Стр. 161 - yurchak-ev-k

Упрощенная HTML-версия

161
бактерії, гриби, стрептоміцети, спороутворюючі бактерії. У фазі цвітіння
співвідношення мікроорганізмів у ґрунті зменшувалося, що було пов’язано з
сезонними коливаннями, фізіологічним станом рослин тощо. Цей період
характеризувався значним збільшенням кількості спорових бактерій, грибів,
стрептоміцетів, більш стійких до екстремальних факторів (зростає
температура, знижується вологість, надходять леткі сполуки АР). У
післяжнивний період кількість усіх груп мікроорганізмів знижувалася, хоча у
грибів і спорових бактерій залишалася на досить високому рівні.
Токсикоз ґрунтів може бути різного характеру, проте найчастіше він
пов’язаний із наявністю в них сапротрофів і факультативних паразитичних
грибів, які безпосередньо чи опосередковано діють на агрофітоценоз. У
природних екосистемах токсиноутворення у мікроміцетів – важливий
механізм алелопатичної взаємодії між популяціями різних видів.
Л.Д. Юрчак встановила залежність між фазами росту й розвитку, віком
лаванди та алелопатичною активністю метаболітів її ґрунтових грибів. Так, у
період відростання, особливо в ризосфері молодих напівкущів, переважали
гриби-стимулятори ростових процесів рослин – це
Penicillium lilacinum,
Verticillium lateridium, Gilmaniella humicola
, відповідно у старих рослин їхня
чисельність значно зменшувалася.
У період цвітіння, незалежно від віку лаванди, спостерігали зміну
видового cкладу ґрунтових грибів, їхніх фізіолого-біохімічних функцій,
замість грибів-стимуляторів з'являлися гриби-гальмувачі неспецифічної дії:
Aspergillus sclerotiorum, A.ochraceus, A. flavus, Fusarium oxysporum,
Trichoderma viridis, Acremonium cerealis
. Дуже багато було їх у ризосфері
старих рослин. У післяжнивний період переважали гриби-гальмувачі
неспецифічної дії, однак їхня гальмівна активність значно посилювалася,
хоча поряд із ними зустрічалися й стимулятори [259].
Таким чином, у процесі старіння лаванди в навколишньому ґрунті
відбувалася кількісна та якісна перебудова мікоценозу з посиленням