Упрощенная HTML-версия
162
метаболізму грибів гальмувальної дії, що є однією із причин зниження
врожайності рослин.
Результати дослідів показали широку амплітуду дії метаболітів грибів на
фізіологічні процеси рослин. Одні й ті ж види грибів із різних ґрунтово-
кліматичних зон вирощування шавлії надто різнилися між собою за
фізіологічною дією, проте їхня роль в алелопатії очевидна. Дослідження
грибів із ґрунтів під лавандою та м’ятою підтвердило закономірність,
встановлену для шавлії. Фітотоксичні метаболіти грибів впливали на ріст і
накопичення фітомаси рослин в умовах скрінінгу та ґрунту. Цей факт також
підкреслював алелопатичну значимість метаболізму грибів в агроценозі.
Комплексно вивчаючи АР у промислових умовах вирощування та в
умовах експерименту (80–90 роки XX ст.), Л.Д. Юрчак виявила загальні
властивості
представників
ґрунтової
мікофлори:
1) домінування
фітотоксичних продуцентів, кількість яких зростає від фази розетки до
післяжнивного періоду; 2) їхня родова ідентичність; 3) різна фітофізіологічна
дія метаболітів мікроміцетів залежно від місця їх виділення та видової
специфіки тест-об’єктів; 4) вплив летких сполук АР на структуру та функції
ґрунтового мікоценозу та їхню активну роль у формуванні алелопатичного
режиму ґрунту. Як джерело позаклітинних фітотоксинів широкого спектру
дії, мікроміцети за певних факторів створюють несприятливі умови для
життєдіяльності рослини, зокрема в посушливий період літа, що
позначається на продуктивності агросистеми [260; 62].
Ґрунтуючись на власних дослідженнях, Л.Д. Юрчак розробила нову
схему алелопатичної взаємодії організмів в екосистемі (рис. 3.1.).
Алелопатичними дослідженнями АР доведено важливість розширення
біорізноманіття в агроценозах шляхом спільного висівання культур. Таким
чином, можна регулювати алелопатичний режим ґрунту, продуктивність
рослин та їхню якість.