Упрощенная HTML-версия
220
частини НКЗС УСРР як розпорядника кредитів другого порядку, але вона повною
мірою не розпоряджалася своїми кредитами. Зокрема, апарат НКЗС УСРР без
погодження з Академією знімав з бюджету суми, про що довідувалися вже після
зняття кредитів. Також Я.С. Харченко наводив ряд фактів дезорганізації роботи
Академії безсистемними діями апарату НКЗС УСРР у 1932 р. Так, за три квартали
було знято з бюджету на спецвидатки Наркомзему 41 500 крб., у травні знято й
передано УНДІ селекції на проведення курсів яровизації 10 тис. крб., у червні
керівник матеріальної групи Тафт зняв золотом 50 крб. для Південного НДІ
плодово-ягідного господарства, наприкінці червня ухвалено за рахунок ВУАСГН
асигнувати УНДІ колгоспного будівництва 115 тис. крб. тощо. Всього забрано
коштів на суму 231 550 крб. лише протягом першого півріччя 1932 р. Такі заходи
апарату НКЗС УСРР приводили до зривів затверджених планів мережі науково-
дослідних установ ВУАСГН. Жодного резервного фонду в розпорядженні
Академії не було.
Про неодноразові спроби ВУАСГН знайти вихід з критичної ситуації
свідчить також звернення до оргбюро ЦК КП(б)У
. Партійна фракція
Академії у 1932 р. зазначала, що фінансово-матеріальна база науково-дослідних
установ мережі ВУАСГН не відповідає партійним та урядовим завданням. За
останні три роки для потреб науково-дослідних установ сільськогосподарської
галузі не велося будь-якого будівництва, не виділялося наукового устаткування,
особливо закордонного. Станом на початок 1932 р. мережа Академії мала у
своєму розпорядженні приміщення та обладнання, які залишилися у спадок від
старих дослідних станцій. Для порівняння зазначимо, що у 1929/1930
господарському році на потреби сільськогосподарської науки з Держбюджету
було асигновано 4 476 000 крб., на капіталовкладення – 2 389 000 крб., у 1931 р. –
5 000 000 крб. і на капіталовкладення – 1 900 000 крб. Тобто суми майже не
збільшувалися. При цьому, розташовані на території УСРР всесоюзні інститути
одержали в 1931 р. фінансування у сумі 2 810 600 крб., а на 1932 р. для них
передбачалося – 9 650 000 крб. За кошторисом 1932 р. Народного комісаріату
фінансів (НКФ) УСРР запроектовано 6 050 000 крб., на стипендії аспірантурі –