Упрощенная HTML-версия
143
поліпшення родючості солонцюватих ґрунтів досягають шляхом внесення
гіпсу в поєднанні з органічними речовинами.
Солонці, солончаки, солоді
займають в Україні зовсім невелику площу –
0,2–0,3 % [166, с. 6]
.
Вони утворилися в умовах зниженого рельєфу при
неглибокому заляганні ґрунтових вод. Основними заходами покращення
солончаків є штучне зниження рівня ґрунтових вод (меліорація), добір
солетривких рослин, гіпсування. Солонці покращують гіпсуванням і
внесенням органічних добрив, висіванням посіву суміші багаторічних
бобових і злакових трав. На зниженнях рельєфу, де солонці інтенсивно
промиваються, відбувається поступове перетворення їх у солоді. Солоді
збіднені на органічну речовину, кальцій, магній та інші елементи солей. У
нижніх шарах часто заболочені (оглеєні). Трапляються вони, як і солонці,
плямами в знижених місцевостях у смузі поширення солонцюватих ґрунтів.
Солоді мають здебільшого кислу реакцію.
Близько 3 % площі в Україні займають
болотні
ґрунти, найбільше їх у
низовинах і заплавах річок у Волинській, Ровенській, Житомирській,
Київській та Чернігівській областях. У 40–50-х рр. минулого століття
вважали, що шляхом меліорації великі запаси поживних речовин у ґрунтах
перетворять їх на високородючі. Передбачалося, що система меліорації в
поєднанні з відповідним обробітком і внесенням бактеріальних, мінеральних,
а в деяких випадках – і мікродобрив (мідь, бор), здатні змінити родючість
цих ґрунтів і вони стануть придатними для вирощування овочевих і цінних
технічних культур, зокрема кок-сагизу. З мінеральних добрив на цих грунтах
особливо корисними вважали калійні та фосфорні.
До гірських систем належать
буроземи
або бурі лісові ґрунти, що
утворилися під широколистяними, мішаними, інколи хвойними лісами з
розвинутим трав'янистим покривом в умовах помірно теплого вологого
клімату на різних за генезисом і гранулометричним складом
ґрунтоутворюючих породах. Це ґрунти гірської зони Карпат, поширені