Упрощенная HTML-версия
62
В.В. Докучаєва «Російський чорнозем». Саме поява морфолого-генетичного, або
наукового ґрунтознавства, стала не тільки базовою методологічною основою, що
перевела сільськогосподарську науку з розряду виключно прикладних до
фундаментальних, а й дала через розуміння, що все відбувається на ґрунті, який
сам по собі є живою речовиною, можливість об’єднати в єдине ціле причетних до
наукового забезпечення подальшого розвитку провідної галузі економіки багатьох
країн світу – сільського господарства – основи основ продовольчої безпеки, а,
значить – державності»
с. 3].
Застосування принципу історизму в даному дослідженні спрямовувалося на
визначення особливостей історичного розвитку сільськогосподарської науки в
Україні наприкінці 20-х – у 30-і рр. ХХ ст. в історичних паралелях і
відповідностях його внутрішніх комплектуючих складових, виявлення якісних
змін у структурній побудові та висвітлення їх певних закономірностей. Такий
підхід сприяв виокремленню чинників формування процесу інститутизації й
інших передумов організації Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук,
а також особливостей діяльності науково-дослідних установ після ліквідації
Академії. Водночас проаналізовано вплив соціально-економічних та суспільно-
політичних факторів на загальний стан розвитку галузевих знань. Застосування
принципу історизму також пояснюється необхідністю врахування історичної
ситуації у певних умовах, тому низку подій розглянуто на тлі світового розвитку,
СРСР та УСРР/УРСР. Також зазначимо, що новітні терміни, зокрема вислів
«аграрна наука» вжито з позицій сучаного сприйняття здобутків
сільськогосподарської науки та дослідної справи кінця 20-х
–
30-х рр. ХХ ст.
Теоретико-методологічну основу дослідження формує комплекс принципів і
методів пізнання, що побудовані на діалектичному підґрунті, мають за мету
всебічний вичерпний аналіз подій, явищ і фактів наукового життя у їхньому
діалектичному взаємозв’язку та різновекторній взаємодії. Це сприяло вивченню
впливу суспільно-політичного середовища на стан наукового забезпечення
розвитку сільського господарського виробництва України наприкінці 1920-х – у
1930-х рр. ХХ ст. Усі складники даного дослідження побудовані на