Упрощенная HTML-версия
313
зерновых культур» від 29 червня 1937 р.
. Згідно з її положеннями, у 1937 р.
всі посіви озимих культур на насіннєвих ділянках забезпечувалися відбірним
сортовим насінням не менш як на 70%, а у 1938 р. всі колгоспи і радгоспи
переходили на посів сортовим насінням переходили. Виконання вимог цієї
постанови сприяло розширенню мережі селекційних установ, покращенню
матеріально-фінансової бази та збільшенню чисельності наукових кадрів.
До важливих наукових центрів, які своєю діяльністю впливали на розвиток
сільськогосподарської науки в Україні, належить Харківська селекційна станція,
організаційне становлення якої почалося у 1900 р.
Установу очолював
професор Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і
лісівництва П.В. Будрін із не менш відомими сьогодні вченими – помічниками
Б.К. Єнкеним і В.Я. Юр’євим. На початку 20-х рр. ХХ ст. як результат їхньої
діяльності було надано виробництву сорти озимої пшениці: Еритроспермум 917,
Мільтурум 120, Юр’ївка, Лютесценс 266, Лютесценс 238, Ферругінеум 1239
.
У 1929 р. Харківську обласну сільськогосподарську дослідну станцію
реформували в Український інститут зернового господарства, який у 1933 р. було
переведено у м. Дніпропетровськ за винятком відділу селекції. Останній
реорганізували в Харківську селекційну станцію, що діяла у цьому статусі півтора
роки, а далі як Харківська обласна станція бурякового рільництва. У червні
1937 р. установу знову було перетворено в Харківську державну селекційну
станцію
. Відповідно до усіх цих змін змінювалося й керівництво установи.
Так, після П.В. Будріна (1908–1913) її очолювали Б.М. Рожественський (1913–
1929), А.С. Етинген (1929–1933), В.І. Солодовник (1933–1937), Ф.І. Бурденюк
(1938–1939), С.І. Олейніков (1939–1944). З 1944 р. директором станції став
В.Я. Юр’єв
.
Згідно з поставленими завданнями пошуку прискорених методів селекції,
крім схрещування почали застосовувати метод складних схрещувань. При цьому
основним методом до 1925 р. залишався індивідуальний добір. У 30-х рр.
розуміння селекціонерами вичерпності потенціалу кращих форм привело до
застосування методу гібридизації, прийомів раціонального вирощування гібридів,