Упрощенная HTML-версия
21
№ 1 (67), 2016
2016.1.82.
6 років у сівозмінах з люпином і соєю відзначено тенденцію
до агрогенних змін ґрунтового поглинального комплексу.
Відбулося підкислення ґрунту, особливо на тлі інтенсивної
технології. Вирощування люпину в сівозміні мало позитивний
вплив на збільшення вмісту фосфору. За альтернативної
технології він зріс від 219 мг/кг ґрунту до закладання досліду
до 235 мг/кг ґрунту через 6 років потому.
УДК 633.12.631.53.04
2016.1.78. УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУ-
ВАННЯ ГРЕЧКИ ОПТИМІЗАЦІЄЮ СПОСОБІВ СІВБИ
/ Ра-
рок А.В. // Вісник аграрної науки. — 2015. — № 11. — С. 73–
75. — Бібліогр.: 14 назв.
Гречка, урожайність, способи сівби, кореляційно-регре-
сійний аналіз, параболічна залежність.
Удосконалено технологію вирощування гречки, зокрема
способів її сівби в умовах Західного Лісостепу шляхом опти-
мізації ширини міжрядь та відстані між рослинами в рядку.
Найбільший відсоток виживання рослин гречки сорту Малин-
ка, їх краща морфологічна характеристика та оптимальна
сумарна площа листкової поверхні рослин на 1 га у фазі
початку побуріння плодів були за широкорядного способу
сівби (45 см) і відстані між рослинами 1,2 см у рядку. У цьому
варіанті одержано найвищу врожайність гречки — 1,68 т/га,
що на 0,41 т/га більше від контролю і на 0,24 т/га — від уро-
жайності в такому самому варіанті з шириною міжрядь 30 см.
За ширини міжрядь 30 см і оптимальної відстані між рос-
линами 1,4 см одержано середню врожайність — 1,51 т/га,
що на 0,19 т/га більше від контролю. За звичайної рядкової
сівби найбільшу врожайність — 1,24–1,37 т/га — одержано
при відстані між рослинами 1,6 см у рядку. За результата-
ми кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що між
урожайністю гречки зазначеного сорту, густотою рослин на
1 м
2
і кількістю зерен однієї рослини є досить сильна пара-
болічна (квадратична) кореляційна залежність (вибіркові
кореляційні відношення у розглянутих випадках становлять
0,951–0,985.
УДК 633.16”324”:631.53.04
2016.1.79. ЗИМОСТІЙКІСТЬ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОР-
ТІВ ЯЧМЕНЮ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ ТА
НОРМ ВИСІВУ
/ Ярчук І.І., Божко В.Ю., Мороз О.О. // Вісник
Полтавської державної аграрної академії. — 2015. — № 3. —
С. 54–57. — Бібліогр.: 13 назв.
Ячмінь озимий, строки сівби, норми висіву насіння, моро-
зостійкість ячменю, урожайність ячменю.
Наведено результати трирічних польових досліджень з
вивчення реакції сортів ячменю озимого на строки сівби та
норми висіву в умовах Північного Степу України. Встанов-
лено, що максимальну морозостійкість формують молоді
рослини ячменю пізніх строків сівби. Серед сортів найбільш
резистентним виявився сорт Сіндерелла. Визначено, що
оптимальним строком сівби ячменю озимого для умов Північ-
ного Степу є початок ІІІ декади вересня (22.09). Встановлено,
що найвищу врожайність серед досліджуваних сортів формує
сорт Основа за сівби в оптимальний строк — 4,6 т/га. Цей
сорт разом з сортом Луран негативно реагує на зміщення
строків сівби в бік ранніх. Сорт Сіндерелла однаково сильно
знижував урожайність у разі відхилення від оптимального
строку як у бік пізніх, так і в бік ранніх. Зазначено, що в
посушливому 2010 р. сорти формували найбільшу продук-
тивність за найменшої норми висіву, а у відносно вологому
2011 р. кращою нормою висіву виявилася більш висока — 4,5
та 5,5 млн/га відповідно.
УДК 633.179:631.543.2:631.526.3:631.559
2016.1.80. ВПЛИВ ШИРИНИ МІЖРЯДДЯ НА ФОРМУВАН-
НЯ ВРОЖАЙНОСТІ СОРТІВ ПРОСА ПРУТОПОДІБНОГО
/ Ку-
лик М.І. // Вісник Полтавської державної аграрної академії. —
2015. — № 3. — С. 62–65. — Бібліогр.: 17 назв.
