Упрощенная HTML-версия
312
сільськогосподарської науки. Резолюції пленуму містили конкретні заходи,
зокрема комплекс агротехнічних заходів впроваджувався у виробництво вже у
1933 р. До основних факторів підвищення врожайності віднесено: сівозміну,
сортозаміну, хімізацію, заходи знищення бур’янів, шкідників та хвороб зернових
культур, механізацію процесів, яровизацію та ін. Пленум затвердив типові схеми
сівозмін, в основу яких покладали розподіл планових народногосподарських
завдань, добір кращих попередників, угноєння для основної культури, рівномірне
використання енергетичної бази та організованої праці тощо.
У 1932 р. яровизовані посіви ярої пшениці займали площу понад 33 тис. га.
Згідно з постановою НКЗС УСРР від 23 грудня 1932 р. «Про заходи в справі
яровизації на 1933 р.» встановлено план яровизації в таких розмірах: 110000 га
ярої пшениці, 1500 – бавовнику, 300 – картоплі, 100 – проса, 500 га – вики
.
Розподілом цих планів у межах господарств займалися Зернотрест, Насінньотрест,
Садовинтрест, Укргородтрест, Київський бурякотрест, Свиноводоб’єднання та
Птахотрест. Відмітимо цікавий факт, що постанова містила також пункт про
заборону будь-якого примусового нав’язування колгоспам яровизованих засівів
.
Для належного проведення заходів яровизації ОблЗУ разом з Облтрактором і
сільськогосподарськими трестами проводили протягом січня-лютого 1933 р.
підготовку на 10-денних курсах-конференціях 250 агрономів та 3500 бригадирів-
колгоспників. Усю науково-методичну допомогу надавав Український селекційно-
генетичний інститут.
На розширеному пленумі зернової секції ВАСГНІЛ у червні 1935 р. (Одеса)
Т.Д. Лисенко запропонував відновлювати самозапилювальні сорти методом
внутрішньосортового схрещування. Після ознайомлення президента ВАСГНІЛ
А.І. Муралова та віце-президентів М.І. Вавилова і Г.К. Мейстера з результатами
цього методу в Одесі, ВАСГНІЛ запропонувала селекційним установам у 1937 р.
провести власні дослідження і застосувати метод внутрішньосортового
схрещування у виробництві
.
Великою мірою на розвиток селекції і насінництва наприкінці 1930-х рр.
вплинуло прийняття постанови РНК СРСР «О мерах по улучшению семян