Упрощенная HTML-версия
198
великої аграрної держави, могутні. Зокрема, завдяки органічному
землеробству вона має унікальні ресурси, тому що майбутнє саме за
біотехнологіями.
Отже, натуральне господарство П. А. Кочубея з використанням
органічних добрив створило сприятливі умови для збереження
навколишнього середовища. Зокрема, стабільність природного балансу
екологічних систем місцевих водойм р. Супою (шляхом заліснення заплав на
територіях власницьких сіл) і р. Переводу (через відновлення водотоку в
старому руслі) сприяла залученню їх до Природно-заповідного фонду
Київської
області
–
парк-пам’ятка
садово-паркового
мистецтва
«Згурівський», урочище «Ґалаґанове» (1972), гідрологічні заповідники
«Усівський-1» (1980) і «Усівський-2» (1994), ландшафтний заповідник
«Болото Перевід» (2007). Діяльність П. А. Кочубея щодо відновлення та
розведення деревостанів у природних лісових масивах забезпечила
заповідання репродукованих лісів до Національного природного парку
Чернігівської області – урочище Старогутська дача (1999). Сформовані
агроландшафти й окремі осередки сільськогосподарської діяльності
П. А. Кочубея в 1920-х роках стали базою заснування нових населених
пунктів агрономічної спеціалізації (села Шевченкове, Володимирське,
Майське Згурівського району).
Висновки до розділу 4.
Підсумовуючи викладений матеріал, нами з’ясовано критерії
використання
творчого доробку П. А. Кочубея:
1. Впровадження прогресивної системи інтенсифікації землеробства у
підконтрольні господарства П. А. Кочубея Полтавської та Чернігівської
губерній переформатувало місцевий аграрний сектор в товарний ринок з
урахуванням природно-географічного потенціалу краю та зайнятості
населення.
Використання
досвіду
навчально-дослідної
діяльності