Просо прутоподібне (світчграс), сорти проса, ширина
міжряддя, суха фітомаса, врожайність проса.
Визначено кількісні показники вегетативної надземної маси
сортів проса прутоподібного (світчграс): Кейв-ін-рок, Картадж
і Форесбург залежно від ширини міжрядь. Установлено, що
на 3-й і 4-й рік життя збільшення площі живлення рослин
призводить до зменшення висоти рослин досліджуваних
сортів проса прутоподібного, а кількість стебел, навпаки,
має тенденцію до збільшення у разі вирощування рослин із
ширшими міжряддями. У разі вирощування проса прутопо-
дібного 3–4-го року вегетації на малопродуктивних ґрунтах,
у сортів Форесбург і Кейв-ін-рок за міжрядь 45 см спостері-
гається вирівнювання врожайності сухої вегетативної маси.
Цей показник для сортів Форесбург і Кейв-ін-рок був у межах
найменшої істотної різниці, а в сорту Картадж — перевищив
значення попереднього року на 1,6 т/га. За роки дослідження
суттєво меншу врожайність зафіксовано під час вирощування
даних сортів на вужчих міжряддях (15 і 30 см).
631.6 СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА МЕЛІОРАЦІЯ
Науковий референт — кандидат с.-г. наук НИНЬКО П.І.
Науковий консультант — професор СЛЮСАР І.Т.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА МЕЛІОРАЦІЯ
УДК 631.6
УДК 626.8:330.131
2016.1.81. КОРЕГУВАННЯ КОЕФІЦІЄНТА КОРИСНОЇ ДІЇ
ЗРОШУВАЛЬНИХ КАНАЛІВ ЗАЛЕЖНО ВІД КОРИСНОЇ
ВИТРАТИ ВОДИ В НИХ
/ Петроченко В., Розгон В. // Водне
господарство України. — 2015. — № 5. — С. 27–31. — Біб-
ліогр.: 3 назви.
Зрошувальні канали, витрати води, потенціал зрошу-
вальних систем, протифільтраційні властивості каналів.
Розроблено методичні засади з корегування коефіцієнта
корисної дії каналів та визначення технологічних нормати-
вів використання води на зрошувальних каналах в умовах
зменшення в них корисної витрати води. Встановлено функ-
ціональну залежність фактичного (реального) коефіцієнта
корисної дії каналів від проектного, яка для умов неповного
використання потенціалу зрошувальних систем покладена
в основу розробки нових методичних засад визначення
технологічних нормативів використання та втрат води на
каналах, при цьому критерієм правомірності застосуван-
ня запропонованих методичних засад є незмінність у часі
протифільтраційних властивостей каналів. Установлено,
що переважна більшість зрошувальних каналів України від-
повідає зазначеному критерію незмінності у часі їх проти-
фільтраційних властивостей, на які впливають три основні
фактори: старіння та пошкодження, кольматація ґрунтової
основи русел каналів, значне підвищення рівня ґрунтових вод
у приканальних зонах. Припускається, що загальний вплив
цих факторів взаємно компенсується. Враховуючи, що проти-
фільтраційні властивості переважної більшості зрошуваль-
них каналів за період експлуатації не змінились, в умовах
неповного використання потенціалу зрошувальних систем
є правомірним застосування запропонованих методичних
засад для корегування коефіцієнта корисної дії каналів і ви-
значення технологічно виправданих втрат та втрат води на
каналах за їх проектними характеристиками.
УДК 631.6:631.452
2016.1.82. ВПЛИВ ФІТОМЕЛІОРАЦІЇ НА СТРУКТУРУ ЧОР-
НОЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНОГО В ПЕРШИЙ РІК ПІСЛЯДІЇ
/ Ого-
родня А.І. // Вісник Харківського національного аграрного
університету ім. В.В. Докучаєва: зб. наук. пр. — Х., 2015. —
№ 1. — С. 41–46. — (Сер. Ґрунтознавство, агрохімія, земле-
робство, лісове господарство, екологія ґрунтів). — Бібліогр.:
6 назв. Шифр 546381.
Фітомеліорація, чорнозем опідзолений, структурно-агре-
гатний склад ґрунту, водостійкість ґрунту.
Встановлено вплив фітомеліорації на структурно-агре-
гатний склад і водотривкість ґрунтових агрегатів чорнозему
опідзоленого у 1-й рік післядії. У досліді вивчали післядію