін.), Mg —
важлива складова хлорофілу, активує більшість ферментів,
у першу чергу тих, що забезпечують білковий і вуглеводний
обміни. За дефіциту Mg в рослинах погіршуються ріст і про-
дукційний процес, уповільнюється синтез азотовмісних спо-
лук, знижується якість продукції, зменшуються вміст хлоро-
філу та стійкість проти хвороб. До нестачі Mg чутливі буряки
цукрові, картопля, бобові культури, кукурудза, просо, коноплі,
сорго. Mg особливо важливий для засвоєння NPK у великих
кількостях у разі вирощування за ІТ. Кальцій потрібен для
нормального росту надземних органів та коренів рослин.
Розглянуто його роль у процесах росту рослин: обміні речо-
вин, створенні клітинних оболонок, підтриманні кислотно-луж-
ної рівноваги та ін. Різні культури мають значні відмінності
щодо кількості споживання Ca. Найбільше його потребують
капуста, люцерна, конюшина. Наведено дані щодо наслідків
дефіциту Ca та його симптоми. Рекомендовано застосування
оксидного кальцієво-магнієвого добрива Oxyfertil Mg 75/25,
яке здійснює дві функції: нейтралізує кислотність і збагачує
ґрунт засвоюваним магнієм.
УДК 631.84:631.51:633.34
2016.1.110. ВПЛИВ ДОБРИВ ТА ПОЗАКОРЕНЕВИХ ПІД-
ЖИВЛЕНЬ НА ЕЛЕМЕНТИ СТРУКТУРИ ВРОЖАЮ РОС-
ЛИН СОЇ ЗА МІНІМІЗАЦІЇ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ
/ Бикін А.В.,
Козачок О.Л. // Вісник Харківського національного аграрного
університету ім. В.В. Докучаєва: зб. наук. пр. — Х., 2015. —
№ 1. — С. 110–117. — (Сер. Ґрунтознавство, агрохімія,
землеробство, лісове господарство, екологія ґрунтів). — Біб-
ліогр.: 7 назв. Шифр 546381.
Соя, азот, мікродобрива, структура врожаю, маса 1000
зерен, мінімальний обробіток ґрунту, пряма сівба.
Вивчено питання комплексної дії агрохімічних чинників на
формування елементів структури врожаю сої сорту Мерлін
за мінімізації обробітку ґрунту. Роботу проводили впро-
довж 2013–2014 рр. у польвому досліді кафедри агрохімії
та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна НУБіП
України (Бориспільський р-н, Київська обл.). Використали
різні норми азотних добрив на фоні P
60
K
60
(N
20
P
60
K
60
до
N
80
P
60
K
60
з кроком N
20
). Способи обробітку ґрунту: оранка
(25–27 см); мінімальний (12–14 см); пряма сівба (без об-
робітку). Підживлення комплексним мікродобривом “Рос-
ток Бобові” у фазі гілкування у нормі 3 л/га проводили в
усіх варіантах з добривами та способами обробітку ґрунту.
Встановлено, що різні способи обробітку ґрунту, внесення
мінеральних добрив, а також позакореневі підживлення
мікродобривами позитивно впливають на структуру рослин
(відповідні середні показники за 2013–2014 рр. наведено).
Для отримання високого врожаю сої потрібно застосову-
вати оранку або мінімальний обробіток, оскільки механіч-
ний вплив на ґрунт покращує його агрономічні властивості,
водно-повітряний, тепловий і поживний режими, створює
оптимальні умови для посівного ложа та кореневмісного
шару. На відміну від оранки та мінімального обробітку ґрун-
ту, пряма сівба не сприяла оптимізації середовища росту і
розвитку кореневої системи сої. Внесення N
60
на фосфор-
но-калійному фоні P
60
K
60
сумісно з позакореневим піджив-
ленням забезпечує одержання найвищої врожайності —
4,71 т/га. За цим показником мінімальний обробіток по-
ступався зазначеному на 0,36, а пряма сівба — 0,83 т/га.
Встановлена тенденція зумовлювалася оптимальнішими
елементами структури врожаю, а саме масою та кількістю зе-
рен. Маса 1000 зерен безпосередньо залежала від кількості
внесеного азоту та підживлень мікродобривом. За внесення
добрив у нормі N
60
P
60
K
60
з підживленням за прямої сівби
було одержано найвищий приріст урожаю — 0,67 т/га, який
був на 0,24 більшим, ніж за оранки та на 0,15 т/га — ніж за
мінімального обробітку ґрунту.
УДК 631.86
2016.1.111. ИЗМЕНЕНИЕ СОДЕРЖАНИЯ ГУМУСА В ПО-
ЧВЕ ЗА РОТАЦИЮ СЕВООБОРОТА ПРИ ИСПОЛЬЗОВА-
ДОБРИВА
УДК 631.8