Упрощенная HTML-версия
44
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.1.187.
РОСЛИННИЦТВО. Технічні культури
УДК 633.5/.9
елементи технології, врожайність.
Доведено, що недотримання елементів технологій вирощу-
вання ріпаку озимого призводить до зниження продуктивності
рослин, погіршення економічних і енергетичних показників.
Серед технологічних прийомів, спрямованих на підвищення
кормової та насіннєвої продуктивності озимого ріпаку в по-
сушливих умовах півдня України, провідне місце належить
підбору адаптованих до зони сортів і гібридів, уточненню їх
норм висіву та оптимізації фону мінерального живлення. Про-
ведено вивчення наступних факторів і варіантів: фактор А —
сортовий склад (Чемпіон України, Оксана, Емблем); фактор
В — норма висіву (4, 6, 8 та 10 кг/га); фактор С — удобрення
(без добрив (контроль), N
30
, N
60
, розрахункова доза добрив +
Рістконцентрат). Установлено, що максимальна врожайність
насіння ріпаку озимого була у варіанті з гібридом Емблем.
Норми висіву мали різноспрямований вплив на досліджу-
ваний показник, оскільки при вирощуванні сортів Чемпіон
України та Оксана максимальна врожайність одержана при
посівній нормі 8–10 кг/га, а у варіанті з гібридом Емблем —
при нормах 4 і 6 кг/га. Найвищий рівень урожайності насіння
(18,5 ц/га) забезпечило внесення розрахункової дози добрив
сумісно з Рістконцентратом. Максимальний чистий прибуток
(4217–4482 грн/га) отримано при вирощуванні гібрида Емб-
лем при нормі висіву 4–6 кг/га. Внесення мінеральних добрив
найбільшою мірою впливає на рентабельність виробництва
насіння ріпаку і підвищує даний показник у 1,9–4,1 раза.
УДК 388.2:339.923
2016.1.191. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЕНЕРГЕ-
ТИЧНИХ КУЛЬТУР НА ПОЛІССІ
/ Микитин Т.М. // Вісник
Дніпропетровського державного аграрно-економічного уні-
верситету. — 2015. — № 1. — С. 102–105. — Бібліогр.:
8 назв.
Біоенергетика, Полісся, біомаса, енергетична верба, ви-
користання с.-г. земель, ефективність вирощування.
Відмічено, що розвиток виробництва біомаси, як сировини
для біоенергії та біопродуктів, став пріоритетним у бага-
тьох країнах світу. В Україні також розроблено концепцію
розвитку біоенергетики “Енергетична стратегія України до
2030 року”, де значна увага приділяється розвитку віднов-
лювальних джерел енергії. В статті представлено аналіз
використання с.-г. земель на Поліссі України. Встановлено,
що значна частина с.-г. земель не задіяна для вирощування
с.-г. культур. Частка с.-г. угідь становить на Поліссі 58,1%,
у державі — 70,9%. Запропоновано використовувати вільні
землі під вирощування енергетичних культур, до яких від-
носять й енергетичну вербу. Верба чагарникова — найбільш
популярна серед енергетичних верб. Крім того, вона має в
14 разів більший приріст маси, ніж у природного лісу, тобто
дає можливість з 1 га плантації щороку одержувати 30–40 т
деревної маси протягом 25–30 років. Наведено розрахунки
ефективності вирощування енергетичної верби на Поліссі.
Нижча теплота згоряння атро-тонни становить 18,5 ГДж/т,
відповідно один гектар вербової плантації дає 185 ГДж
енергії на рік, що еквівалентно 5,16 тис. м
3
природного газу
(35,88 ГДж/кг). Рентабельність коливатиметься від 600 до
1000 Євро/га/рік. Тому створення підприємств, які б займа-
лися вирощуванням, переробкою енергетичної верби, цілком
доцільно і перспективно.
УДК 621.3:631.53.027.33
2016.1.192. ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ ПОЛІВ ВИ-
СОКОЇ НАПРУЖЕНОСТІ ДЛЯ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ЗЕРНА
/
Усенко С.М. // Праці Таврійського державного агротехноло-
гічного університету. — Мелітополь, 2015. — Вип. 15, т. 2. —
С. 338–343. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр 545753.
Електричне поле високої напруги, іонізаційні процеси,
озон, зернова маса, екологічно чиста обробка зерна.
