Упрощенная HTML-версия
127
кафедри. Видана ними низка збірників наукових праць засвідчувала про значні
наукові досягнення з різних питань сільськогосподарської галузі. При цьому
О.А. Яната зазначав про небезпеку втрати сільськогосподарською наукою
ініціативи здобутків попередніх років. Він наголошував, що наука «...все більше
замикається в вузькі форми с.-г. дослідної справи, взагалі не виявляючи
активності, відстаючи далеко від сучасного темпу с.-г. життя». Беручи до уваги,
що І з’їзд Рад
та Президія Центрального виконавчого комітету (ЦВК) СРСР
8 серпня
1924
р.
декларували
заснування
Всесоюзної
академії
сільськогосподарських наук імені В.І. Леніна (ВАСГНІЛ), на думку О.А. Янати,
єдиним шляхом організації сільськогосподарської науки в Україні буде створення
Української академії сільськогосподарських наук. Вона мала стати складовою
частиною Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені В.І. Леніна.
Учений вважав, що лише високий науковий авторитет Академії зможе об’єднати
розпорошені наукові сили та спрямувати їх на раціональне вирішення існуючих
проблем сільськогосподарського виробництва. На його думку, Академія мала
проводити усю діяльність за загальним планом наукової роботи та
сільськогосподарських заходів в Україні у тісному зв’язку із ВАСГНІЛ та
Наркомземом. З огляду на той факт, що проблема організації
сільськогосподарської науки в СРСР пов’язувалася насамперед з УСРР,
заснування Академії було не лише важливим кроком, а й невідкладним, як того
вимагали складні господарські умови та завдання сільськогосподарського
виробництва.
Відомий агроґрунтознавець, академік О.Н. Соколовський, один з
організаторів сільськогосподарської дослідної справи визнавав низький рівень
ефективності науки у сільському господарстві України, незначний вплив
теоретичних розробок і практичного їх використання в сільськогосподарському
виробництві. Він зазначав, що подібна ситуація спостерігалася в деяких країнах
світу, зокрема в Англії, де сільськогосподарська наука була чи не найдавнішою в
Європі. Очевидним було й те, що причини подібного явища корінилися в
чинниках,
які
формували
сільськогосподарську
діяльність
людини.