Стр. 76 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

76
будівельне мистецтво (дорожні споруди, дамби, мости, сільськогосподарські
будівлі) та сільськогосподарська технологія (переробка сільськогосподарських
продуктів).
Таким чином, синтез сільськогосподарських знань, у якому беруть участь
групи наук про об’єкти і суб’єкти сільського господарства, виокремлює дві
сільськогосподарські дисципліни – організацію сільського господарства і
сільськогосподарську
політику.
Організація
сільського
господарства
(сільськогосподарського виробництва) є одним із заключних елементів
сільськогосподарської економіки. План організації сільського господарства
розглядається як результат правильного обліку і розуміння всіх факторів
сільського господарства – як природних, так і економічних, побутових, а також їх
взаємозв’язку. На підставі аналізу сільськогосподарських факторів за допомогою
методів, які застосовуються перерахованими вище сільськогосподарськими
дисциплінами, з’ясовують стан певного сільськогосподарського підприємства і
формують його перспективні напрями розвитку.
Аграрна політика також є складовою частиною загальної економічної
політики держави. Вона охоплює сукупність загальноекономічних заходів
держави (сільськогосподарське оподаткування, кредитування, регулювання ринку
та ін.), що впливають на сільськогосподарське виробництво і визначають
взаємовідносини між промисловістю і сільським господарством
. У цілому,
сільськогосподарська політика формує основи раціональної організації
сільськогосподарського виробництва держави.
Академік В.А. Вергунов зазначає, що «галузеве дослідництво розвивалося
спочатку спільно в системі освітньої підготовки, а потім окремо як складова
природознавства»
с. 13].
Тобто
провідна
роль
у
розвитку
сільськогосподарської дослідної справи належить галузевій вищій освіті,
еволюційні поступи якої вчений розділив на шість етапів
с. 13–15].
І період
«безсистемний, або спроби запровадити вивчення сільськогосподарських знань у
загальноосвітню підготовку учнів….. початок він бере з ХІІ ст.»;
ІІ
«…пов’язаний з відкриттям Києво-Могилянської академії у 1615 р.»;
ІІІ