Упрощенная HTML-версия
44
Неабиякий інтерес становить праця А.О. Вербіна «У истоков отечественной
агрономии»
, що висвітлює еволюційний шлях сільськогосподарської
дослідної справи у дорадянський період, якого автор торкається лише побіжно.
Проте цю працю можна розглядати як узагальнюючу з детальним розкриттям
здобутків дослідництва, його методології, що сприяє розумінню передумов
процесу інститутизації, яка відбулася наприкінці 20-х рр. ХХ ст.
До названої групи праць варто віднести працю Б.М. Рожественського
«Методика опытно-исследовательского дела по полеводству», надруковану з
неопублікованої спадщини вченого у 1958 р. за ініціативи УНДІ рослинництва,
селекції і генетики
. У цій праці вчений торкається й питань методики
сільськогосподарської дослідної справи в історичному аспекті. Зокрема він
зазначає, що її методологи – В.Г. Ротмістров, М.К. Недокучаєв, І.В. Іванов та
П.Н. Константінов, розглядали методику польових досліджень лише з позиції
технічних досліджень і недостатньо уваги приділили методам поєднання
технічних досліджень з виробничим процесом, а також методиці передачі
отриманих результатів господарствам.
Широкому колу науковців відома праця професора, доктора
сільськогосподарських наук В.І. Сазанова «Сельскохозяйственное опытное дело в
растениеводстве и его методика» (1962)
. У передмові до видання в стислому
викладі подано історію виникнення й становлення сільськогосподарської
дослідної справи в Україні, що, як відомо, відбувалося за умов «спільної
Вітчизни» російського і українського народів. Автор висвітлив систему
організації науково-дослідних установ сільськогосподарської галузі, становлення
якої відбулося наприкінці 20-х рр. ХХ ст. і яка, пройшовши крізь часові
видозміни, за своєю суттю залишилася дієвою й донині.
Отже, важливо зазначити, що праці методологів сільськогосподарської
дослідної справи, які містять історіографічні розділи, позбавлені характерної
радянській історіографії ідеологічної надбудови. Те саме простежується у
наукових публікаціях, присвячених окремим напрямам сільськогосподарської
науки. Зокрема, особливості розвитку лісової типології висвітлив