Упрощенная HTML-версия
23
№ 1 (67), 2016
2016.1.92.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА МЕЛІОРАЦІЯ
УДК 631.6
зменшенням ефірності й дає можливість зменшити коефі-
цієнт водоспоживання культури порівняно з вирощуванням
її в умовах природного зволоження: сарептської ярої — на
16,4%, озимої — на 13,6, білої — на 10,3 і чорної — на 8%.
Максимальний показник ефективності використання зрошу-
вальної води — коефіцієнт її окупності додатковим урожаєм
культури (водовіддача) — становить для сарептської гірчиці
1,01 кг/м
3
, білої — 0,77, озимої — 0,66 і чорної — 0,59 кг/м
3
за зрошувальної норми 850 м
3
/га. Розміщення насіннєвих
посівів гірчиці на зрошуваних масивах дає змогу істотно по-
кращити і основні посівні кондиції гірчичного насіння: вихід
насіннєвої фракції — в середньому на 5,4%, маси 1000 на-
сінин — на 0,7 г, лабораторну схожість — на 4,2%, енергію
проростання — на 3,1%.
УДК 631.67:634.1(477.7)
2016.1.88. РЕЖИМ МІКРОЗРОШЕННЯ ПЛОДОВИХ КУЛЬ-
ТУР НА ПІВДНІ УКРАЇНИ
/ Горбач М.М., Козлова Л.В. // Са-
дівництво: міжвід. темат. наук. зб. — К., 2015. — Вип. 70. —
С. 122–127. — Бібліогр.: 9 назв. Шифр 06 546437.
Мікрозрошення, культури плодові, водний режим ґрунту,
ґрунт (кореневмісний шар), випаровуваність, розрахунковий
метод.
Встановлено, що негативний вплив метеорологічних умов
на водний режим ґрунту в насадженнях персика та яблуні
зменшується за застосування мікрозрошення. Завдяки йому
вологість у кореневмісному шарі ґрунту підтримується на
рівні 70–80% НВ. Основою алгоритму регулювання опти-
мальних параметрів водного режиму вказаного шару ґрунту
в садах з мікрозрошенням є баланс між випаровуваністю і
кількістю опадів через певні проміжки часу (7–10 днів). Най-
ефективнішим виявився режим зрошення, який визначався
за допомогою розрахункового методу: при 100% від балансу
між випаровуваністю (Е) і кількістю опадів (О) у насадженнях
персика і за 90% (Е-О) в яблуневих, а також гравіметричним
методом: 70% НВ в шарі ґрунту 0,6 м в садах персика і 80%
НВ у шарі 0,4 м в насадженнях яблуні.
УДК 631.67:634.21/.24
2016.1.89. ВПЛИВ СПОСОБІВ ЗРОШЕННЯ НА РОЗВИ-
ТОК ХВОРОБ ПЕРСИКА (
PERSICA VULGARIS
MILL.) ТА
АБРИКОСА (
ARMENIACA VULGARIS
LAM)
/ Нагорна Л.В. //
Садівництво: міжвід. темат. наук. зб. — К., 2015. — Вип. 70. —
С. 128–134. Шифр 06 546437.
Зрошення комбіноване, розпилення води дрібнодисперс-
не, зрошувальна норма, дощування підкронове, персик,
абрикос.
Показано, що протягом періоду достигання відмічено різ-
ницю між способами мікрозрошення щодо ураження плодів і
листя абрикоса плодовою гниллю та листків гномоніозом від-
повідно в 1,7 і 1,8 раза, а листя персика — клястероспоріозом
в 1,5 раза. У першому варіанті в дослідних садах застосову-
вали систему комбінованого зрошення з одночасним надкро-
новим та підкроновим дрібнодисперсним розпиленням води.
Поливи призначали за фізіологічними параметрами рослин
і проводили кожного дня, в період з травня по вересень, в
режимі “полив (5 хв) — пауза (30–40 хв)”. Зрошувальні норми
становили 1240–1740 м
3
/га. У другому варіанті проводили
підкронове дощування з витратою води 20 л/год. Вологість
ґрунту підтримували на рівні 70% НВ у кореневмісному
шарі. В рік із середнім забезпеченням опадами зрошуваль-
на норма становила 2700–3000, а в посушливий — 3800–
4000 м
3
/га. Найкращі мікрокліматичні умови для поширення й
розвитку цих хвороб спостерігались при комбінованому зро-
шенні, за тривалого зволоження всієї крони дерев, гірші —
за підкронового дощування. Поширення та розвиток куче-
рявості листя персика та моніліального опіку абрикоса не
різнилося за варіантами і становило відповідно в середньому
за роками 24,1–26,4 та 7,5–10,0%.
УДК 631.672:631.587:633.18(477)
2016.1.90. РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧЕ ВИКОРИСТАННЯ
ДРЕНАЖНО-СКИДНИХ ВОД РИСОВИХ ЗРОШУВАЛЬНИХ
СИСТЕМ
/ Морозов В.В., Морозов О.В., Дудченко К.В.,
Корнбергер В.Г. // Таврійський науковий вісник. — Херсон,
2015. — Вип. 92. — С. 165–175. — Бібліогр.: 5 назв. Шифр
546570.
