Стр. 319 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

319
в його підпорядкування з їхніми штатами, коштами, устаткуванням, науковими
матеріалами та земельними ділянками. Відділ бур’янів Українського зернового
інституту та його зональні станції також стали складовою частиною відділу
бур’янів УІПБ і перейшли під його методичне керівництво
. Створений у
1930 р. в Харкові Український інститут захисту рослин (УНІЗР) розгортав свою
діяльність як філіал союзного інституту. Йому підпорядковувалися три опорних
пункти – Херсонський, Синельниківській і Харківський
.
Президія Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук наполегливо
намагалася вирішити проблему захисту рослин. Так, на четвертому пленумі
ВУАСГН ухвалено звернення до РНК УСРР щодо прискорення прийняття
спеціального закону про знищення бур’янів. Цей закон розробив УНІЗР і отримав
схвалення від ВУАСГН, НКЗС та УКН. Крім того, пленум визнав за необхідне
невідкладно розгорнути господарські досліди, активно запроваджувати нові
активні (хімічні) способи знищення бур’янів згідно з розробленим УНІЗР та
схваленим ВУАСГН планом
.
У 1932–1933 р. науковий колектив УНДІЗР виконав низку важливих робіт.
Зокрема, у галузі механізації сконструйовано саморухомий універсальний
обприскувач-обпилювач метерової дії; проект потужного тракторного садового
обприскувача; потужний польовий обприскувач автомобільної тяги (усі ці
конструкції пройшли апробацію й передані у промисловість для виробництва з
початку 1932 р.). У галузі хімізації пристосовано авіаційний метод; виділено
найкращий із існуючих пиловидних хімікатів для авіаметоду, розроблено техніку
їх застосування; винайдено дешеві продукти з відходів силікатної промисловості.
Також було вивчено низку контактних отрут (полісульфіди, анабаени, флюорит)
та розроблено методи їх використання проти шкідників, щоб замінити ними
дефіцитні й імпортні отрути; розроблено методи використання середових отрут
(натрій флюорит і сіліціум-фикорид).
У галузі фітопатології окреслено шляхи селекції зразків пшениці,
розроблено методику стійких проти головні; визначення ознак хворого на сажку
зерна пшениці для застосування її при контролі насіннєвого матеріалу;