Стр. 198 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

198
дослідної роботи в умовах реконструкції галузі, замість зліквідованого СГНКУ
було створено Науково-консультаційну раду. Цей дорадчий орган упродовж трьох
років провів інститутизацію сільськогосподарської дослідної справи і створив
розгалужену мережу науково-дослідних установ НКЗС. Загальне керівництво і
методична координація у 1931–1935 рр. покладалася на Всеукраїнську академію
сільськогосподарських наук.
Таким чином, створення і діяльність координаційних центрів у формі
Сільськогосподарського наукового комітету України, Науково-консультаційної
ради та Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук відіграли важливу
роль у подальшому розвиткові вітчизняної сільськогосподарської дослідної
справи як галузі знань та її організації.
4.2.
Побудова
академічної
системи
функціонування
сільськогосподарської науки
Досліджено, що становлення академічної форми організації вітчизняного
дослідницького процесу припало на початок 1930-х рр. Як доведено у
попередньому розділі, питання про створення в Україні єдиного координуючого
центру в галузі сільськогосподарської науки та дослідної справи порушувалося
вченими-аграріями ще з початку 20-х рр. XX ст. та часто обговорювалося
на
нарадах і засіданнях СГНКУ та НКР НКЗС УСРР. Назрілу потребу створення
вітчизняної академії сільськогосподарських наук у своїх працях розглядали
заступник Голови СГНКУ А. Яната,
академік О.Н. Соколовський
та
багато інших учених. Зокрема, підтримував ідею створення сталої академічної
науково-організаційної структури для розв’язання аграрних проблем в Україні
учений-аграрій А.М. Сліпанський
.
Надалі проблема створення в Україні академії сільськогосподарських наук
виходить на державний рівень відповідно до задекларованої партійними
рішеннями соціалістичної реконструкції сільського господарства. На Другій
конференції з питання вивчення продуктивних сил України у березні 1927 р.