Упрощенная HTML-версия
199
розглядалося
питання формування ВАСГНІЛ як асоціації відповідних
республіканських академій
. Паралельно учасники конференції пропонували
приділити
більшу
увагу
організації
Всеукраїнської
академії
сільськогосподарських наук. Зважаючи на нестачу науково-дослідних сил в
Україні у галузі сільського господарства, визнано за необхідне пришвидшити
організацію сільськогосподарської академії як вищої науково-навчальної
установи країни.
Як засвідчує аналіз історичних джерел, процес організації ВУАСГН
започаткувало засідання Раднаркому УСРР від 3 квітня 1930 р. У протоколі
№ 11/664 «Про реконструкцію сільськогосподарської справи» зазначалося, що
«…за час існування радянської влади науково-дослідна справа в Україні у галузі
сільського господарства кількісно виросла майже втричі, зміцнила свою наукову і
матеріальну базу, поглибилася й широко розгорнулася, охопивши майже всі
галузі господарства, здобула чимало наукових досягнень»
. Водночас
наголошувалося
на
невідповідності стану науково-дослідної роботи у сільському
господарстві та мережі науково-дослідних установ аграрного профілю
соціалістичної реконструкції сільськогосподарського виробництва. З поміж інших
заходів уряд уперше визнав за необхідне об’єднати керівництво мережею
науково-дослідних установ сільськогосподарської галузі та утворити в системі
Народного комісаріату земельних справ УСРР центр сільськогосподарської науки
у формі Української академії сільськогосподарських наук. Народному комісаріату
земельних справ УСРР доручалося провести підготовчу роботу щодо реалізації
проекту реконструкції науково-дослідних установ таким чином, щоб нова
реорганізована мережа сільськогосподарських науково-дослідних установ в УСРР
почала працювати вже восени 1930 р. Така цілісна система підпорядковувалася
НКЗС УСРР, який виконував планово-організаційне керівництво роботою усіх
сільськогосподарських науково-дослідних установ.
У резолюції XI з’їзду КП(б) України (червень 1930 р.) йшлося про
прискорення розгортання заходів щодо активізації дослідницької діяльності в
сільськогосподарській галузі, масового застосування досягнень агрономічної