Упрощенная HTML-версия
145
його використання в сільськогосподарському виробництві та ін. У
розгорнутому рішенні за результатами роботи наради, головну увагу було
приділено проблемі правильного використання новоосвоєних земель і
підготовці кадрів агрономів, грунтознавців-агрохіміків і грунтознавців-
меліораторів.
Основною
була
доповідь
академіка
І.В. Тюріна
(Інститут
ґрунтознавства АН СРСР) на тему «Завдання ґрунтознавців в світлі рішень
XIX з’їзду КПРС і рішень вересневого і лютнево-березневого Пленумів
ЦК КПРС». Доповідач відзначив про напрям подальших дослідних робіт, які
насамперед пов’язувалися з проблемами підвищення родючості ґрунтів і
пошуку нових ґрунтових ресурсів для сільськогосподарського освоєння.
Доповідач підкреслив, що, виходячи з рішень лютнево-березневого пленуму
ЦК КПРС, освоєння 13 мільйонів гектарів цілинних і перелогових земель у
східних і південно-східних районах країни, а також залучення до
практичного використання зрошуваних і нових земель у районах
нечорноземної смуги й інших районах країни, заплановане на 1954–1955 рр.,
є початком великих загальнодержавних робіт щодо збільшення виробництва
зерна та інших сільськогосподарських продуктів. При цьому вирішення
проблеми підвищення родючості й культурного стану ґрунтів поряд із
виведенням і впровадженням у виробництво нових урожайних сортів
культурних рослин розглядається як провідний напрям роботи у
ґрунтознавстві та землеробстві з метою одержання високих урожаїв
сільськогосподарських культур.
В означений період ґрунтознавцями, агрохіміками та меліораторами
вже були розроблені різні шляхи і способи підвищення родючості ґрунту.
Вони розподілялися на чотири групи. До першої з них належали біологічні
способи, коли для підвищення родючості ґрунту використовували
грунтопокращуючу властивість рослинності і мікроорганізмів (сівозміни з
травосіянням, культура сидеральних рослин, бактеріальні добрива тощо).