Упрощенная HTML-версия
395
А.М. Сліпанський, О.Н. Соколовський, О.А. Яната та ін. Їхні наукові здобутки та
бачення розвитку сільськогосподарської дослідної справи в УСРР сприяли
формуванню оптимальної системи наукового забезпечення аграрної галузі.
7. Створення у 1918 р. предтечі Національної академії аграрних наук
України – Сільськогосподарського наукового комітету України – забезпечило
координацію діяльності між різними відомствами й організаціями, яким на той
час підпорядковувалися галузеві науково-дослідні установи. Відновленням
діяльності та створенням нових установ під керівництвом СГНКУ було закладено
основу сучасної структури галузевого експериментаторства. У подальшому
Науково-консультаційна рада запровадила інститутизацію сільськогосподарської
дослідної справи, заклавши базу для становлення академізаційного процесу, і у
1931–1935 рр. координуючим осередком наукового забезпечення розвитку
сільського господарства стає Всеукраїнська академія сільськогосподарських наук.
До складу Академії увійшли всі сільськогосподарські науково-дослідні
інститути на території УСРР з філіями та Центральна сільськогосподарська
бібліотека. Очолили Академію президент академік ВУАН О.Н. Соколовський,
перший віце-президент професор А.М. Сліпанський, віце-президенти Т.Г. Білаш і
П.І. Попов. Становлення організаційного й науково-методичного осередку
сільськогосподарської науки в УСРР відбувалося в умовах проголошеної
партійними органами соціалістичної реконструкції сільськогосподарського
виробництва.
8. Встановлено основні напрями діяльності керівного апарату ВУАСГН:
організація
науково-дослідної роботи й розширення мережі
науково-дослідних
установ; планово-методологічне керівництво; технічна пропаганда та
впровадження наукових досягнень; підготовка наукових кадрів; видавнича
діяльність; організація фінансово-матеріальної бази
.
Упродовж періоду
функціонування ВУАСГН здійснювалося реформування структури керівного
апарату й мережі науково-дослідних установ відповідно до політичних та
економічних змін. Перехід у 1931 р. від триступеневої системи організації
науково-дослідної роботи до двоступеневої, моделювання структури керівного