Висвітлено питання щодо детоксикації зерна, оскільки під
час зберігання в несприятливих умовах поверхневе зараження
зерна грибами може збільшитися в 35–40 разів, внутрішнє —
в 3–4 рази. При цьому різко зростає зараженість комплексом
Fusarium
,
Alternaria
,
Penicillium
. Ситуація ускладнюється тим,
що на сьогоднішній день не існує біологічно прийнятних і
економічно ефективних способів детоксикації зерна. Запро-
поновано спосіб обробки зерна, де зернова маса підлягає
одночасному впливу комплексу факторів: електричного поля
високої напруги, електричного струму, аероіонів, озону,
температури. Розроблено дослідно-виробничу установку, за
допомогою якої встановлено ефективність впливу запропо-
нованого способу обробки на шкідливу мікрофлору зернової
маси. Представлено результати обробки насіння сорго сорту
Одеський 302 та гречки сорту Оранта. Зроблено висновок,
що запропонований спосіб дає змогу суттєво підвищити
ефективність знезаражувальної обробки зернових культур
озоном за рахунок генерування його безпосередньо в об’ємі
продукції. Встановлено, що даний спосіб дає можливість зне-
шкодити до 65–85% збудників хвороб різного роду
Fusarium
та на 90% спор твердої сажки.
УДК 621.928.3/.9:633.85
2016.1.193. ВПЛИВ ДОДАТКОВОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ СИЛИ
НА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗДІЛЕННЯ НАСІННЯ РІПАКУ НА
ЕЛЕКТРОФРИКЦІЙНОМУ СЕПАРАТОРІ
/ Ковалишин С.,
Швець О., Сало Я., Кузьма Я.Р. // Вісник Львівського націо-
нального аграрного університету. — Л., 2015. — № 19: Агро-
інженерні дослідження. — С. 45–51. — Бібліогр.: 10 назв.
Насіння ріпаку, сепаратор електрофрикційний (сепару-
вальна площина), електрична сила, кут рівноваги насіння.
Розглянуто питання сепарування однокомпонентних су-
мішей на похилій рухомій площині з накладеним на неї
електричним полем, щоб відділити з них різного роду по-
шкоджені, щуплі та біологічно неповноцінні насінини. Досягти
максимальної різниці кута рівноваги між якісними і неякіс-
ними насінинами дуже важко. Запропоновано використання
електричного поля високої напруги як додаткового робочого
органу, що створює вибіркову додаткову силову дію на насі-
нини різної якості та є найбільш ефективним та енергоощад-
ним. Доведено, що електрична сила вибірково діє на якісні та
пошкоджені насінини, що призводить до збільшення їх кутів
рівноваги, і, як наслідок, до підвищення ефекту розділення.
Максимальна різниця кутів рівноваги якісних і травмованих
насінин дорівнює 4–5
°
і досягається в проміжку значень
додаткової електричної сили 1–2,2·10
–6
Н, що відповідає
напрузі на коронувальному електроді електрофрикційного
сепаратора 7,5–22 кВ за міжелектродної відстані 7 см. За-
пропоновано результати експериментальних досліджень
кута рівноваги насіння на похилій рухомій в електричному
полі площині для удосконалення існуючих та проектування
нових електрофрикційних сепараторів.
УДК 631.53.02:633.853.494
2016.1.194. ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЙ ВИ-
РОЩУВАННЯ РІПАКУ ОЗИМОГО З ОЛІЯМИ ЕРУКОВОГО І
ОЛЕЇНОВОГО ТИПІВ
/ Стельмах О.М., Григорів Я.Я., Мель-
ничук Т.В. // Передгірне та гірське землеробство і тварин-
ництво: міжвід. темат. наук. зб. — Л.; Оброшине, 2015. — Вип.
58, ч. 1. — С. 193–198. — Бібліогр.: 5 назв. Шифр 06 546763.
Ріпак озимий, технології, аналіз енергетичний та еконо-
мічний, коефіцієнт енергетичної ефективності.
Розглянуто питання щодо ефективності оптимізації витрат
на той чи інший агротехнічний захід шляхом оцінки енергетич-
них складових технології та створюваного біологічного про-
дукту. Оцінка балансу енергії дає можливість порівняти різні
технології вирощування культур, дати їм об’єктивну оцінку.
Наведено результати досліджень енергетичної ефективності
ріпаку озимого з оліями ерукового та олеїнового типів залеж-
но від технології вирощування. Проведено експериментальне
дослідження чотирьох технологій вирощування ріпаку озимо-
го сортів Черемош та Демерка: напівекологічна, традиційна,
інтенсивна, а також мінімальна технологія, яка базується
на природній родючості ґрунту та застосуванні пестицидів
і була прийнята за контроль. Установлено, що енергетичні
витрати на одержання продукції спостерігали за інтенсивної
технології вирощування, де їх обсяг становив від 55591 до
60593 МДж/га залежно від сорту, що порівняно з мінімальною
технологією було більше на 1,2%. При цьому енергетичні
витрати на одержання продукції для сорту Демерка стано-
вили 60593 МДж/га, а енергія врожаю — 212848 МДж/га.
Зроблено висновок, що на структуру енерговитрат впливає
застосування елементів технології вирощування: на основні
засоби виробництва — 50,6%, мінеральні добрива — 24,
паливно-мастильні матеріали — 12,5, пестициди — 10,4,
ручну працю — 2,5%. Найвищий коефіцієнт енергетичної