Упрощенная HTML-версия
128
О.Н. Соколовський бачив розвиток науки як поступове збільшення знань певної
сфери природних явищ або процесів, що мають свою логіку і, незалежно від
вимог або обставин, дають змогу відбутися новим відкриттям
. На думку
вченого, одразу встановити істину неможливо, потрібно дослідити або вивчити
усю низку фактів і лише тоді можливо запропонувати певний висновок
теоретичного або практичного характеру. Зазвичай суспільство цінує не наукову
роботу, а ті практичні наслідки, які продукує та впроваджує у практику. При
цьому найбільших зусиль потребують саме численні й непомітні для загалу
дослідження. Тому будь-який факт, дрібниця, закон мають безперечне практичне
значення,
оскільки
поповнюють
знання
щодо
опанування
явищ.
О.Н. Соколовський зауважував, що крім опрацювання основ тієї чи іншої науки
також слід вести роботу стосовно наукових проблем споріднених наук. Тому
важливим організаційним питанням сільськогосподарської науки вчений вважав
забезпечення умов розвитку обох цих напрямів. На його думку, важливе значення
мала й підготовка наукових кадрів, без яких неможливо вирішувати питання
забезпечення розвитку сільського господарства УСРР.
Агрономія – одна з наймолодших природознавчих наук, упродовж перших
десятиліть минулого століття відповідала або, принаймні, шукала відповіді на
питання, що висувала перед нею або логіка розвитку власне її, або потреби
практики. Без відповідної організації перенесення здобутків науки у практику
вони могли знайти своє практичне підтвердження лише через кілька десятків
років, як і в інших країнах, де вже діяв ефективний механізм перетворення
наукових досягнень у практику. Тому на
думку О.Н. Соколовського, насамперед
потребувало вирішення питання забезпечення науковими кадрами, зокрема через
залучення до сільськогосподарської дослідної справи усіх наукових кадрів вищих
шкіл і дослідних установ галузі, раціонального розподілу наукових працівників по
території держави та створення умов для підготовки нових кадрів відповідно до
напрямів сільськогосподарської науки.
Для поділу науково-дослідних установ учений запропонував таку
класифікацією: 1) установи, що вивчають основні фактори сільського