Ресурсоощадне використання вод, води дренажно-скидні,
зрошувальні системи рисові.
Розроблено спосіб регульованого використання дренаж-
но-скидних вод рисових зрошувальних систем (РЗС), який
базується на регулюванні рівня дренажно-скидних та ґрун-
тових вод за допомогою автоматичних регуляторів, що дає
змогу зменшити зрошувальну норму рису на 1000–1300 м
3
/га,
об’єми скидів за межі системи — до 3200 м
3
/га, тобто до
28% водоподачі. Регульоване використання дренажно-скид-
них вод РЗС сприяє підвищенню урожайності рису до 0,9–
1,0 т/га, чим підвищується ефективність використання зрошу-
вальної води, поліпшується еколого-агромеліоративний стан
земель рисових сівозмін та прилеглих територій. Загальний
економічний ефект від впровадження способу регульованого
використання дренажно-скидних вод РЗС за роки досліджень
становить 118666 грн або 4876 грн/га.
УДК 631.674.5
2016.1.91. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНОЇ
ДОЩУВАЛЬНОЇ МАШИНИ QUADROSTAR QS-100 НА ІС-
НУЮЧИХ ЗРОШУВАЛЬНИХ СИСТЕМАХ
/ Бабіцький В.В. //
Меліорація і водне господарство: міжвід. темат. наук. зб. —
К., 2014. — Вип. 101. — С. 293–300. — Бібліогр.: 6 назв.
Шифр 06 546022.
Дощувальна машина, зрошувальна система, сезонне на-
вантаження, якість поливу.
Наведено особливості використання сучасної дощувальної
машини Quadrostar QS-100 із забором води з тимчасових
зрошувачів на існуючих зрошувальних системах. Показано,
що сезонне навантаження на дощувальний агрегат ДДА-
100МА при поливі озимої пшениці становить 133 га, а куку-
рудзи на зерно та сої — по 119 га. Сезонна площа зрошення
машиною Quadrostar QS-100 за вирощування озимої пше-
ниці становить 73 га, а кукурудзи та сої — по 65 га. Аналіз
розрахунків свідчить, що за однакових умов експлуатації
дощувальної техніки визначальними факторами сезонного
навантаження є витрата води та норма поливу. Дощувальні
машини з більшою витратою мають вищу продуктивність, а
збільшення норми поливу зменшує сезонне навантаження на
машину. Зазначено, що використання дощувальної машини
Quadrostar QS-100 дає можливість отримати майже 60%
додаткового економічного ефекту порівняно з ДДА-100МА,
завдяки економії дизельного пального та підвищення вро-
жайності с.-г. культур за рахунок поліпшення рівномірності
і якості поливу.
УДК 631.674.5
2016.1.92. СУЧАСНІ ДОЩУВАЛЬНІ МАШИНИ ТА ОСО-
БЛИВОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В УМОВАХ УКРАЇНИ
/
Бабіцький В.В. // Наукові засади ефективного ведення сте-
пового землеробства в умовах змін клімату: зб. матеріалів
Міжнар. наук.-практ. конф., 28–29 трав. 2015 р. — Херсон,
2015. — С. 34–37. Шифр 546155.
Дощувальні машини, зрошування, мережі зрошувальні,
інтенсивність дощу, потужність дощу, ерозійно допустимі
норми.
Найбільш поширеним способом зрошення с.-г. культур
завжди було і залишається дощування за використання
широкозахватних дощувальних машин (ДМ) фронтальної та
кругової дії. На даний час площа зрошуваних земель в Украї-
ні становить 2,17 млн га, кількість ДМ — 6,25 тис., з яких у
робочому стані перебуває майже 5,6 тис. одиниць, у 2013 р.
фактично поливалось 613 тис. га. Майже всі закордонні
широкозахватні машини, що закуповуються, адаптовані до
використання на існуючій внутрішньогосподарській зрошу-
вальній мережі. На системах для роботи ДМ “Фрегат” широ-
кого впровадження набули закордонні багатоопорні широко-
захватні машини “Zimmatic” кругової дії, які за технологічною
схемою проведення поливів аналогічні ДМ “Фрегат”. Середня
інтенсивність дощу машин “Zimmatic” майже в 2 рази вища,
ніж у ДМ “Фрегат”. При цьому, середній діаметр крапель ДМ
“Фрегат” становить 0,93 мм, а машин “Zimmatic” — 0,69 мм.
Питома потужність дощу ДМ “Фрегат” вища, ніж у “Zimmatic”
і становить 0,073 та 0,063 Вт/м
2
відповідно. Ерозійно допус-
тимі норми поливу ДМ “Zimmatic” в середньому на 7% більші
порівняно з “Фрегат”, що засвідчує високу екологічну безпеку
зрошення цими машинами.