Упрощенная HTML-версия
196
ВУАСГН стала
заміна триступеневої системи організації науково-дослідних робіт
(інститут–станція–опорний пункт) на двоступеневу (інститут–опорний пункт).
Загалом опорний пункт (опорно-дослідне господарство) став однією з основних
форм організації науково-дослідної роботи на виробництві й більше того –
первинним осередком науково-дослідної роботи галузевих і загальних інститутів.
Станом на 1933 р. у системі Всеукраїнської академії сільськогосподарських
наук вже діяло 142 опорних пункти. Окрім того, у 1934 р. мережа Академії
об’єднувала 7 інститутів союзного і 13 всеукраїнського значення, 26 зональних
станцій, 4 заповідники та Центральну сільськогосподарську бібліотеку
.
Отже, завдяки прийнятій структурі, яка у 1931 р. налічувала 4 сектори, у 1933 р. –
вже 12, Академія здійснювала координацію наукового забезпечення ведення
сільського господарства УСРР. Однак політичні процеси в СРСР у 1930-х рр.
затримали розвиток багатьох наук, і сільськогосподарська дослідна справа не
стала винятком. Весною 1933 р. почалися масові арешти науковців-аграріїв
Академії, її діяльність призупинилася, а наказом НКЗС УСРР № 167 від
31 березня 1935 р. було прийнято рішення про ліквідацію ВУАСГН
. Але
суттєві зміни сталися ще у 1934 р., коли відповідно до постанови РНК СРСР і
наказу Наркомзему СРСР «Про реорганізацію Всесоюзної академії
сільськогосподарських наук ім. В.І. Леніна»
перебудовано структуру мережі
науково-дослідних установ сільськогосподарської галузі республіки.
Крім того, постановою НКЗС УСРР № 188 «Про організацію та роботу хат-
лабораторій»
від 29 квітня 1934 р. було створено нову структурну одиницю
сільськогосподарського дослідництва – хату-лабораторію, що започаткувало так
звану колгоспну дослідну справу (додаток В). Основні питання організації і
методи роботи хат-лабораторій опрацювала Президія ВУАСГН
, на мережу
якої покладалося завдання створення хат-лабораторій у зоні діяльності кожної
установи. Процес перенесення дослідництва на низову ланку відбувався швидко, і
того ж року секретар ЦК КП(б)У П.П. Постишев доповідав про діяльність
5270 хат-лабораторій
, а завідувач сільськогосподарським відділом
ЦК КП(б)У З.О. Сідерський – про ефективність цієї структурної одиниці
.