Упрощенная HTML-версия
22
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.1.83.
УДК 631.6
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА МЕЛІОРАЦІЯ
таких культур: багаторічних трав (люцерна, еспарцет), бо-
бових культур (люпин, соя), а також гірчиці та суданської
трави. Післядію фітомеліорантів на структурно-агрегатний
склад ґрунту визначали під час вирощування кукурудзи на
зерно. Виявлено найбільші позитивні зміни агрофізичних
показників на варіантах з вирощуванням багаторічних трав
та суданської трави. У шарі 0–20 см під кукурудзою після
люцерни сума агрономічно цінних агрегатів становила 87,6%,
що є найвищим показником, а після еспарцету — 87,4%.
З глибиною цей показник зменшується відповідно до 86% та
86,4% у шарі 20–40 см і 84,8% та 83,8 — у шарі 40–60 см.
Найбільший коефіцієнт водотривкості (0,7) у шарі 0–20 см за-
фіксовано у ґрунті після люцерни, а після еспарцету — 0,69.
Післядія однорічних трав також позитивно вплинула на утво-
рення водостійкості структури ґрунту.
УДК 631.67
2016.1.83. ЯКІСТЬ ЗРОШУВАЛЬНОЇ ВОДИ КАХОВСЬКО-
ГО ВОДОСХОВИЩА НА ГОЛОВНИХ ВОДОЗАБОРАХ ЛІВО-
БЕРЕЖЖЯ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
/ Пасєка М.Я. // Наукові
засади ефективного ведення степового землеробства в умо-
вах змін клімату: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф.,
28–29 трав. 2015 р. — Херсон, 2015. — С. 172–175. Шифр
546155.
Якість зрошувальної води, Каховське водосховище, во-
дозабори, мінералізація води, лужність води, деградація
зрошуваних ґрунтів.
Показано, що мінералізація води в Каховському водосхо-
вищі в результаті його фізичного старіння підвищилася від
0,3 до 0,42–0,44 г/дм
3
, відносний вміст кальцію зменшився в
1,8 раза, а вміст магнію і натрію збільшився в 1,9 і 2,1 раза
відповідно. Лужність води закономірно змінюється протягом
року і доби. Найвища лужність зрошувальної води протягом
доби влітку встановлюється від 10 до 20 годин. Вода Кахов-
ського водосховища відноситься до ІІ класу — “обмежено
придатна” за лужністю і потребує здійснення комплексу за-
ходів щодо попередження деградації зрошуваних ґрунтів, у
т.ч. проведення поливів у прохолодний нічний час доби.
УДК 631.67(477.72)
2016.1.84. ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЗРОШЕННЯ НА ХЕРСОН-
ЩИНІ
// Водне господарство України. — 2015. — № 4. —
С. 3.
Зрошення, артезіанські води, іригаційне будівництво,
зрошувальні системи, гідротехнічні споруди.
Одним з перших прикладів регулярного зрошення на півдні
України є використання артезіанських вод для поливу насад-
жень ботанічного парку Асканія-Нова. У 1887 р. англійський
геолог В. Віннінг відкрив у районі сучасного ботанічного
парку чисту артезіанську воду на глибині 70 м. До 1917 р. в
Україні існувало 17 тис. га зрошуваних земель, зокрема на
території нинішньої Херсонської області — 600 га. Зрошення
здійснювалося за допомогою невеликих примітивних зрошу-
вальних (самопливні) і осушувальних систем з відкритими
каналами у земляному руслі. У 1928 р. при Херсонському
окружному земельному відділі створюється самостійний під-
відділ меліорації і водного господарства, робота якого дала
значний результат — загальна площа зрошення у 1941 р. до-
сягла 14,7 тис. га. За період 1947–1950 рр. тільки в Херсон-
ській обл. було відновлено та побудовано 28,7 тис. га зро-
шуваних площ. Зрошення здійснювалося переважно за
допомогою механізованого підйому води з артезіанських
свердловин і річок. Разом в області працювало 636 насосно-
силових установок загальною потужністю 16469 кінських
сил. У 1949–1950 рр. під Херсоном був створений один з
найбільших зрошуваних масивів — Камишанський (площа
1000 га). До цього періоду відноситься впровадження в іри-
гаційне будівництво перших закритих зрошувальних систем.
У 1955 р. в Херсонській обл. нараховувалося 18,8 тис. га
зрошуваних земель на 430 ділянках. За період 1951–1995 рр.
тут було побудовано і введено в експлуатацію зрошувальні
системи на площі 458,6 тис. га, зокрема державних систем —
405,7 тис. га і систем місцевого зрошення — 52,9 тис. га. Про-
тяжність усіх зрошувальних каналів перевищила 12,6 тис. км,
на зрошувальних системах працювало 25,1 тис. гідротехніч-
них споруд, 350 стаціонарних електрифікованих насосних
станцій. Поливні площі досягли свого максимуму в першій
половині 1990-х років, коли у Херсонській обл. налічувалося
475,2 тис. га зрошуваних земель. Зараз площа зрошуваних
земель Херсонської обл. становить 426,4 тис. га, а їх вико-
ристання — 68,3%.
