Упрощенная HTML-версия
221
950 000 крб., капіталовкладень – 1 500 000 крб.
арк. 20] Отже, й НКФ УСРР
не запланував збільшення асигнувань на сільськогосподарську науку в 1932 р.
Крім того, Президія Академії та НКЗС УСРР намагалися домогтися від
урядових організацій завершення будівництва правого корпусу Будинку
кооперації, де розташовувалися всі науково-дослідні установи НКЗС УСРР. Тому
необхідна у 1932 р. сума мала бути не меншою 2,5 млн. крб.
Таким чином, невпорядкована фінансова ситуація негативно позначилася на
роботі установ, співробітники були деморалізовані. Також не були
врегульованими відносини з ВАСГНІЛ, всесоюзними інститутами тощо.
Всесоюзні господарські організації (Зернотрест, Шовкотрест, Союзсвиновод та
ін.) намагалися не брати до уваги думку керівництва ВУАСГН та українських
інститутів у деяких питаннях дослідницької галузі УСРР. Трести вперто
відстоювали позицію щодо переведення розташованих в УСРР всесоюзних
інститутів (цукрових буряків, зерновий, свинарства, кукурудзи) до Москви,
мотивуючи це необхідністю «міцної ув’язки» з ними. У свою чергу всесоюзні
інститути намагалися розглядати республіканські інститути як свої філіали, що
мають працювати не над усіма проблемами, що цікавлять сільське господарство
УСРР, а лише за окремою визначеною проблематикою. З боку всесоюзних
інститутів були спроби обійти керівництво ВУАСГН. Президія Академії
намагалася встановити плідні взаємовідносини, але щоразу після формальної
домовленості на практиці вони порушувалися.
У другій половині 1932 р. колегія НКЗС УСРР на основі заслуханого звіту
за півторарічну діяльність Президії Академії прийняла відповідну постанову
. Позитивно оцінивши роботу, з метою зміцнення матеріально-технічної бази
ВУАСГН колегія ухвалила порушити перед РНК УСРР і ВУЦВК питання про
збільшення втричі на 1933 р. кошторисних асигнувань на капіталовкладення,
підготовку кадрів та науково-дослідну роботу Академії. Такі самі зобов’язання
було покладено на всі трести НКЗС УСРР, УКЦ та Укртрактор. Контроль за
виконанням постанови щодо повного забезпечення коштами науково-дослідних
установ покладався на фінансовий сектор НКЗС УСРР.