Стр. 45 - rg_2016_n1

Упрощенная HTML-версия

45
№ 1 (67), 2016
2016.1.199.
ефективності був за інтенсивної технології вирощування для
обох сортів: Черемош — 3,89; Демерка — 3,52.
УДК 631.582.2:632.51
2016.1.195. ВПЛИВ СІВОЗМІННОГО ФАКТОРА НА ФОР-
МУВАННЯ ПОТЕНЦІЙНОЇ ЗАБУР’ЯНЕНОСТІ ҐРУНТУ В ПО-
СІВАХ СОЇ
/ Вавринович О.В., Качмар О.Й., Магоцька Л.В.,
Щерба М.М. // Передгірне та гірське землеробство і тварин-
ництво: міжвід. темат. наук. зб. — Л.; Оброшине, 2015. — Вип.
58, ч. 1. — С. 16–22. — Бібліогр.: 8 назв. Шифр 06 546763.
Сівозміна, удобрення, соя, забур’яненість потенційна,
насіння сегеталів.
Підкреслено, що боротьба з бур’янами залишається од-
нією з головних проблем у с.-г. виробництві, від успішного
розв’язання якої залежить зростання врожайності, поліпшен-
ня якості продукції. Серед заходів, спрямованих на боротьбу
з бур’янами, найбільш ефективними є такі, що сприяють очи-
щенню ґрунту від їх насіння. Саме сівозмінний фактор серед
агротехнічних заходів має найважливіше значення. Наведено
результати досліджень впливу короткоротаційних сівозмін на
насіннєвий банк сегетальної рослинності і динаміку пророс-
тання бур’янів у посівах сої. Відзначено, що втрати врожаю
від бур’янів можуть становити 30–50%. Досліджено посіви сої
сорту Агат у 5-пільній сівозміні: гречка — пшениця озима —
соя — пшениця озима — кукурудза на зерно та в 3-пільній
сівозміні: соя — пшениця озима — пшениця озима. Встанов-
лено, що при вирощуванні сої найменший насіннєвий фонд
сегетальних видів відзначено при застосуванні N
30
Р
45
К
45
(від 17,5 до 20 тис. шт./м
2
), а найбільша їх кількість була на
варіанті з внесенням N
15
Р
22
К
22
+ побічна продукція (27,5–
32 тис. шт./м
2
). Найвищий відсоток зниження врожайності
сої (5,6%) відзначено на варіанті з внесенням мінерального
живлення N
15
Р
22
К
22
. Найменше зниження врожайності спо-
стерігали на варіанті із застосуванням N
30
Р
45
К
45
— 4,8%.
Зроблено висновок, що втрати врожаю сої спостерігаються
при підвищеному рівні забур’яненості і на варіантах з міні-
мальним внесенням поживних речовин. Одною з основних
причин підвищеної забур’яненості посівів сої є потенційна
забур’яненість ґрунту життєздатним насінням бур’янів, яке
може дати сходи в умовах певного вегетаційного періоду.
Найбільша активність їх проростання припадає на стартовий
період розвитку культурних рослин.
УДК 631.811.98:[631.559.2:633.15]
2016.1.196. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОГРАМО-
ВАНОГО ВРОЖАЮ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО В УМОВАХ
СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
/ Бухало В.Я., Сухова Г.І. //
Вісник Харківського національного аграрного університету
ім. В.В. Докучаєва: зб. наук. пр. — Х., 2015. — Вип. 1. —
С. 69–78. — (Сер. Рослинництво, селекція і насінництво,
плодоовочівництво і зберігання). Шифр 545829.
Кукурудза, стимулятори росту, обробка рослин, урожай-
ність.
Відзначено, що одним з важливих питань під час виро-
щування кукурудзи є більш широке вивчення особливостей
росту і розвитку рослин та формування їхньої продуктивності
залежно від регуляторів росту, у т.ч. і гумінових препаратів.
Наведено результати досліджень з визначення впливу об-
робки рослин кукурудзи ранньостиглого гібрида Харківський
195 МВ стимуляторами росту ГК-6М, ГК-4МК, ГК-КА на фо-
тометричні показники, індивідуальну продуктивність рослин
та урожайність зерна кукурудзи. Досліджено п’ять варіантів:
1 — контроль (без обробки рослин); 2 — контроль (обробка
рослин водою); 3–5 — рослини, оброблені препаратом ГК-6М,
ГК-4МК, ГК-КА. Встановлено, що найбільша урожайність
кукурудзи на зерно формується під час обробки рослин у
фазі трьох-чотирьох листків гуміновим стимулятором рос-
ту ГК-4МК. Приріст урожайності порівняно з контрольними
варіантами 1 і 2 становить 0,86 та 0,87 т/га відповідно. За-
стосування стимулятора росту ГК-4МК під час обробки рос-
лин кукурудзи позитивно впливає на фітометричні показники
рослин протягом вегетаційного періоду.
