Упрощенная HTML-версия
46
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.1.200.
розповсюдження наркоманії зумовлювали застосування за-
ходів щодо боротьби з цим соціальним злом. Одним із таких
заходів була селекція ненаркотичних сортів конопель. На
основі багаторічних досліджень уперше в світовій практиці
продемонстровано велику роль добору та інших методів
селекції в елімінації наркотичних властивостей і підвищенні
продуктивності сучасних сортів посівних конопель, завдя-
ки яким вдалося зберегти на високому рівні популярність
стародавньої волокнистої культури, значно підвищивши її
врожайність. Монографію рекомендовано для фахівців сіль-
ського господарства, наукових співробітників, аспірантів
сільськогосподарських, педагогічних і медичних вузів, а також
для широкого кола працівників інших галузей, пов’язаних
з використанням продукції конопель і пропагандою серед
молоді здорового способу життя.
УДК 633.63:631.67:631.8(477.72)
2016.1.200. ВПЛИВ ЗРОШЕННЯ ТА ДОБРИВ НА РОС-
ТОВІ ПРОЦЕСИ БУРЯКУ ЦУКРОВОГО В УМОВАХ ПІВДНЯ
УКРАЇНИ
/ Пілярський В.Г., Писаренко П.В., Біляєва І.М., Пі-
лярська О.О. // Зрошуване землеробство: міжвід. темат. наук.
зб. — Херсон, 2015. — Вип. 63. — С. 89–92. — Бібліогр.:
6 назв.
Буряки цукрові, система вирощування, потенціал про-
дуктивності, зволоження, підживлення, кристалон, тенсо
(буряки), накопичення маси.
Відмічено, що буряк має найвищий потенціал та є най-
продуктивнішою с.-г. культурою в помірній зоні планети. Ця
культура має здатність формувати значну кількість органічної
маси — до 28 т/га сухої речовини, тоді як пшениця — 15,
ячмінь — 14, кукурудза — 26 т/га. У той же час в Україні від-
бувається значне відставання від розвинутих країн Європи за
рівнем врожайності коренеплодів та за якістю їх переробки.
Вивчено вплив умов зволоження і мінерального живлення на
продукційні процеси рослин буряків цукрових в умовах півдня
України, а саме: без добрив; основне внесення добрив на
рівень урожайності коренеплодів 500 ц/га — фон; фон + два
підживлення Кристалоном; фон + підживлення Кристалоном у
суміші з Тенсо; без зрошення; помірне зрошення; оптимальне
зрошення. Доведено, що зрошення помітно впливає на нако-
пичення маси листя та коренеплодів, незалежно від системи
живлення рослин. Так, у середині липня при зрошенні маса
коренеплодів становила 22,8–34,8 т/га, а у варіантах без
зрошення — 18,8–27,3 т/га. Проведення вегетаційних поливів
сприяло ще більш інтенсивному накопиченню маси корене-
плодів, особливо у варіантах з внесенням азотних добрив та
позакореневими підживленнями рослин Кристалоном та Кри-
сталоном у суміші з Тенсо. Так, на початку вересня у варіан-
тах без зрошення маса коренеплодів становила 29,2–38,0 т/га,
у варіантах з розподілом води через борозну — 33,7–52,2 т/га,
а при поливі у кожну борозну — 36,2–62,3 т/га. Зроблено,
висновок, що зрошення не тільки збільшує площу листкового
апарату, а й подовжує майже на два місяці максимальну фо-
тосинтетичну діяльність листя. Крім того, при зрошенні чітко
просліджується позитивна дія підживлень Кристалоном і Тенсо
на формування листкового апарату рослин.
УДК 633.854.78:631.51
2016.1.201. ВПЛИВ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ПРО-
ДУКТИВНІСТЬ СОНЯШНИКУ В УМОВАХ ПРИРОДНОГО
ЗВОЛОЖЕННЯ ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ
/
Коваленко А.М., Тимошенко Г.З., Новохижній М.В., Куц Г.М. //
Зрошуване землеробство: міжвід. темат. наук. зб. — Херсон,
2015. — Вип. 63. — С. 48–51. — Бібліогр.: 7 назв.
Родючість ґрунту, живлення рослин, передпосівна іно-
куляція насіння, мікробні препарати, діазофіт, поліміксо-
бактерин, обробіток ґрунту, ефективність.
