Упрощенная HTML-версия
199
П. А. Кочубея зорієнтувало периферійне аграрне виробництво на
промисловий господарський напрям. Акумуляція вільного від комерційного
ризику капіталу дала широкі можливості для створення мережі культурно-
освітніх закладів, оскільки розвиток сільськогосподарської ланки
безпосередньо залежав від рівня її науково-освітнього забезпечення та
культури населення.
2. П. А. Кочубей популяризував раціональне сільське господарство, як
одне з перспективних джерел прибутку аграріїв. Приєднання передового
досвіду тваринництва до здобутків рільництва сприяло формуванню основи
органічного землеробства. Експериментальні напрацювання П. А. Кочубея на
практиці поширювались переважно у середовищі великих землевласників і
членів Полтавського товариства сільського господарства. Агрономічним
досвідом П. А. Кочубея скористалась невелика кількість заможних селян
через обмеженість законодавчих прав і свобод землеробського населення,
скорочення селянського фонду землеволодіння та суперечливі засади
вирішення аграрного питання.
3. На початок 1890-х років П. А. Кочубеєм закладено практичну основу
органічного землеробства. З метою стійкості природного середовища
заліснено прилеглі ділянки заплав р. Супою з боку сіл Згурівки, Безуглівки,
Усівки, межової території сіл Красне-Згурівка та збережено біоценози боліт
р. Переводу. Створені П. А. Кочубеєм агроландшафти нині порушено
внаслідок тривалого антропогенного впливу: змінено співвідношення площ
ріллі та природних угідь, лісових і водних ресурсів; втрачено видове
багатство найбільшого Згурівського лісопарку. Проте, на їх земельних
ресурсах започатковано кілька нових населених пунктів аграрного
спрямування та об’єкти Природно-заповідного фонду.