Стр. 119 - yurchak-ev-k

Упрощенная HTML-версия

119
Л.Д. Юрчак, яка теоретично і ґрунтовно дослідила процеси перегнивання
зеленої маси люпину. Протягом 1965‒1967 рр. дослідниця вивчала динаміку
БАР, що утворюються у процесі мікробіального розкладання маси люпину,
заораного у ґрунт на зелене добриво. Руйнування маси відбувалося так
швидко, що через місяць хімічними аналізами ґрунту не вдалося визначити
речовини люпину, проте біологічну активність ґрунту, виявлену за
допомогою біотестів, можна було простежити протягом більше року. У перші
тижні спостерігали гальмування біотестів, яке пізніше змінилося на стійку
стимуляцію. Було встановлено, що позитивна дія сидерації не лише пов’язана
з поліпшенням водно-повітряного і поживного режиму ґрунту, але також є
наслідком нагромадження стимуляторів росту. На перших етапах гниття
люпину нагромаджувалася велика кількість різноманітних сполук, які
гальмували ріст рослин. Згодом кількість і концентрація сполук
зменшувалися й спостерігався позитивний вплив на процеси росту рослин.
Л.Д. Юрчак ізолювала п’ять штамів бактерій, які продукували БАР при
вирощуванні на різних поживних середовищах [2, с. 149‒150].
У 1967 р. в м. Києві відбувся другий Всесоюзний симпозіум фізіолого-
біохімічних основ формування рослинних угруповань (фітоценозів), в роботі
якого взяла активну участь Л.Д. Юрчак. У матеріалах конференції вчена
оприлюднила результати досліджень дії мікрофлори на утворення ФАР.
Експерименти з компостованим рослинним матеріалом у стерильних умовах
або за участі певних видів грибів аргументовано довели, що мікрофлора
значною мірою визначає активність ЛР і ВРР компостів, оскільки при
перегниванні стерильного матеріалу без участі мікрофлори активність цих
сполук невисока. Таким чином, при проведенні експерименту було
встановлено, що БАР утворені при розкладанні рослинних решток, могли
бути або безпосередньо рослинного походження, або продуктами
метаболізму грибів і бактерій. Виявлено також, що хімічна природа ЛР і ВРР
гнильної рослинної маси надто різна. Стало очевидним, що фізіологічну
активність ЛР забезпечують аміак, органічні кислоти, альдегіди, кетони, інші