Підкреслено, що впродовж останніх років спостерігається
погіршення родючості ґрунту і, в першу чергу, забезпечення
вмісту елементів живлення. Це пов’язано зі значним скоро-
ченням внесення органічних і мінеральних добрив, що приз-
вело до гальмування процесів відновлення саморегуляції
ґрунту та до появи деградованих агроценозів, які навіть за
достатнього внесення мінеральних добрив під с.-г. культури
не забезпечують формування повноцінного урожаю та якіс-
ну продукцію. Тому є необхідність у застосуванні прийомів,
спрямованих на активізацію природних процесів у ґрунті за
рахунок збільшення чисельності та активності агрономічно
цінних мікроорганізмів у кореневій зоні рослин. Одним з ді-
євих заходів для вирішення цієї проблеми є передпосівна
інокуляція насіння мікробними препаратами. Проведено
вивчення ефективності двох бактеріальних препаратів — діа-
зофіту і поліміксобактерину на неполивних землях. Обрано
два фактори: А — обробіток ґрунту (оранка; безполице-
вий глибокий обробіток; безполицевий мілкий обробіток);
Б — застосування мікробних препаратів. Установлено, що
найбільш прибутковим є спосіб вирощування з проведенням
бактеризації препаратом діазофіт. Максимальний прибуток
від застосування цього препарату становив 860,95 грн/га
на фоні оранки. Отже, найбільш ефективним способом ви-
рощування соняшнику є оранка плугом на глибину 28–30 см
і застосування мікробного препарату діазофіт для обробки
насіння, що покращує азотний режим ґрунту і підвищує його
врожайність на 0,08–0,28 т/га.
УДК 661.183.2:621.9.048.6
2016.1.202. ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ
ПЕРЕРОБКИ КУКУРУДЗИ ЯК МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ОДЕРЖАН-
НЯ АКТИВОВАНОГО ВУГІЛЛЯ ДЛЯ СУПЕРКОНДЕНСАТО-
РІВ
/ Пташник В., Бордун І., Садова М., Борисюк А. // Вісник
Львівського національного аграрного університету. — Л.,
2015. — № 19: Агроінженерні дослідження. — С. 90–96. —
Бібліогр.: 14 назв.
Відходи переробки кукурудзи, активоване вугілля, суперкон-
денсатор, питома ємність, ультразвукова модифікація.
Показано, що кукурудза — одна з найпоширеніших і важли-
вих с.-г. культур в Україні. Країна має значний потенціал біо-
маси у вигляді відходів вирощування та переробки кукурудзи
на зерно. Так валовий збір кукурудзи у 2013 р. досяг 31 млн т,
при цьому площі її вирощування становили 4825 тис. га, а
маса післяжнивних залишків становить близько 37–40 млн т.
Запропоновано одержання активованого вугілля (АВ) з відхо-
дів переробки кукурудзи, а саме — з кукурудзяних качанів без
насіння та кукурудзяних рилець. Досліджено вплив ультра-
звукового випромінювання у докавітаційному режимі на влас-
тивості активованого вугілля з кукурудзяних рилець та кача-
нів. Установлено, що докавітаційний режим ультразвукової
модифікації активованого вугілля сприяє збільшенню питомої
ємності суперконденсаторів на 20–50% залежно від виду
вихідної сировини. На основі отриманих матеріалів зібрано
і досліджено лабораторні зразки суперконденсаторів з вод-
ним розчином лужного електроліту. Виявлено, що одержане
модифіковане АВ може мати широкий спектр застосування
як електродний матеріал для одержання суперконденсаторів.
Враховуючи, що в більшості країн з високим рівнем розвитку
питомий показник виробництва АВ становить близько 0,5 кг
на людину в рік, а в Україні — лише 0,02 кг, розвиток тех-
нологій одержання недорогих високопористих матеріалів на
основі переробки відходів с.-г. продукції дасть можливість не
лише зменшити навантаження на довкілля, але і забезпечити
потреби держави у якісному активованому вугіллі.
УДК 669.01:621.9
2016.1.203. ПІДГОТОВКА СОНЯШНИКОВОГО ЛУШПИН-
НЯ ДО БРИКЕТУВАННЯ
/ Ялпачик В.Ф., Стручаєв М.І.,
Ялпачик Ф.Ю. // Праці Таврійського державного агротехноло-
гічного університету. — Мелітополь, 2015. — Вип. 15, т. 1. —
С. 16–23. — Бібліогр.: 5 назв.
Соняшникове лушпиння, підготовка до брикетування,
вологість сировини, сушіння, сушильний барабан, шнек,
бункер, топка.
Відомо, що Україна є провідним виробником соняшнику у
світі, тому питання використання рослинних відходів, а саме,
соняшникового лушпиння як палива набуває важливого зна-
чення, враховуючі те, що теплота згоряння соняшникового
лушпиння становить 18–22 МДж/кг. Відмічено, що при роботі
прес-грануляторів та прес-брикетувальників для рослинних
відходів виробляють якісну продукцію за відповідної підго-
товки сировини. Тому однією з основних попередніх операцій
перед брикетуванням соняшникового лушпиння є його су-
шіння. Розроблено методику визначення кількості води, яку
необхідно видалити з лузги, та розрахунок кількості палива,
необхідного для її видалення шляхом сушіння у сушиль-
ному апараті барабанного типу. Визначено, щоб висушити
РОСЛИННИЦТВО. Технічні культури
УДК 633.5/.9