УДК 633.15:631.527
2016.1.197. ЗАЛЕЖНІСТЬ ВАЛОВОГО ЗБОРУ КРОХМА-
ЛЮ ВІД ГРУПИ СТИГЛОСТІ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ
/ Дзю-
бецький Б.В., Федько М.М., Ільченко Л.А., Чабан В.І. // Тав-
рійський науковий вісник. — Херсон, 2015. — Вип. 92. —
С. 14–19. — Бібліогр.: 7 назв. Шифр 546570.
Біоетанол, крохмаль, кукурудза, гібрид, група стиглості.
Висвітлено актуальне питання відносно використання аль-
тернативних видів палива — біоетанолу, біодизеля та біога-
зу, які можна отримувати завдяки накопиченню сухої речови-
ни в процесі фотосинтезу. При згоранні етанолу порівняно з
бензином з рослинної сировини виділяється в 10 разів менше
вуглекислого газу, який вважають однією із причин парни-
кового ефекту та глобального потепління. Вважається, що
кукурудза є лідером щодо виходу біоетанолу з одиниці площі
порівняно з іншими культурами. Звичайний паливний етанол
є високооктановий спирт, отриманий шляхом ферментації
цукру, який одержують з крохмалю. Крохмаль — головний
полісахарид, що відіграє роль запасної речовини, вміст якого
в зерні кукурудзи становить 60–75%. Наведено результати
оцінки нових гібридів кукурудзи цільового призначення різ-
них груп стиглості (ФАО 150–450) з високими адаптивними
властивостями, продуктивністю зерна та високим вмістом
крохмалю з ефективною трансформацією його в біоетанол.
Установлено, що найвищий валовий збір крохмалю з гектара
площі реально отримати лише в гібридних комбінаціях, які
поєднують підвищений вміст крохмалю та високу врожайність
зерна. Вивчено гібриди різних груп стиглості за комплексом
показників, які впливають на отримання крохмаленосної
сировини, що дало змогу виявити найкращу з них, а саме:
ФАО 300–400. За результатами досліджень на Державне
сортовипробування передано гібрид ДН Росток з високими
показниками вмісту крохмалю, який може бути використаний
для виробництва біоетанолу.
УДК 633.34:631.5
2016.1.198. ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СПО-
СОБІВ ЗАСТОСУВАННЯ БІОФУНГІЦИДУ АГАТ-25К
/ Ки-
рилюк В.П. // Вісник Харківського національного аграрного
університету ім. В.В. Докучаєва: зб. наук. пр. — Х., 2015. —
Вип. 1. — С. 50–57. — (Сер. Рослинництво, селекція і на-
сінництво, плодоовочівництво і зберігання). — Бібліогр.:
6 назв. Шифр 545829.
Соя, продуктивність сої, біофунгіцид, спосіб застосуван-
ня біофунгіциду, стійкість рослин до хвороб, урожайність
сої.
Відмічено, що значною перешкодою в одержанні високих
урожаїв сої є зниження якості насіння і ураження її фітопато-
генними мікроорганізмами. Сою уражують близько 100 видів
збудників хвороб. Нині відомо понад 30 грибних, 10 бакте-
ріальних та 6 вірусних хвороб, які завдають значної шкоди
і можуть проявлятися на різних етапах росту та розвитку
рослин — від проростання насіння до повної стиглості. Про-
ведено вивчення дії біофунгіциду Агат-25К на різних етапах
розвитку сої сорту Устя з метою підвищення її врожайності
та резистентності до хвороб. Проведено обробку насіння та
рослин з нормою застосування препарату по 30 мг/т на гек-
тар. Доведено, що кращим способом застосування біофун-
гіциду Агат-25К є поєднання обробки насіння перед сівбою
з позакореневим внесенням у фазі повних сходів культури з
нормою по 30 мг/т насіння на гектар посіву. Підвищено стій-
кість рослин сої до хвороб на 77% та урожайність культури
на 0,23 т/га (13%). Установлено, що дворазове застосування
біопрепарату зі згаданими нормами (під час обробки на-
сіння та у фазі цвітіння) забезпечило також стійкість рослин
до хвороб на 71%, приріст урожайності на 0,18 т/га (10%).
Зроблено висновок, що біопрепарат Агат-25К є ефективним
стимулятором росту сої, а також впливає на зменшення за-
бур’яненості посівів та збільшення кількості азотфіксуваль-
них бульбочок на 5–6%.
УДК 633.522:663.99
2016.1.199. СЕЛЕКЦИЯ НЕНАРКОТИЧЕСКОЙ ПОСЕВ-
НОЙ КОНОПЛИ: монография
/ Вировец В.Г. — Сумы: Изд.
дом “Элада”, 2015. — 332 с.
Конопля ненаркотична, дводомний сорт, однодомний
сорт.
У монографії висвітлено підсумки тривалої селекції ко-
нопель з створення високопродуктивних дводомних і одно-
домних сортів. Збільшення випадків використання конопель
як наркотичного засобу наприкінці ХХ ст. загалом та явища
РОСЛИННИЦТВО. Технічні культури
УДК 633.5/.9