УДК 631.67:631.445.4
2016.1.85. ПЛАНТАЖНА ОРАНКА ЯК ПРИЙОМ ОКУЛЬТУ-
РЮВАННЯ ОСОЛОНЦЬОВАНОГО ЧОРНОЗЕМУ ЗВИЧАЙ-
НОГО
/ Воротинцева Л.І. // Вісник Харківського національного
аграрного університету ім. В.В. Докучаєва: зб. наук. пр. — Х.,
2015. — № 1. — С. 12–19. — (Сер. Ґрунтознавство, агрохімія,
землеробство, лісове господарство, екологія ґрунтів). —
Бібліогр.: 5 назв. Шифр 546381.
Плантажна оранка, осолонцювання, чорнозем звичайний,
зрошення.
Показано ефективність використання плантажної оранки
з внесенням одноразово 100 т/га гною як ресурсоощадного
заходу окультурення осолонцьованого чорнозему звичай-
ного, зрошуваного мінералізованою лужною водою. Даний
агромеліоративний захід забезпечував винесення на поверх-
ню карбонатів кальцію, що сприяло самомеліорації ґрунту
і, як наслідок, покращенню агрофізичних, фізико-хімічних
властивостей осолонцьованого зрошуваного ґрунту. Спос-
терігаючи розущільнення ґрунту після плантажної оранки
(0,98–1,12 г/см
3
), покращення його водно-фізичних власти-
востей вплинуло на міграцію водорозчинних солей по про-
філю ґрунту. Збільшення запасів вологи та пересування її з
поверхні ґрунту донизу зумовлює розчинення і вимивання
солей низхідними потоками в нижні шари ґрунту. На варіанті
з плантажною оранкою різко підвищується вміст CaCO
3
до
8,3–8,5%, що визначає високу потенційну буферність ґрунту
проти іригаційного осолонцювання (табл.). Меліоративна
плантажна оранка призвела до змін процесів гумусонакопи-
чення та профільного розподілу гумусу. В перші роки після
її проведення відмічалося зниження вмісту гумусу в орному
шарі, а в нижніх горизонтах, навпаки, кількість його зроста-
ла. Одним із показників ефективності плантажної оранки є
підвищення врожайності с.-г. культур. За період проведення
спостережень відмічався приріст врожайності вирощуваних
культур на 21–48% залежно від культури.
УДК 631.67:631.551.50:631.550.58
2016.1.86. МОДЕЛЮВАННЯ ПОТЕНЦІЙНОЇ ПРОДУКТИВ-
НОСТІ ЗРОШУВАНИХ ЗЕМЕЛЬ ДЛЯ ОЦІНКИ СЦЕНАРІЇВ
ВІДНОВЛЕННЯ ЗРОШЕННЯ НА ТЕРИТОРІЯХ
/ Жовто-
ног О.І., Амар А.О. // Таврійський науковий вісник. — Херсон,
2015. — Вип. 92. — С. 151–159. — Бібліогр.: 11 назв. Шифр
546570.
Моделювання, продуктивність потенційна, зрошувані
землі, відновлення зрошення.
Наведено результати оцінки біокліматичного потенціалу
пілотної території та результати моделювання потенційного
врожаю кукурудзи на зерно в Херсонській обл. при вико-
ристанні зрошення та без нього. Для оцінки продуктивності
земель на пілотній території використано 3 типи сценаріїв
водоземлекористування (СВЗК), що відрізнялись за площа-
ми використання зрошення та враховували ймовірні зміни
клімату. Для оцінки СВЗК запропоновано систему технічних,
екологічних та економічних індикаторів. Запропонований
метод сценарного моделювання продуктивності земель з
урахуванням змін клімату та умов водоземлекористування
рекомендується використовувати для техніко-економічного
обґрунтування планів відновлення та розвитку зрошення на
територіях.
УДК 631.67:633.844:631.55
2016.1.87. ЗАЛЕЖНІСТЬ КІЛЬКІСНО-ЯКІСНИХ ПОКАЗ-
НИКІВ УРОЖАЮ ВИДІВ ГІРЧИЦІ ВІД ЗРОШЕННЯ
/ Жуй-
ков О.Г. // Таврійський науковий вісник. — Херсон, 2015. —
Вип. 90. — С. 35–39. — Бібліогр.: 3 назви. Шифр 546568.
Зрошення, гірчиця (види), продуктивність насіннєва,
водоспоживання, посівні кондиції насіння.
Відмічено, що застосування зрошення є дуже дієвим важе-
лем підвищення насіннєвої продуктивності гірчиці, який за-
безпечує збільшення врожайності сарептської ярої гірчиці на
76,1%, озимої — на 71,2, білої — на 67,0 і чорної — на 64,1%
з одночасним істотним збільшенням вмісту в насінні олії та