Стр. 331 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

331
редактор). На сторінках цього видання висвітлювалися актуальні питання щодо
методів і засобів підвищення продуктивності тварин через використання досвіду,
обміну думками між фахівцями і практиками.
Видання журналу передбачало розкриття таких програмних питань: стан
селянського скотарства в Україні та його недоліки; шляхи покращення
селянського тваринництва; переробка і збут продуктів тваринництва за
допомогою кооперативних товариств (молочарські спілки, свинобійні,
холодобійні та ін.); годівля та догляд за сільськогосподарськими тваринами;
племінна справа (спілки, колективні розплідники, племінні книги та ін.);
культурно-освітня робота (курси, виставки, конкурси ); використання результатів
досліджень дослідних станцій, наукових кафедр у галузі тваринництва та
запозичення вітчизняного і зарубіжного досвіду
.
У 1926 р. на Всеукраїнській нараді з дослідної справи у Харкові
обговорювалися важливі питання щодо активізації науково-дослідної роботи з
проблем тваринницької галузі
. Потребувала виправлення ситуація з
матеріальним забезпеченням відділів тваринництва, становище яких не
відповідало поставленим державою вимогам. Виникла потреба розширення
організаційних структур, зокрема відділів фізіології, годівлі, селекції різних видів
тварин, вивчення кормових засобів, молочного господарства тощо.
Наукова дискусія розгорнулася щодо спеціалізації досліджень у галузі
тваринництва. Ідею організації самостійних зоотехнічних дослідних станцій
підтримували не всі спеціалісти й дослідники, посилаючись на можливу
неперспективність розвитку ринку тваринницької продукції. Причиною була
нездатність рослинницької галузі забезпечити тваринництво необхідною
кормовою базою
. Узгодити роботу цих двох галузей були спроможні спільні
дослідницькі програми.
Співробітник Наркомзему А.С. Йоффе у виступі на Всеукраїнській
агрономічній нараді (1927) зосередив увагу на актуальності ринкового
тваринництва в умовах реконструкції сільського господарства
. Комплексні
роботи вимагали залучення значної кількості фахівців-тваринників, зокрема